Рада ухвалила закон про публічні закупівлі в межах вимог Світового банку та ЄС

Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний закон про публічні закупівлі

Редакторка стрічки новин

Верховна Рада ухвалила закон «Про публічні закупівлі», ухвалення якого є вимогою для розблокування 3,4 млрд доларів від Світового банку.

Про цестало відомоіз трансляцій засідання Верховної Ради.

Ухвалення закону підтримали 245 народних депутатів.

Закон (№11520) є одним із ключових євроінтеграційних актів та важливим складником переговорного процесу щодо набуття Україною членства в Європейському Союзі.

Якпояснювалив Мінекономіки, закон спрямований на наближення української системи закупівель до норм ЄС.

Зокрема, закон врегульовує механізм поділу великих закупівель на лоти, що допоможе невеликим регіональним компаніям долучатися до масштабних тендерів.

Також він передбачає можливість пропонувати власні рішення (альтернативні тендерні пропозиції). Також учасники отримають право протягом 24 годин виправляти ширший перелік невідповідностей та помилок у поданих тендерних пропозиціях, що дозволить зменшити кількість відхилених вигідних пропозицій.

Крім того, документ передбачає обов’язкове застосування електронних каталогів для закупівель товарів у діапазоні 50-400 тисяч гривень. Для робіт вартістю до 1,5 млн гривень використання електронної системи залишається необов’язковим.

У Мінекономіки додали, що закон імплементує директиву ЄС 2014/24/EU, а сфера закупівель входить до першого кластера переговорів про вступ України до Євросоюзу.

Також ухвалення закону відкриває доступ до фінансування в межах програми DPO Світового банку на 3,4 мільярда доларів.

27 травня Верховна Рада України ухвалила новий закон “Про публічні закупівлі”. Документ передбачає оновлення системи закупівель відповідно до європейських стандартів та вимог інтеграції України до ЄС.

Про це повідомила пресслужбаапарату Верховної Ради України.

Йдеться про законопроєкт №11520, який у парламенті назвали одним із ключових євроінтеграційних актів. Положення закону спрямовані на імплементацію європейських стандартів у сфері публічних закупівель, наближення українського законодавства до права ЄС та гармонізацію з європейськими нормами.

Документ має стати інструментом економії бюджетних ресурсів, підвищення ефективності використання державних коштів та посилення довіри міжнародних партнерів.

У парламенті заявили, що закон також має зміцнити позиції України у переговорах щодо вступу до Європейського Союзу.

Закон передбачає формування сучасної, прозорої, конкурентної та ефективної системи публічних закупівель, яка відповідатиме потребам держави в умовах воєнного стану, післявоєнного відновлення та міжнародним зобов’язанням України.

“Прийнятий закон є не лише технічним переглядом процедур, а стратегічним кроком у напрямку економічної прозорості, підзвітності та подальшої інтеграції України до європейського простору”, – йдеться в повідомленні.

Також зазначається, що закон має важливе значення для майбутньої відбудови України, оскільки саме через механізми публічних закупівель проходитиме значний обсяг державних та міжнародних коштів.

Якщо ви помітили орфографічну помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Хочете завжди бути в курсі головних подій в Україні — підписуйтесь на нашTelegram-канал

Як передає Укрінформ, про це уТелеграміповідомила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

«Дякуємо народним депутатам за підтримку законопроєкту №11520 щодо нових процедур публічних закупівель. 245 голосів «за». Це важливий крок для продовження реформи публічних закупівель та підвищення прозорості використання державних коштів», - написала Свириденко.

За її словами, закон також є частиною домовленостей зіСвітовим банкомі дозволить розблокувати для України 3,5 млрд доларів фінансової підтримки.

Закон має стати дієвим інструментом економії бюджетних ресурсів, посилення довіри міжнародних партнерів та підвищення ефективності використання державних коштів. Документ також сприятиме зміцненню позицій України у переговорах щодо вступу до Європейського Союзу.

Його положення насамперед спрямовані на формування сучасної, прозорої, конкурентної та ефективної системи публічних закупівель, яка відповідає потребам держави в умовах воєнного стану, післявоєнного відновлення України, а також міжнародним зобов’язанням нашої держави.

