Київ, як один з найстаріших міст Європи, має багатий культурний спадок, що налічує тисячоліття історії. Проте останніми роками столиця України зазнала значних руйнувань через військові дії та агресію. Внаслідок цих подій постраждали численні архітектурні пам’ятки, які є невід’ємною частиною національної ідентичності. Серед найбільш відомих об’єктів, які зазнали ушкоджень — Софійський собор та Києво-Печерська лавра. Ці UNESCO
У ніч проти 24 травня Київ пережив один з наймасштабніших обстрілів культурних інституцій від початку повномасштабної війни. Атака росіян пошкодила музеї, філармонію, бібліотеку, оперний театр та десятки історичних будівель. Про наслідки для Державного історико-архітектурного заповідника«Стародавній Київ»розповів його керівник Роман Маленков.
У Києві російські обстріли зачепили ключові культурні інституції: Національний художній музей України, музей «Чорнобиль», Національну філармонію, музичну академію, бібліотеку імені Ярослава Мудрого та Київську оперу. Постраждали також Контрактовий дім, Поштова станція й Український дім.
«Епіцентр вибуху пройшовся по провулку Хорива, між вулицями Хорива та Спаською. Вулиці стояли без вікон майже повністю, усе було засипане склом. Унікальний модерновий будинок на Спаській, 6 втратив архітектурні елементи, але дивом не завалився», – каже Роман Маленков.
За його словами, десятки об’єктів в історичній частині Києва зазнали пошкоджень через обстріли, але точну кількість ще належить встановити:
«Ми цілий тиждень будемо займатися фіксацією. На території заповідника тисячі пам’яток, і кожна потребує огляду».
Особливо постраждав музей «Чорнобиль», який лише кілька тижнів тому відкрився після багаторічної реставрації.
«Перекриття між поверхами впали, одна зі стін обвалилася. Відновити в первісному вигляді вже неможливо – таких технологій не існує», – говорить Маленков.
Більше обстрілів, ніж за чотири попередні роки війни — погіршення безпекової ситуації у Богодухівській громаді
Попри руйнації, команда заповідника та громадська організація «Україна Інкогніта» активно працюють над цифровим збереженням культурної спадщини Києва, що потрапила під обстріли.
«Ми вже оцифрували 5–6 об’єктів, цього року плануємо ще 14. Це фотограмметрична зйомка зі скануванням, яка дозволяє створити масштабну цифрову копію. Технологічно її можна надрукувати на 3D-принтері й скласти як конструктор», – каже Маленков.
Він говорить, що особливу увагу приділяють храмам Києва, збудованих у стилі українського бароко, що теж страждають від обстрілів:
«Ми оцифровуємо церкви з унікальними інтер’єрами та розписами. Такі речі відтворити фізично майже неможливо, але цифрові копії дають шанс зберегти їх для майбутніх поколінь».
Роман Маленков також говорить про значення заповідника «Стародавній Київ» у системі охорони культурної спадщини:
«Це 175 гектарів історичного ареалу – від Дніпра до Львівської площі. Тут заборонене капітальне будівництво, щоб наші діти й онуки отримали цю спадщину в належному стані».
Водночас він різко розкритикував позицію ЮНЕСКО, яка фактично ігнорує російські обстріли унікальної архітектури Києва.
«Ганебно, що росіяни досі є частиною організації та піарять себе, тоді як їхня армія руйнує нашу культуру. ЮНЕСКО має зробити їх ізгоєм, а не обмежуватися черговим “занепокоєнням”», – сказав Роман Маленков.