Відновлення популяції осетрів у запорізьких водах стало несподіваним наслідком руйнування Каховської гідроелектростанції. Вода, що вільно протікає після катастрофи, відкрила доступ до історичних нерестовищ цих риб, які раніше були заблоковані греблею. Осетри, відомі своїми цінними ікринками та м’ясом, мають давню традицію існування у Дніпрі та його притоках. Екологи зазначають, що повернення осетрів є позитивним знаком для екосистеми
Після руйнування Каховської ГЕС осетрові, які зникли з Дніпра на Запоріжжі понад пів століття тому через дамби, знову почали повертатися у свої історичні місця нересту.
Науковці пояснюють: це природний процес, адже риба “пам’ятає” давні маршрути міграції. Водночас різкі зміни рівня води створюють для неї небезпеку — частина особин опиняється на мілководді й не може повернутися в глибші ділянки річки.
ЯкрозповівСуспільному співробітник Національного заповідника "Хортиця"Михайло Муленко, раніше осетри нерестилися нижче Запоріжжя — в районі сучасної Розумівки:
"Якщо подивитися у матеріалах Дніпровської експедиції, котра досліджувала природу, археологічну спадщину цього регіону перед будівництвом Дніпрогесу наприкінці 20-х років XX сторіччя, то там, навіть, вказані обсяги вилову цієї риби (осетра — ред.) і це був цінний промисловий вид для місцевих рибалок".
Читайте також:Крізь століття з мальовничими краєвидами: як виглядає острів Байда у Запоріжжі наприкінці травня (фото)
Після зведення Каховської ГЕС осетрам фактично перекрили міграційний шлях — без рибоходів вони не могли пройти вгору за течією, і нерест змістився до районів біля Херсона. Після руйнування станції у 2023 році рибу почали фіксувати в різних ділянках Дніпра, зокрема й поблизу Запоріжжя.
"Після будівництва Каховської ГЕС, осетрам нікуди було йти, адже не було передбачено створення так званого рибоходу. І оскільки осетри не могли фізично перетнути цю перешкоду — їхній нерест відбувався в кращому разі в околицях міста Херсон. А от після руйнації Каховської ГЕС ми зафіксували вже не одну зустріч з цими рибами".
Після підриву Каховської ГЕС у професійній спільноті виникли дискусії: чи справді осетрові повертаються самостійно, чи це риба зі штучних господарств.
Втім науковці наполягають — йдеться саме про природну міграцію.
"Ми цьому ніяк не завадимо, ніяк не вплинемо на цю ситуацію. Риби йдуть проти течії, вони відчувають свої корінні місця нерестовищ і це нормально".
Читайте також:Рибний промисел - як на Дніпровських Порогах 200 років тому ловили осетрів
Про повернення осетрових дедалі частіше повідомляють дайвери та військові, які працюють у районі Дніпра. За їхніми спостереженнями, риба вільно пересувається руслом і знову з’являється там, де її не бачили десятиліттями.
За словами заступника директора Інституту морської біології НАН України, відсутність дамби відкрила міграційний шлях із Чорного моря вгору по Дніпру — аж до Запоріжжя, тобто приблизно на 200 кілометрів відновленого русла.
Водночас повну картину відновлення популяції зараз оцінити складно — частина потенційних нерестовищ залишається на тимчасово окупованих територіях.
Нещодавно на березі Дніпра в районі Нижньої Хортиці знайшли півтораметрового осетра. Науковці припускають, що рибу могло винести на мілину через різке падіння рівня води після руйнування дамби. Поряд із поверненням рідкісних видів фіксують і тривожні випадки — загибель червонокнижних риб.
Раніше ми писали, щозапорізький фотограф і мандрівник Костянтин Антонець побував у селі Володимирське та показав неймовірні краєвиди Дніпра з бірюзовою водою.
Фото ілюстративні, з відкритих джерел