Олександра Олійникова, українська спортсменка та активна учасниця соціальних ініціатив, висловила стурбованість щодо глобального сприйняття росіян у сучасному світі. Вона зазначила, що міжнародна спільнота дедалі більше забуває про справжню природу російського народу і їх історичні дії. За її словами, в умовах війни та агресії з боку Росії важливо не лише пам’ятати про злочини режиму, але й усвідомлювати різноманітність думок серед самих росіян. Олійникова підкрес
Українська тенісисткаОлександра Олійниковапровела прес-конференцію післяперемоги над Єленою Приданкіноюв першому раунді Ролан Гаррос 2026:
– Олександро, дуже сильний виступ. Як пройшов матч?
– Так, я задоволена своїм матчем. Умови були досить важкими, але, думаю, я зіграла дуже добре. Я використовувала можливості, змінювала ритм гри. Тож можу сказати, що все пройшло за планом.
– Що для вас означає перша перемога в основній сітці турніру Grand Slam?
– Звичайно, це приголомшливе відчуття, і я щаслива. Я дуже добре почувалася на корті, тому що на минулому турнірі мені довелося знятися – я трохи потягнула ногу. Тому зараз я щаслива, почуваюся добре. Для мене дуже важливо, що мій батько побачив мою першу перемогу на турнірі Grand Slam наживо.
Коли матч закінчився, я взяла український прапор, підійшла до батька, і він побачив – як і ви – мою першу перемогу на слеймі. Це дуже особливий момент. Перший матч на мейджорі можна виграти тільки один раз, і я дуже щаслива.
– Вам подобається грати на маленьких кортах? Ваші удари буквально відштовхують суперницю до задньої стінки. Це допомагало вам?
– Не думаю. Чесно кажучи, я ніколи про це не замислювалася. Я не відчуваю великої різниці між маленьким і великим кортом. Думаю, це мало що змінює. Стратегія залишається тією самою. Для мене це нічого не змінило.
– Ви грали проти росіянки. Українським гравцям доводиться звикати до цього вже кілька років. Можете розповісти про цей бік матчу?
– Так, звичайно. Для мене, коли я граю, я професіонал і виконую свою роботу. В один день я можу виграти, в інший – програти. Це частина моєї професії.
Але проблема в тому, що на корті це на мене не впливає, проте ми маємо розуміти: перетворювати такі матчі на шоу – несправедливо. Я можу показати вам, що росіяни зробили під час нападу. Ви можете побачити, що відбувається з тенісними кортами в Україні. Багато наших спортсменів пішли на війну захищати Україну. Вони загинули. Хтось був убитий як мирний житель у себе вдома.
І проблема в тому, що ці гравці тут – частина пропаганди. Вони мовчать, і цим підтримують режим. Вони фактично висловлюють згоду з режимом. Багато гравців активно беруть участь у пропаганді через свою активність у соцмережах, через участь у турнірах «зазпрому». Вони є активними прихильниками Путіна.
І ми про це не говоримо, хоча всі ці жахливі речі відбуваються не просто так. І частина причини – це люди, які беруть участь у російській пропаганді та нормалізують агресію проти України для звичайних росіян, які бачать своїх улюблених тенісистів – цих дівчат і чоловіків, знаменитих людей з великим впливом і грошима, які вони заробляють на турнірах, а потім фактично вкладають це назад у підтримку пропаганди.
І ми маємо про це говорити. Це мовчання на Турі для мене дуже болісне. Є момент, коли я на корті проти росіянки – це одне. Але те, що відбувається поза кортом, – це те, про що треба говорити набагато більше. Спортивні організації повинні щось з цим робити, тому що тут ці люди отримують платформу, публічність, гроші та вплив, які потім використовують для жахливих речей.
Поки в Україні гинуть люди, знищуються наші корти, руйнуються спортивні об’єкти, ми повинні перестати робити вигляд, що нічого не відбувається.