Зароз’ясненнямиМіністерства економіки, довкілля та сільського господарства, нові правила врегульовують механізм поділу великих закупівель на лоти, що завадить великим гравцям монополізувати замовлення і відкриє доступ до масштабних тендерів невеликим регіональним компаніям.

Крім того, бізнес уперше отримає можливість подавати альтернативні тендерні пропозиції, пропонуючи власні технологічно кращі або вигідніші рішення. Документ також унормовує взаємовідносини із субпідрядниками та модернізує використання рамкових угод і динамічних систем закупівель, що дозволить компаніям планувати роботу наперед без постійного збору документів з нуля.

Окрім підтримки внутрішнього ринку, документ має ключове значення для євроінтеграції України, оскільки спрямований на імплементацію Директиви 2014/24/EU.

«Для партнерів ухвалення закону – показник, що відбудова України відбувається за найвищими світовими стандартами прозорості. Це відкриє шлях до масштабного залучення іноземних інвестицій, фінансування проєктів відновлення, де український бізнес відіграватиме ключову роль», - зауважили у міністерстві.

Як повідомлялося,Кабінет міністрів ухвалив зміни до правил публічних закупівель, спрямовані на підвищення оперативності підготовки громад до викликів воєнного часу.

Приєднуйтесь до наших каналівTelegram,InstagramтаYouTube.

Верховна Рада ухвалила в цілому євроінтеграційний законопроєкт №11520 «Пропублічні закупівлі». Під часзасідання27 травня документ у другому читанні підтримали 245 народних депутатів.

«Прийняття акта забезпечить створення правових умов для ефективного проведення публічних закупівель та розвитку конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, а також виконання міжнародних зобов’язань України у сфері публічних закупівель», — йдеться у пояснювальній записці.

У ВРУзазначили, що положення законопроєкту спрямовані на імплементацію стандартів публічних закупівель, а також подальше наближення національного законодавства до права ЄС. Також документ має гармонізувати законодавство України з правом Євросоюзу. Крім того, засловаминародного депутата з фракції «Голос» Ярослава Железняка, ухвалення законопроєкта розблокує для України 3,5 млрд доларів від Світового банку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬАнтикорупція, тендерні закупівлі та рекрутинг: над якими змінами працює Міноборони

У Міністерстві економікиповідомили, що проєкт закону №11520 розширює можливості у закупівлях українських компаній. Він також має прибрати застарілу бюрократію. Зокрема, документ передбачає:

Також, засловамизаступника голови комітету з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, законопроєкт поширює вимогу локалізації на оборонні закупівлі цивільних товарів. Зокрема, з вимогою локалізації відповідні закупівлі здійснюватимуться д 31 грудня 2032 року. Нововведення набере чинності через дев’ять місяців після публікації закону. За цей час уряд має доопрацювати підзаконні акти і технічні системи.

«Тепер при закупівлях товарів легкої промисловості, автобусів, тралів чи іншої цивільної продукції, до якої застосовується локалізація в публічних закупівлях, діятиме вимога локалізації і в оборонних закупівлях. Також до переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації, додані бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування. Уряд за погодженням з парламентським комітетом нацбезпеки отримає право формувати додатковий перелік товарів оборонного і подвійного призначення, до яких застосовуватиметься вимога локалізації», — додав Кисилевський.

Він також зазначив, що законопроєкт передбачає удосконалення процедур застосування локалізації в публічних закупівлях:

Водночас Центр протидії корупціїповідомив, що після критики профільний комітет прибрав із законопроєкту корупційні норми, які могли б негативно позначитись на публічних закупівлях. Зокрема, з документа прибрали такі правки:

ВАС ЗАЦІКАВИТЬРада не ухвалила обов’язковий для отримання траншу Світового банку законопроєкт про публічні закупівлі

З одного боку, прозорість у закупівлях зростає, а конкуренція посилюється, з іншого — є проблеми з контролем, суперечливі зміни у локалізації та розбалансованість між ключовими органами. Що змінилося у державних закупівлях у статті «Публічні закупівлі. Що змінилося на краще, а що — на гірше» аналізувала проєктна менеджерка TI UkraineКатерина Русіна.

