Дослідження, проведене в Україні, показало, що чоловіки частіше стають колаборантами, ніж жінки. Цей феномен викликав значний інтерес серед соціологів та правознавців, оскільки він може свідчити про різні соціальні та психологічні фактори впливу на поведінку людей у кризових ситуаціях. Згідно з даними дослідження, більша частина осіб, які були засуджені за колабораціонізм, не мають вищої освіти. Це відкриття підкреслює важливість освіти як одного
Чоловіки частіше стають колаборантами, аніж жінки. Більша частина засуджених не має вищої освіти — дослідження
Редакторка стрічки новин
Станом на травень 2025 року в місцях позбавлення волі перебували 579 людей, яких визнали винними за статтями, пов'язаними з колабораційною діяльністю. Більшу частину з них, за даними дослідників, становлять чоловіки — 72%. Решту (28%) становлять жінки.
Про це повідомила кореспондентка hromadske.
Чоловіки, як розповів головний науковий співробітникНДЦ ПАУОлександр Ткаченко, переходять на бік окупантів частіше, аніж жінки, бо здебільшого працюють у сфері критичної інфраструктури: на виробництвах, у галузі транспорту, будівництва та в охороні. Тому, за його словами, «коли окупаційна адміністрація приходить на певну територію, то хоче перейняти цих людей на свою сторону — через примус або підкупи».
Крім того, як повідомили дослідники, чоловіки перед тим, як починати співпрацю з росіянами, керувалися психологічними чинниками, щоб, мовляв, «витягнути сім'ю з фінансової скрути в умовах війни», а також ідеологічними переконаннями, зокрема й проросійськими поглядами.
Жінки, згідно з опитуваннями, частіше пояснюють свої дії емоційно-захисною мотивацією, заявляючи, що не завжди розуміли, що вчиняють злочин, або сприймали це як «просто роботу».
Середній вік засуджених чоловіків, як ідеться в дослідженні, становить близько 42-43 років, а жінок — 46-47 років. Найбільше опитаних людей родом із Запорізької (23%), Харківської (20,1%) та Херсонської областей (9,8%).
«Існує міф про те, що колабораціонізм притаманний лише східним та південним областям України, але ми з’ясували, що це не так. На жаль, у кожній області є люди, які вчинили злочини й відбувають покарання. Фактично чіткої регіональної “прописки” зараз немає»,— зазначив Ткаченко.
Крім того, повідомляється, що понад 82% засуджених колаборантів не мали вищої освіти. Ті, хто перебували на керівних посадах, зокрема і в органах місцевої влади, переходили на бік росіян, бо «намагалися зберегти свій вплив, задовольнити власні амбіції й фінансовий стан».
За словами заступника голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрія Юсова, значна частина колаборантів — понад 400 людей — вважають свої дії правильними й сподіваються на обмін з рф. Однак, офіційний запит від росії на повернення колаборантів «невисокий».
Повідомляється, що дослідження «Кримінологічний портрет засудженого колаборанта» базувалося на даних Державної кримінально-виконавчої служби та Офісу генерального прокурора. У межах підготовки результатів фахівці провели інтерв’ю, тестування й анкетування 100 засуджених (50 чоловіків і 50 жінок), які перебувають в установах виконання покарань.