Рада ухвалила закон про публічні закупівлі, що розблокувало $3,5 млрд допомоги

Верховна Рада схвалила в другому читанні і в цілому законопроєкт №11520 про публічні закупівлі, що є вимогою за інструментом Світового банку "Операція з підтримки політики розвитку" (Development Policy Operations, DPO) та допоможе розблокувати $3,4 млрд.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", під час засідання парламенту в середу, 27 травня, законопроєкт в другому читанні та в цілому підтримали 245 нардепів, жодного голосу проти.

Закон гармонізує систему публічних закупівель із директивами ЄС та впроваджує нові інструменти, такі як інноваційне партнерство та динамічні системи.

Документ спрощує залучення міжнародних інвестицій та підтримуватиме вітчизняні підприємства, зокрема створені ветеранами війни.

Ухвалення цього закону є вимогою Європейського Союзу та Світового банку в межах адаптації українського законодавства до acquis communautaire ЄС. Нова редакція має замінити чинний закон і запровадити прозоріші та конкурентніші механізми проведення тендерів. Якзазначали в Мінекономіки, закон спрямований на імплементацію директиви 2014/24/EU, а публічні закупівлі є частиною першого, базового кластера переговорів про вступ України до ЄС.

В міністерстві додали, що успішне просування таких реформ відкриває доступ до фінансування у межах Програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору (DPO) від Світового банку у розмірі $3,4 млрд. Отримані кошти спрямовуються безпосередньо до загального фонду держбюджету для покриття першочергових соціальних та гумвидатків.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт пропонує низку інновацій для підвищення ефективності торгів, зокрема ширше використання електронних інструментів та мінімізацію можливостей для зловживань через винятки із загальних процедур, пропозиції власних рішень учасників. Також передбачене врегулювання механізму поділу великих закупівель на лоти, що не дозволить великим гравцям забирати всі замовлення та запровадить можливості невеликим регіональним компаніям для участі у масштабних тендерах.

Серед ключових норм, запропонованих урядом – обов’язкове використання електронних каталогів для закупівель товарів у певному ціновому діапазоні (від 50 до 400 тис. грн), тоді як для робіт вартістю до 1,5 млн грн використання електронної системи залишається необов’язковим.

Як зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, законопроєктом, зокрема, розширено вимоги локалізації на закупівлі цивільних товарів для потреб Сил оборони.

"Тепер при закупівлях товарів легкої промисловості, автобусів, тралів чи іншої цивільної продукції, до якої застосовується локалізація, діятиме вимога локалізації і в оборонних закупівлях", –зазначає Кисилевськийу дописі на Facebook.

Новації запрацюють через 9 місяців після опублікування закону. За цей час Уряд має доопрацювати підзаконні акти і технічні системи.

Також до переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації, додані бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування.

Крім того, передбачається удосконалення процедур застосування локалізації в публічних закупівлях, зокрема запроваджується поняття виробничої собівартості, яка стане базою для розрахунку ступеня локалізації.

"Це дозволить протидіяти шахраям, які "надували" ступінь локалізації, наприклад, за рахунок уявних маркетингових послуг", – зазначається в дописі.

Водночас підвищується поріг до закупівель з локалізацією з 200 тис. грн до 1 млн грн.

Як повідомлялось, у 2026 році рівень локалізації, який вимагається при публічних закупівлях, становить 30%, у 2027-му році цей поріг зросте до 35%, а у 2028-му – до 40%.

В першому читанні за основу законопроєкт №11520 був схвалений Радою за основу 17 вересня 2024 року. Проте 29 квітня під час голосування парламент відправив законопроєкт на повторне друге читання.

У середу, 27 травня,Верховна Радаухвалила законопроєкт №11520 про реформу системи публічних закупівель та адаптацію українського законодавства до стандартів Євросоюзу. Документ змінює правила роботи системи Prozorro, розширює можливості для українського бізнесу та запроваджує нові механізми оцінки тендерних пропозицій. Ухвалення закону також є однією з умов міжнародних партнерів для подальшого фінансування України.

Про це повідомляєНовини.LIVEз посиланням на засідання парламенту.

Закон гармонізує українське законодавство зДирективою ЄС2014/24/EU та є частиною переговорного процесу щодо вступу України доЄвросоюзу. Однією з ключових змін стане врегулювання механізмуподілу великих закупівель на лоти.

Автори документа заявляють, що цедозволить малому та середньому бізнесу брати участь у масштабних тендерахта зменшить домінування великих компаній на ринку держзамовлень.

Такожзаконвперше дозволяє учасникам подавати альтернативні тендерні пропозиції, якщо така можливість передбачена замовником. Це має сприяти появі дешевших або технологічно ефективніших рішень під час закупівель.

Документ вводить у законодавство поняття динамічної системи закупівель, яка дозволитьформувати довгострокові переліки кваліфікованих постачальників строком до чотирьох років.

Крім того, оновлюються правила використання рамкових угод, врегульовується субпідряд та уточнюються критерії оцінки тендерних пропозицій. Відтепер замовники зможуть враховувати не лише ціну товару чи послуги, а й вартість життєвого циклу, зокрема витрати на експлуатацію, обслуговування та утилізацію.

Закон також передбачаєавтоматичне визначення системою Prozorro аномально низької ціни. Водночас учасники тендерів матимуть право обґрунтувати свої цінові пропозиції.

Окремий блок документа стосується захисту національних інтересів.Закон посилює обмеження для компаній, пов’язаних із РФ, Білоруссю та Іраном, а також забороняє закупівлю товарів походженням із цих країн, за окремими винятками.

До 2032 року в Україні також збережуть вимоги щодо локалізації виробництва для окремих категорій техніки та обладнання. Рівень локалізації поступово зростатиме залежно від року закупівлі.

Ухвалення закону є частиною пакета реформ, необхідних для отримання міжнародної фінансової підтримки. Зокрема, документ пов’язують із доступом України до фінансування в межах програми DPO Світового банку обсягом 3,4 млрд доларів, а також із подальшими траншами макрофінансової допомоги ЄС.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Україні з’явилося нове свято. Рада 27 травня запровадилаДень української музики. Йоговідзначатимуть щорічно у третю суботу вересня.

Також парламент підтримавскладання депутатських повноважень нардепом Цабалем. Таке рішення ухвалили 257 голосами. Його місце може зайняти політолог Микола Давидюк.