Верховна Рада схвалила в цілому законопроект №11520 «Про публічні закупівлі», який передбачає розширення локалізації на закупівлі цивільних товарів для потреб Сил оборони. Про цеповідомивзаступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Згідно із документом, до 31 грудня 2032 року оборонні закупівлі цивільних товарів здійснюватимуться з вимогою локалізації. Новації по оборонним закупівлям запрацюють через 9 місяців після опублікування закону. За цей час Уряд має доопрацювати підзаконні акти і технічні системи.

Передбачається, що при закупівлях автобусів, товарів легпрому, тралів чи іншої цивільної продукції, до якої застосовується локалізація в публічних закупівлях, діятиме вимога щодо місцевої складової, якщо ці товари купують і для потреб оборони. Також до переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації, додані бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування. Уряд за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки отримає право формувати додатковий перелік товарів оборонного і подвійного призначення, до яких застосовуватиметься вимога локалізації.

Крім того, Кисилевський повідомив, що законопроект №11520 передбачає удосконалення процедур застосування локалізації. Зокрема:

У 2026 році рівень локалізації, який вимагається при публічних закупівлях, становить 30%. У 2027-му році цей поріг зросте до 35%, а у 2028-му – до 40%.

2 липня 2025 року Урядухваливпостанову № 782, якою до переліку зі 103 товарів, на які поширюється вимога локалізації при публічних закупівлях, було додано ще 25 нових позицій. Зокрема, це продукція легкої промисловості, машинобудування та електротехніка.

Загалом вимога локалізації застосовується до залізничного і міського транспорту, комунальної техніки, енергетичного обладнання, кабельно-провідникової і електротехнічної продукції, товарів легкої промисловості.

Позначки:верховнарадакисилевськийлокалізаціяобороннівидаткипублічнізакупівлі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.Обов’язкові поля позначені*

Зберегти моє ім'я, e-mail, та адресу сайту в цьому браузері для моїх подальших коментарів.

Верховна Рада схвалила в другому читанні і в ціломузаконопроєкт №11520про публічні закупівлі, що є вимогою за інструментом Світового банку "Операція з підтримки політики розвитку" (Development Policy Operations, DPO) та допоможе розблокувати $3,4 млрд.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", під час засідання парламенту в середу, 27 травня, законопроєкт в другому читанні та в цілому підтримали 245 нардепів, жодного голосу проти.

Законгармонізує систему публічних закупівель із директивами ЄС та впроваджує нові інструменти, такі як інноваційне партнерство та динамічні системи.

Документ спрощує залучення міжнародних інвестицій та підтримуватиме вітчизняні підприємства, зокрема створені ветеранами війни.

Ухвалення цього закону є вимогою Європейського Союзу та Світового банку в межах адаптації українського законодавства до acquis communautaire ЄС. Нова редакція має замінити чинний закон і запровадити прозоріші та конкурентніші механізми проведення тендерів. Якзазначали в Мінекономіки, закон спрямований на імплементацію директиви 2014/24/EU, а публічні закупівлі є частиною першого, базового кластера переговорів про вступ України до ЄС.

В міністерстві додали, що успішне просування таких реформ відкриває доступ до фінансування у межах Програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору (DPO) від Світового банку у розмірі $3,4 млрд. Отримані кошти спрямовуються безпосередньо до загального фонду держбюджету для покриття першочергових соціальних та гумвидатків.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт пропонує низку інновацій для підвищення ефективності торгів, зокрема ширше використання електронних інструментів та мінімізацію можливостей для зловживань через винятки із загальних процедур, пропозиції власних рішень учасників. Також передбачене врегулювання механізму поділу великих закупівель на лоти, що не дозволить великим гравцям забирати всі замовлення та запровадить можливості невеликим регіональним компаніям для участі у масштабних тендерах.

Серед ключових норм, запропонованих урядом – обов’язкове використання електронних каталогів для закупівель товарів у певному ціновому діапазоні (від 50 до 400 тис. грн), тоді як для робіт вартістю до 1,5 млн грн використання електронної системи залишається необов’язковим.

