В Україні активно розвивається концепція продовольчого банкінгу, що має на меті зменшити харчові відходи та забезпечити людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, необхідними продуктами. У рамках цієї ініціативи уряд запровадив ряд змін до податкового законодавства, спрямованих на стимулювання ритейлерів до участі в програмах благодійної допомоги. Зокрема, нововведення передбачають звільнення від сплати податку на додану вартість (ПДВ) для тих підприємств, які без
В Україні ритейл та виробники зможуть передавати непродані продукти на благодійність без нарахування ПДВ, однак за умисне знищення придатної їжі або фальсифікацію даних передбачатимуться штрафи.
В бліц-інтерв’юDelo.uaголова правління благодійної організації "БФ "Українська Федерація Банків Продовольства" Дмитро Шкрабатовський вперше детально пояснив, як саме працюватимуть податкові пільги та система відповідальності в межах майбутньої моделі food banking в Україні.
Що конкретно означає звільнення від ПДВ для учасників системи Food banking? Йдеться про повне звільнення чи лише про окремі операції з передачі продуктів?
- Звільнення від ПДВ у системі діяльності Банків продовольства означає не повне звільнення бізнесу від сплати ПДВ загалом, а саме звільнення від оподаткування операцій із безоплатної передачі харчових продуктів банкам продовольства.
Тобто, якщо виробник, супермаркет чи інший бізнес передає продукти банку продовольства для подальшої допомоги людям, така передача не вважається продажем і не створює додаткових ПДВ-зобов’язань. Бізнес не сплачує ПДВ за передані товари та не несе податкового навантаження через благодійне донорство їжі.
На які саме категорії товарів поширюватиметься пільга - лише продукти харчування з коротким терміном придатності чи перелік ширший?
- Фактично закон робить банкінг продовольства "податково нейтральним": компанії можуть передавати продукти на благодійність без ризику подвійних витрат чи штрафів. Це особливо важливо для продукції з коротким терміном придатності, яку раніше часто було дешевше утилізувати, ніж офіційно передати на допомогу.
Окрім ПДВ-пільги, закон також передбачає можливість врахування вартості переданих продуктів та витрат на логістику, пакування і транспортування у витратах підприємства, а для малого бізнесу - додаткові стимули та спрощення.
Пільга поширюється не лише на продукти харчування з коротким терміном придатності, а на значно ширший перелік товарів, які можуть передаватися через систему банків продовольства.
Йдеться про безоплатну передачу:
Водночас закон чітко визначає категорії товарів, які не можуть передаватися через банки продовольства. Серед них:
Таким чином, закон створює механізм безпечного та контрольованого донорства, який дозволяє рятувати якісну продукцію від утилізації та спрямовувати її людям, які потребують допомоги.
Чи буде обмеження за обсягами або умовами передачі продукції через Food bank-організації?
- Закон не встановлює жорстких обмежень щодо максимальних обсягів передачі продукції через систему банків продовольства, однак визначає чіткі умови та правила такої передачі.
Передаватися можуть лише безпечні для споживання продукти, які неможливо реалізувати до завершення строку придатності, але які ще мають достатній запас часу для доставки людям.
Для великихторговельних мереж площею більше400 кв.м. передбачено мінімальний обсяг передачі — не менше 60% придатної до споживання продукції (досвід Франції), яка інакше підлягала б утилізації. При цьому конкретні механізми, графіки та логістика узгоджуються між бізнесом і банком продовольства індивідуально.
Закон також враховує реальні умови роботи бізнесу: передача може бути тимчасово призупинена через ремонт, закриття магазину, воєнні ризики, повітряні тривоги чи перебої з електроенергією.
Який механізм контролю планується, щоб уникнути зловживань або перепродажу продукції, переданої як благодійна допомога?
- Для запобігання зловживанням або перепродажу благодійної продукції закон передбачає систему державного контролю, цифрового обліку та простежуваності передач.
Усі операції в системі банків продовольства мають фіксуватися через єдину електронну платформу, що дозволяє відстежувати рух продукції - від бізнесу до банку продовольства та подальшого розподілу допомоги. Це створює прозорий механізм обліку та мінімізує ризики нецільового використання товарів.
Координацію виконання закону здійснюватиме Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Окремі функції контролю також матиме Держпродспоживслужба — щодо безпечності харчових продуктів.
Чи передбачає законопроєкт штрафи за порушення правил Food banking і за яким принципом вони розраховуватимуться?
- Так, законопроєкт передбачає систему адміністративної відповідальності за порушення правил роботи у системі банків продовольства.
Штрафи розраховуватимуться переважно у прив’язці до мінімальної заробітної плати, а в окремих випадках - до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Такий підхід дозволяє автоматично адаптувати розмір санкцій до економічної ситуації та масштабу бізнесу.
Зокрема, передбачені штрафи за:
У чому головна економічна вигода для ритейлу та виробників від участі у системі Food banking?
- Головна економічна вигода для ритейлу та виробників полягає у тому, що продукція, яка раніше ставала витратами на утилізацію, зможе перетворюватися на соціальну допомогу без додаткового податкового навантаження.
Після впровадження системи банків продовольства бізнес отримує одразу кілька практичних переваг:
Щороку Україна продукує близько 3 млн тонн харчових відходів, попри те, що значна частина цієї їжі ще придатна до споживання. Водночас мільйони українців потребують гуманітарної та продовольчої підтримки.
Саме томурозробили законопроєкт, який передбачає, що в Україні можуть з'явитися мережі банків продовольства (food banking). За передачу продуктів, у яких збігає термін придатності, торговельні мережі отримуватимуть пільги. За утилізацію їжі у випадках, коли була можливість передати її на потреби людей, буде передбачено штрафи.