Європейський Союз активно працює над розширенням своїх кордонів, включаючи можливість прийняття України як нового члена. Однак цей процес супроводжується низкою викликів і складнощів, які можуть стати пасткою для нових кандидатів на вступ. З одного боку, українська влада демонструє рішучість у впровадженні реформ та адаптації до європейських стандартів. Важливими кроками стали зміни в законодавстві щодо боротьби з корупцією, судової реформи та дотримання прав людини. Проте експерти застерігають
Європейський Союз почав обговорювати радикальну реформу розширення, яка може змінити правила вступу майбутніх членів, включаючи Україну. У Брюсселі розглядають можливість тимчасового обмеження права вето для нових країн після їхнього приєднання до ЄС. Причиною стали постійні конфлікти з Угорщиною Віктора Орбана, яка неодноразово блокувала рішення щодо санкцій проти Росії та допомоги Києву.
Європейський Союз. Фото: з відкритих джерел
Як повідомляє британське видання The Guardian, у структурах ЄС обговорюється механізм, за якого нові держави-члени у перші роки після вступу не зможуть автоматично блокувати рішення у сфері зовнішньої політики, санкцій, податків та бюджету. Такий підхід європейські дипломати вже називають "креативним компромісом", який має запобігти паралічу роботи Союзу після його подальшого розширення.
У Брюсселі побоюються, що ЄС із більш ніж 30 країнами виявиться нездатним оперативно приймати стратегічні рішення, якщо принцип одностайності збережеться у нинішньому вигляді. Досвід Угорщини став для європейських столиць тривожним сигналом: Будапешт регулярно використовував право вето для тиску на партнерів та гальмування ініціатив щодо України.
При цьому європейські чиновники визнають – ідея є юридично вкрай складною і може викликати суперечки про рівноправність членів ЄС. Фактично йдеться про створення дворівневого членства, де нові країни отримають обмежений вплив на ключові процеси всередині блоку.
Однією з перших держав, до яких можуть застосувати перехідну модель, називають Чорногорію. Країна вже близька до завершення переговорів щодо вступу. Україна ж розглядається окремо – через війну, масштаби майбутнього відновлення та стратегічну роль у європейській безпеці.
У Німеччині та низці інших країн ЄС дедалі голосніше звучать заклики відмовитися від принципу одностайності. У Брюсселі розуміють: без реформ розширення Спілки може перетворитися на джерело постійних політичних блокувань.
Читайте також на порталі "Коментарі" —ЄСна межі розколу: у Брюсселі шукають "людину для Путіна".