У Слов'янську відбулася значна подія для місцевої релігійної громади: вона ухвалила рішення перейти до Православної церкви України. Це стало важливим кроком, який підкреслює зростаючу підтримку української православної ідентичності серед вірян у регіоні, де історично домінувала Московська патріархія. За словами представників громади, основною причиною переходу стало бажання мати духовну спільноту, яка б відповідала національній і культурній самосвідомості українців. Вони висловили прагнення молитися та служити
У Слов’янську релігійна громада, що перейшла до Православної церкви України, стало другою на Донеччині, яка змінила юрисдикцію. І першою, яка зробила це від початку повномасштабного вторгнення. Військовослужбовець Олександр Оніщенко розповів Суспільне Донбас, що згуртував парафіян громади “Благовірного князя Олександра Невського” Горлівської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату). І на зборах віряни ухвалили рішення про перехід і зміну назви — на “Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії”. Водночас, повідомили нам в обласній адміністрації, зміна підпорядкування не впливає на право власності: будівля належить релігійній громаді “Благовірного князя Олександра Невського”.
Хто наразі служить у храмі, що говорять парафіяни та як дві громади можуть поділити собор —у матеріаліСуспільне Донбас.
Кафедральний собор у Слов’янську був побудований наприкінці 19 сторіччя та був названий ім’ям Олександра Невського.З початку 90-х тут проводила служби релігійна православна громада парафії Горлівської єпархії Української православної церкви. Із відповідною назвою — “Благовірного князя Олександра Невського”.
У квітні стало відомо, що парафіяни проголосували за перехід до Православної церкви України та створили релігійну громаду “Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матерії їхньої Софії”. Як розказав Суспільне Донбас керівник новоствореної громади Олександр Оніщенко він, як військовослужбовець, перебуваючи на Донеччині, в 2024-му році почав відвідувати собор.
“Я почав гуртувати навколо себе частину парафії, яка мала україноцентричні погляди, які ці думки носили до мене. У вересні 2025 року на зібранні ми проголосували абсолютно більшістю голосів за відмову від УПЦ ФСБ, РФ і під перепідпорядкування катедрального собору його перейменування до Православної церкви України”.
За словами Оніщенка, керівником громади обрали його — також голосуванням, як це передбачено статутом.
“ДонОВА в свою чергу визнала наші українські збори і голосування правомірними доконаними і зареєструвала перехід і перейменування. Цю картину завершили перереєстрації юридичної особи парафії, яка існує з 1991-го року і яку очолював отець Николай, перереєстрували в нинішній формі із новою назвою”, — сказав він.
Місцева жителька Рада Вишемирська розказала: була серед тих, хто підтримав перехід.
“Я хочу чути українську мову, я хочу ходити в українську церкву. Я хочу жити в Україні, я не хочу, щоб щось мені нагадувало оце все російське. Московський патріархат себе дуже поводив дивно ще з 2014 року, в мене немає їм довіри. Російська мова, «ми за мір, ми к войнє нє прі чьом тут». Там на Московії вони благословляють ракети нас вбивати, а тут вони не за шо”.
В Донецькій обласній військовій адміністрації Суспільному повідомили, що це друга релігійна громада Донеччини, яка перейшла до ПЦУ. І перша, яка зробила це під час повномасштабного вторгнення.
У відповіді на запит Суспільного в Донецькій обладміністрації підтвердили — заяву Оніщенка від імені релігійної громади про перехід до Православної церкви України та зміну назви задовольнили. У лютому цьогоріч зареєстрували статут релігійної організації у новій редакцій. Одночасно повідомили, що також у лютому отримували листа від керівника релігійної громади “Благовірного князя Олександра Невского” Миколи Фоменка про збори парафіян, на яких 161 людина ухвалила рішення не змінювати підпорядкування та залишитися в УПЦ.
Кореспонденти Суспільне Донбас кілька разів після новини про перехід парафії побували біля собору у Слов’янську відчинений, туди приходять парафіяни. Ми запитали тих людей, які відвідували церков 30 квітня, чи знають вони про зміну підпорядкування та що про це думають:
“Як свято — я ходжу. Ну, перехрестився, що там співають — не розумію. А коли розповідає батюшка — я б до ранку слухав російською, коли він розповідає”.
“Я віруюча, мені байдуже, — яка. Головне — щоб християнська”
“Я не знаю, в чому різниця. Крім назви, нічого ж не зміниться, в принципі. Для мене це не суттєво”.
1 травня Суспільне Донбас звернулось з запитом про коментар щодо ситуації навколо собору до керівництва УПЦ. На момент виходу матеріалу відповіді немає. Окрім цього, знімальна група Суспільного кілька разів побувала у храмі під час підготовки матеріалу. Миколу Фоменка там не застали. Під час однієї зі спроб, 8 травня, жінка, яка не представилася, сказала:
“Я ж сказала, він хворіє. Йому 63 роки, він хворіє. Його на службі сьогодні не було.
— А служби проводяться?
Щодо будівлі собору у відповіді на запит ОВА нам повідомила: зміна підпорядкування не впливає на право власності. І на 1 квітня 2026 року будівля належить релігійній громаді “Благовірного князя Олександра Невського”.
Голова Державної служби з етнополітики ти свободи совісті Віктор Єленський у коментарі Суспільне Донбас пояснив: за законом, релігійна громада може змінювати вільно своє підпорядкування і підпорядковуватися будь-якому релігійному центру, як в Україні, так і за її межами. Виняток — ті, що в Росії.
“Якщо громада хоче змінити свою юрисдикцію, вона робить це шляхом внесення змін до статуту. Для цього члени громади збирають збори цієї громади і розглядають це питання. Трапляються такі випадки, коли дві частини громади збирають свої збори. В таких випадках місцеві органи влади вдаються до медіації, до врегулювання конфліктної ситуації. А якщо таку конфліктну ситуацію не вдається врегулювати в такий досудовий спосіб, тоді сторони звертаються до суду.
Якщо інша громада не міняє юрисдикції, то звичайно по-християнськи було б визначити те, що називається почерговим богослужінням. Ми служимо умовно з восьмої до десятої в неділю, а ви служите з десятої до дванадцятої. І храм може використовуватися двома громадами”.
За словами митрополита Донецького та Маріупольського Сергія, архіреєм храму став владика Сава, настоятеля оберуть з місцевих священників, проте служби в храмі залежать від безпекової ситуації.
“Якщо буде можливість, і ми будемо впевнені, що ніхто не постраждає від нападу чужинців чи від обстрілу, ми обов’язково проведемо першу службу найближчим часом”, — пояснював він.
Коли саме це можна буде зробити — буде вирішувати релігійна громада разом з місцевою владою, додав він.