Як зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку ДмитроКисилевський, законопроєктом, зокрема, розширено вимоги локалізації на закупівлі цивільних товарів для потреб Сил оборони.

"Тепер при закупівлях товарів легкої промисловості, автобусів, тралів чи іншої цивільної продукції, до якої застосовується локалізація, діятиме вимога локалізації і в оборонних закупівлях", –зазначає Кисилевськийу дописі на Facebook.

Новації запрацюють через 9 місяців після опублікування закону. За цей час Уряд має доопрацювати підзаконні акти і технічні системи.

Також до переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації, додані бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування.

Крім того, передбачається удосконалення процедур застосування локалізації в публічних закупівлях, зокрема запроваджується поняття виробничої собівартості, яка стане базою для розрахунку ступеня локалізації.

"Це дозволить протидіяти шахраям, які "надували" ступінь локалізації, наприклад, за рахунок уявних маркетингових послуг", – зазначається в дописі.

Водночас підвищується поріг до закупівель з локалізацією з 200 тис. грн до 1 млн грн.

Як повідомлялось, у 2026 році рівень локалізації, який вимагається при публічних закупівлях, становить 30%, у 2027-му році цей поріг зросте до 35%, а у 2028-му – до 40%.

В першому читанні за основу законопроєкт №11520 був схвалений Радою за основу 17 вересня 2024 року. Проте 29 квітня під час голосування парламент відправив законопроєкт на повторне друге читання.

У середу, 27 травня,Верховна Радаухвалила законопроєкт №11520 про реформу системи публічних закупівель та адаптацію українського законодавства до стандартів Євросоюзу. Документ змінює правила роботи системи Prozorro, розширює можливості для українського бізнесу та запроваджує нові механізми оцінки тендерних пропозицій. Ухвалення закону також є однією з умов міжнародних партнерів для подальшого фінансування України.

Про це повідомляєНовини.LIVEз посиланням на засідання парламенту.

Закон гармонізує українське законодавство зДирективою ЄС2014/24/EU та є частиною переговорного процесу щодо вступу України доЄвросоюзу. Однією з ключових змін стане врегулювання механізмуподілу великих закупівель на лоти.

Автори документа заявляють, що цедозволить малому та середньому бізнесу брати участь у масштабних тендерахта зменшить домінування великих компаній на ринку держзамовлень.

Такожзаконвперше дозволяє учасникам подавати альтернативні тендерні пропозиції, якщо така можливість передбачена замовником. Це має сприяти появі дешевших або технологічно ефективніших рішень під час закупівель.

Документ вводить у законодавство поняття динамічної системи закупівель, яка дозволитьформувати довгострокові переліки кваліфікованих постачальників строком до чотирьох років.

Крім того, оновлюються правила використання рамкових угод, врегульовується субпідряд та уточнюються критерії оцінки тендерних пропозицій. Відтепер замовники зможуть враховувати не лише ціну товару чи послуги, а й вартість життєвого циклу, зокрема витрати на експлуатацію, обслуговування та утилізацію.

Закон також передбачаєавтоматичне визначення системою Prozorro аномально низької ціни. Водночас учасники тендерів матимуть право обґрунтувати свої цінові пропозиції.

Окремий блок документа стосується захисту національних інтересів.Закон посилює обмеження для компаній, пов’язаних із РФ, Білоруссю та Іраном, а також забороняє закупівлю товарів походженням із цих країн, за окремими винятками.

До 2032 року в Україні також збережуть вимоги щодо локалізації виробництва для окремих категорій техніки та обладнання. Рівень локалізації поступово зростатиме залежно від року закупівлі.

Ухвалення закону є частиною пакета реформ, необхідних для отримання міжнародної фінансової підтримки. Зокрема, документ пов’язують із доступом України до фінансування в межах програми DPO Світового банку обсягом 3,4 млрд доларів, а також із подальшими траншами макрофінансової допомоги ЄС.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Україні з’явилося нове свято. Рада 27 травня запровадилаДень української музики. Йоговідзначатимуть щорічно у третю суботу вересня.

Також парламент підтримавскладання депутатських повноважень нардепом Цабалем. Таке рішення ухвалили 257 голосами. Його місце може зайняти політолог Микола Давидюк.