Публикация от Sport.ua (@sportua)
– Чи отримуєте ви підтримку від інших гравців – не росіян і не українців?
– Так, я отримую велику підтримку, чую багато добрих слів. Іноді навіть такі дрібниці допомагають почуватися краще. Дуже багато людей підтримують українців.
– Зараз обговорюється можливість повернення російських і білоруських гравців під своїми прапорами. Що ви про це думаєте?
– Цей прапор – символ терору. Це прапор, який російські солдати використовують після того, як повністю знищують міста. Міста, куди вони приходять лише з однією метою – знищувати, вбивати, ґвалтувати та грабувати.
Ці символи жахливі. Це абсолютно неприйнятно, і для українців це дуже травматично. Потрібно розуміти, що цей прапор означає сьогодні, у сучасному контексті.
Використовувати його – це те саме, що вийти на корт зі свастикою. Для мене різниці немає взагалі. І сам факт, що це зараз взагалі обговорюється, – це жахливо.
Мені було б дуже цікаво почути аргументи на користь цього, але це вкрай несправедливо і абсолютно аморально. Думаю, світ забуває, хто такі росіяни насправді і яку пропаганду вони поширюють. І в цій пропаганді беруть участь спортсмени та тенісисти. Ця агресивна пропаганда спрямована також проти інших європейських країн – Німеччини, Естонії, Польщі, Латвії, Литви.
Я хочу зрозуміти, що відбувається з цим світом, якщо ми взагалі ведемо таку дискусію. Для мене це абсолютно неприйнятно.
– Які російські гравці поза кортом? У роздягальні, в особистому спілкуванні? Чи намагається хтось вас зрозуміти?
– Ні, вони не намагаються зрозуміти, бо їм байдуже. Їм байдуже, що українці гинуть. Якби їм не було байдуже – ці люди мають вплив. Вони відомі. У них є фанати, люди, які їх слухають.
Але вони мовчать і навіть у особистому спілкуванні не підходять, тому що підтримують усі ці жахливі речі. Потрібно це чітко розуміти. Я буду повторювати це стільки разів, скільки буде потрібно, тому що хочу, щоб люди мене почули. Ні, їм байдуже. Вони підтримують Путіна.
– Ви показували фотографію корту. Розкажіть про це місце.
– Так, це корт, де пройшло моє дитинство. Це величезна частина моїх дитячих спогадів. І коли я бачу, що з цим відбувається, мені дуже боляче. Це жахливо бачити.
– Ви сказали, що будете повторювати це знову і знову, поки вас не почують. Раніше ви також говорили, що іноді відчували тиск – ніби вам радять не висловлюватися. Що ви відчуваєте зараз стосовно WTA, організацій, турнірів?
– Я для себе вирішила: моя мотивація грати і бути тут ніколи не полягала в публічності, грошах чи чомусь подібному. Так, це все чудово. Але заради чого? Я хочу допомогти своїй країні. Я хочу використовувати свою можливість говорити. І гроші, які я заробляю, теж. Після цього турніру я пожертвую велику суму армії. Це дуже важливо. Ми повинні підтримувати українську армію.
Це має бути зрозуміло: якщо ми не будемо підтримувати наших солдатів, нам десятиліттями знадобиться гуманітарна допомога, бо росіяни не зупинять свою агресію. Вони хочуть поширити її не тільки на Україну, а й на інші країни.
Це частина моєї місії. Я буду говорити. І те, що я говорю, – це факти. Я можу це довести. Якщо ви дасте мені десять хвилин, я знайду докази участі гравців у тих турнірах, про які говорила, їхні лайки, коментарі. Цим займаються багато активістів української спільноти.
І якщо мене оштрафують або дискваліфікують за факти, за правду – нехай так. Але я буду знати, що поводжуся правильно.
Я розумію, що це може бути незручно. Я знаю, що деякі з цих людей – величезні зірки. У них великі контракти, величезні гроші та вплив. Але я все одно продовжуватиму говорити речі, які є фактами, реальністю. Без цього я не бачу сенсу бути тут. Я люблю теніс, але можу грати й на маленьких кортах десь ще.
