Вчені розробили новий розумний слуховий апарат, який обіцяє значно покращити якість життя людей із проблемами слуху. Цей пристрій поєднує в собі сучасні технології штучного інтелекту та адаптивної звукової обробки, що дозволяє йому автоматично налаштовуватися на різноманітні акустичні умови. Розумний слуховий апарат здатен аналізувати навколишнє середовище і самостійно регулювати рівень підсилення звуку залежно від ситуації. Наприклад, у шумних
Американські інженери розробили експериментальний слуховий апарат на основі нейрокомпʼютерного інтерфейсу, здатний зчитувати сигнали мозку, визначати, на якому саме співрозмовнику зосереджена увага користувача, й автоматично посилювати його голос у режимі реального часу.
Сучасні слухові апарати вміють пригнічувати фоновий шум, але вони посилюють абсолютно всі голоси навколо без розбору. Через цю особливість людям важко фокусуватися на конкретному співрозмовнику в компанії, і багато хто взагалі відмовляється від використання апаратів.
Нова експериментальна керована мозком слухова система аналізує активність слухової кори, реконструює ритмічний малюнок (паузи та склади) мови, на яку сфокусована увага, порівнює його з обома звуковими потоками та пригнічує непотрібний голос. Щоб уникнути різких звукових стрибків, система плавно перемикає гучність, на що їй потрібно в середньому 5,1 секунди.
У першому випробуванні на людях керована мозком слухова системаперевірялася на чотирьох пацієнтах з епілепсією, яким до цього було вживлено імплантовані внутрішньочерепні електроди для клінічного моніторингу. Пристрій визначав потрібного спікера з точністю до 90% та посилював «цільову» розмову в середньому на 12 децибел відносно навколишнього шуму. Учасники віддавали перевагу звуку, що коригувався їхнім мозком, у 75–95% тестових спроб. Процес проходив настільки природно, що одна з волонтерок вирішила, ніби дослідники таємно змінювали гучність вручну. Дані трекінгу очей також зафіксували значне зменшення розширення зіниць пацієнтів, що свідчить про суттєве зниження когнітивних зусиль, які зазвичай потрібні для аудіювання в шумному середовищі.
Додатковий тест за участю 40 осіб з вадами слуху, які просто слухали вже записаний під час експерименту модульований аудіосигнал, показав ще вищі результати покращення розбірливості мови, ніж у людей з нормальним слухом. Це підтверджує, що розробка має колосальний потенціал саме для пацієнтів із клінічною глухотою, яка сьогодні вважається найбільшим модифікованим фактором ризику розвитку деменції.
Незалежні експерти вважають це значним технологічним проривом, але закликають до стриманого оптимізму щодо швидкого клінічного застосування. Головним барʼєром залишається необхідність інвазивної інсталяції електродів у мозок пацієнта для досягнення необхідної якості сигналу. Більшість людей із віковою втратою слуху навряд чи погодяться на трепанацію черепа заради покращення чутності. Тож розробники розглядають менш інвазивні альтернативи, зокрема, підшкірні електродні сітки або датчики, вбудовані безпосередньо у звичайні навушники-вкладиші, що може стати реальним комерційним майбутнім цієї технології.
Окрім того, ефективність системи критично залежить від здатності користувача міцно утримувати увагу на обʼєкті: як тільки концентрація втрачається, точність декодування різко падає тотальне глушіння навколишніх звуків порівнюють із «носінням шор на очах», адже слух відповідає за загальну ситуаційну обізнаність у просторі, наприклад, дозволяє почути автомобіль, що наближається ззаду.