Харків’янин Олександр, якому війна в Україні завдала тяжких втрат, розповідає про своє життя після переїзду до Сполучених Штатів. Після початку військових дій він змушений був залишити рідне місто та бізнес, який будував роками. Втративши все, що йому було дороге, Олександр сподівався на новий старт у США. Однак реальність виявилася складнішою ніж очікувалося. Хоча країна прийняла його з відкритими обіймами і надала тимчасовий притулок, інтегра
Десятки тисяч українців, які після повномасштабної війни змогли почати життя заново у США, тепер знову стикаються з тривогою через імміграційну невизначеність. Історія харків’янина Кирила Генчо показує, як тимчасовий захист може дати шанс на порятунок, але не гарантує стабільного майбутнього, розповідаєBlue Ridge Public Radio.
Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році життя Кирила Генчо з Харкова кардинально змінилося. До війни він мав швейне виробництво, бізнес і, за його словами, жив спокійним та стабільним життям.
Перші місяці вторгнення він переживав у Харкові під постійними вибухами, сиренами та авіаударами. Згодом російське бомбардування знищило його фабрику поблизу ринку Барабашово. Разом із бізнесом він втратив обладнання, кошти та фактично усе, що будував роками.
Після восьми місяців життя під обстрілами чоловік вирішив залишити Україну.
Щоб виїхати легально, Генчо подав заявку на програмуUniting for Ukraine, яка дозволяла українцям в’їжджати до США за гуманітарним паролем (humanitarian parole) за наявності американського спонсора.
Завдяки знайомому, який раніше проходив схожий шлях під час подій на Донбасі у 2014 році, чоловік вийшов на сім’ю спонсорів із Ешвілла (Північна Кароліна). У листопаді 2022 року він прибув до США фактично з мінімумом речей — гітарою, рюкзаком і валізою.
Після переїзду керівник місцевої релігійної неприбуткової організаціїFreedom in Christзапропонував українцю волонтерську роботу у центрі відновлення. Згодом Генчо отримав там постійну зайнятість і житло.
За даними штату, у Північній Кароліні нині проживає близько 2 тисяч українців, які прибули після початку війни. Орієнтовно 500 із них оселилися у західній частині штату.
ПрограмаUniting for Ukraine, запущена у 2022 році, стала головним механізмом в’їзду українців до США після початку війни. Гуманітарний пароль дозволяв легально перебувати у країні до двох років і давав можливість подати заявку на дозвіл на роботу. Однак сам по собі цей статус не відкривав шляху до грін-карти чи громадянства.
Після певного часу проживання у США українці могли також звертатися заTemporary Protected Status (TPS)— тимчасовим захищеним статусом, який дозволяє жити та працювати у країні громадянам держав, де тривають війни, катастрофи чи інші небезпечні умови.
Попри те, що Генчо повторно отримав re-parole у 2024 році, його поточний статус спливає вже у листопаді. Паралельно його заявка на TPS усе ще перебуває на розгляді.
Ситуація ускладнилася після політичних змін у США. Після повернення до Білого дому у 2025 році президент Дональд Трамп підписав низку указів, серед яких було рішення про припинення категоріальних програм гуманітарного паролю, зокремаUniting for Ukraine. Через це багато українців, які подаються на продовження статусу чи TPS, опинилися у стані невизначеності.
За словами представників організацій, які допомагають переселенцям, значна частина українців у Каролінах нині чекає рішення щодо продовження гуманітарного статусу або TPS.
Проблема полягає не лише у тривалому розгляді документів. Через бюрократичні затримки люди інколи отримують дозвіл на роботу вже після завершення його строку дії, а процедуру доводиться починати знову.
Додатковим викликом стало і зростання вартості подачі документів. Якщо до 2025 року повторне оформлення parole обходилося приблизно у 600 доларів, то нині витрати можуть сягати близько 1 000 доларів без урахування окремих платежів за дозвіл на роботу.
За оцінками експертів з імміграційної політики, ключовою проблемою програми від початку була її тимчасовість. Вона створювала екстрений захист, але не передбачала чіткого механізму постійного легального статусу для українців.
У Конгресі США кілька разів намагалися просунутиUkrainian Adjustment Act— законопроєкт, який міг би створити шлях до отримання грін-карти для українців із гуманітарним паролем.
Документ повторно вносили і у 2025 році, він навіть отримав двопартійну підтримку, однак реального просування поки не відбулося.
Через це багато українців, які вже встигли адаптуватися, знайти житло, роботу й почати нове життя у США, знову не знають, чи зможуть залишитися.
Для Кирила Генчо листопад став критичною точкою невизначеності. Його гуманітарний статус завершується, а рішення щодо TPS ще не ухвалене.
Чоловік побоюється залишати США, адже фактично не має іншого місця для життя. Повернення до України також не розглядає як бажаний варіант. Як віруюча людина, він говорить, що не бачить себе на війні та хоче уникнути насильства.
Поки що українець готується повторно подаватися на re-parole та сподівається, що отримає TPS. У США він хоче продовжити будувати життя та возз’єднатися з партнеркою, яка, за його словами, незабаром має приїхати до нього.
Читайте також:“Женуть нас, як собак”: українці у США про проблеми з документами й арешти ICE