В умовах триваючої війни в Україні, рух опору на окупованих територіях продовжує демонструвати активність та рішучість. В інтерв'ю журналістам відомий український військовий експерт Олександр Мацієвський зазначив, що вся окупована територія залишається місцем для акцій партизанських груп. Він підкреслив важливість цих дій як елемента боротьби за свободу та незалежність України. Мацієвський розповів про різноманітні форми партизанського опору, які реалізуються в умовах обмежених ресурсів
З початком російсько-української війни у 2014 році український рух опору був спонтанним і стихійним, не мав зв’язку і підтримки української держави та її спецслужб. Ті групи, які з’явились у Донбасі, росіяни змогли нейтралізувати. Ситуація змінилася від 2021 року, після ухвалення закону «Про основи національного спротиву» та створення Центру національного спротиву. Яким сьогодні є український партизанський рух на тимчасово окупованих територіях, в ефірі Радіо Хартія розповів Юрій Мацієвський, політолог та дослідник українського спротиву російській окупації.
«Ми знаємо про більше десяти таких груп, які діють на території окупованої України, але також і на території Російської Федерації. Крім найбільш відомих, про яких ми можемо від часу читати повідомлення в медіа, таких як «Атеш» чи «Злі мавки», чи «Жовта стрічка», є інші групи, які мають підтримку з боку спецслужб України, з боку Сил спеціальних операцій чи Головного управління розвідки», — сказав Мацієвський.
Наприклад, під час окупації Херсону, коли російські репресії та переслідування посилилися, частина людей вирішила продовжувати опір у підпіллі.
«Вони використовують інструкції, які підготував Центр національного спротиву. А також в середовищі цих людей є професійні військові, які залишилися на окупованих територіях. І це допомагає людям фактично виживати в надто складних умовах.Це фактично щоденна боротьба за виживання, тому що найпростіше завдання може бути супроводжене небезпекою, фізичною небезпекою для будь-якої людини», — каже Мацієвський.
Кількість людей, залучених до руху опору не є великою—через небезпеку. За словами Мацієвського, це менше 1% жителів окупованих територій.
«Але попри все, це кілька тисяч людей, які на окупованих територіях в невеличких групах продовжують надавати інформацію для Сил оборони України про пересування техніки, військових, про російські комунікації, також і про колаборантів, яких, на жаль, теж є чимало на окупованих територіях. Також вони роблять різні диверсії на залізницях, у місцях дислокації російських військ», — сказав Мацієвський.
Однією з найбільш чисельних є група«Атеш», створена українцями і кримськими татарами:
«Ця група заявляє у своєму Telegram-каналі, що вона має більше двох тисяч агентів Росгвардії і російської армії. Це означає, що є частина просто дійсних військовослужбовців російської армії, які таємно допомагають Силам оборони. Також ризикують, звісно», — сказав Мацієвський.
Сучасний рух опору є переважно міським, урбаністичним, децентралізованим і користується технологіями і засобами зв’язку:
«Тобто, менша кількість людей задіяна в таких осередках. Для безпеки самих людей вони не знають про інших, які можуть бути в мережі, і таким чином це дає можливість фізичної безпеки тих людей, які здійснюють опір».
Найбільш активним є рух опору на півдні України та в Криму, проте він діє на всіх тимчасово окупованих територіях.
«Це не лише фізичні акції прямої дії, які мають на меті знищення чи вбивства, чи підриви, чи якісь інші диверсії.Постійно щоденний моніторинг ситуації у цих регіонах, інформування Сил оборони України про рух росіян допомагає координації дій і дає можливість Силам оборони України планувати свої дії як на фронті, так і в окремих районах ведення військових операцій», — сказав Мацієвський.
За словами Мацієвського, на території Росії також є кілька груп, створених громадянами РФ, якіне погоджуються з путінським режимом і, ймовірно, також координуються з Силами оборони України і українськими спецслужбами.