В Україні запроваджено програму фінансової підтримки для осіб, які доглядають за своїми родичами з інвалідністю або похилого віку. Ця ініціатива покликана полегшити життя сімей, які беруть на себе відповідальність за догляд за близькими людьми, що потребують особливої уваги та допомоги. Згідно з новими правилами, право на отримання компенсації мають ті українці, які здійснюють догляд за непрацездатними членами сім'ї. Це можуть бути батьки, діти або інші родичі — головна умова поляга
Українські сім’ї, які щодня забезпечують догляд за людьми з інвалідністю I групи або самотніми літніми людьми, можуть отримувати від держави окрему фінансову підтримку. Проте оформити її вдається далеко не всім - не через відсутність такого права, а через складність самої процедури та низьку поінформованість.
У багатьох родинах хтось із близьких змушений відмовлятися від роботи, переходити на часткову зайнятість або повністю присвячувати себе догляду. Попри це, значна частина українців роками покриває витрати самостійно, навіть не знаючи, що може претендувати на компенсацію.
Пенсійний фонднаголошує, що отримувачем виплати може бути не лише родич. Якщо людина проживає разом з особою з інвалідністю та фактично здійснює догляд, вона також має право на оформлення допомоги.
Найвищі суми передбачені для догляду за людьми з інвалідністю внаслідок війни. Для підгрупи А I групи компенсація дорівнює 100% прожиткового мінімуму - 2595 гривень щомісяця.
Розмір допомоги визначають окремо для кожної сім’ї, враховуючи середньомісячний дохід домогосподарства за пів року. Максимальна виплата у 2026 році - 3209 гривень.
Право на компенсацію підтверджують не лише документами про інвалідність. Соціальні служби перевіряють, чи потрібен людині постійний догляд, чи є медичний висновок, хто саме здійснює догляд і чи проживають люди разом. Через це багато родин помилково очікують автоматичного нарахування.
Виплату призначають на шість місяців. Для непрацюючих пенсіонерів або людей з інвалідністю термін можуть продовжити до року - після підтвердження відсутності роботи.
Україна стикається зі старінням населення, зростанням кількості людей з інвалідністю та нестачею соціальних працівників. До цього додається роз’єднання родин через війну. У таких умовах саме сім’я бере на себе основний тягар довготривалого догляду, а держава частково компенсує втрачений дохід доглядальника.
Після повномасштабної війни збільшується кількість людей, які потребують тривалого домашнього догляду через поранення, інвалідність або тяжкі хронічні захворювання. Професійна система довготривалого догляду розвинена недостатньо, тому роль родини у цій сфері лише посилюватиметься.Читайте такожБагатьом українцям виплатять одноразову грошову допомогу при виході на пенсію: на яку суму можна розраховувати
Нагадаємо, Одна довідка збільшить пенсію одразу на 40%:хто має право на доплату.