– Давайте трохи змінимо фокус і перейдемо до чогось приємного. Перша перемога на вашому улюбленому покритті. Я хочу детальніше розпитати про вашу перемогу. З яким планом ви підходили до матчу? Бо суперниця не дуже відома навіть фахівцям, які багато дивляться теніс.
– Я бачила її раніше, тому що перетиналася з нею на турнірах ITF. Я досить довго грала в ITF-турі. Потім кілька разів бачила її на WTA 125, точно бачила її в Анталії.
Тому я досить добре розуміла, як хочу грати проти неї. Я була готова до потужної подачі. Була готова до того, що вона намагатиметься атакувати. Але мені здається, що я досить добре з цим впоралася, тож я знала її гру.
– Вона чимось вас здивувала?
– Ні, взагалі нічим. Жодних сюрпризів.
– Рахунок говорить сам за себе?
– Ну, я не можу так сказати, це було б нечесно. Вона якісно робила те, що вміє, але ні – вона мене не здивувала. Вона грала саме так, як я очікувала.
Sport.ua разом із беттінг-партнеромbetkingвисвітлює Ролан Гаррос 2026!
– Ваші емоції відрізняються від дебютів на інших турнірах Grand Slam через те, що це саме Roland Garros і що вас можна назвати королевою грунту?
– Ну, приємно чути, що я королева ґрунту. Мої емоції особливі, бо поруч зі мною була моя родина. І для мене дуже важливо, що мій батько побачив цю перемогу наживо. Це надає їй особливого значення.
І є одна людина, яку я дуже хотіла б бачити тут, але, на жаль, це неможливо, тому що він служить [в армії]. І оскільки це перша перемога – я сподіваюся, що їх буде ще багато, але перша буває тільки одна – мені дуже хотілося б присвятити її своїй коханій людині, тому що, звичайно, я дуже хотіла б бачити його тут.
І я думаю, що він це подивиться. Він дуже мене підтримує. Я хочу передати йому, що все добре – хоча він це вже знає – що я добре відновлююся і щоб він за мене не хвилювався, тому що після попереднього турніру в Страсбурзі...
– Юлія Стародубцева говорила, що спеціально не дивилася сітку і можливу суперницю у другому колі. Ви знаєте, з ким будете грати далі?
– Там Пегула, але я не знаю, з ким вона грає, тому що я теж не дивилася.
– Тобто ви були повністю зосереджені тільки на першому колі?
– Взагалі я не люблю дивитися сітку, якщо можу цього уникнути, тому що потрібно рухатися матч за матчем, і я намагаюся максимально дотримуватися цього підходу. Я хочу думати тільки про найближчий матч.
– І останнє запитання – зовсім не по темі. Я познайомився з вашим батьком, а потім і з вами, і він сказав, що ви багато читаєте. Можете трохи розповісти про це? Чи це правда, і що ви читаєте останнім часом?
– Останнім часом це неправда, тому що зараз у мене зовсім немає часу, мушу чесно зізнатися. Сподіваюся, зможу краще організувати себе, щоб приділяти хоча б півгодини на день спокійному читанню книги. Але зараз відбувається дуже багато подій, і останні кілька місяців я практично не читаю, на жаль. Але з українських авторів можу порекомендувати Жадана. В принципі, будь-яку його книгу – мені дуже подобається. Іларіон Павлюк – теж чудовий автор, дуже раджу.
А з-поміж зарубіжних авторів – це переважно художня література – у підлітковому віці я була великою прихильницею Поланіка. Я перечитала дуже багато книг, деякі – по кілька разів. А з більш ідеологічних і філософських праць мене дуже вразила книга Донцова. Він дуже добре пише саме в контексті певних ідей. Думаю, українцям – раз це читатимуть наші люди – я можу рекомендувати це для зміцнення свідомості та світогляду.
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024). Строк дії ліцензії 5 років.