Дев’ять країн, серед яких значаться Латвія, Литва та Естонія, оголосили про свій вихід з чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів для України. Ця програма була започаткована з метою забезпечення українських військових необхідними ресурсами у боротьбі проти російської агресії. Втім, останні події вказують на те, що учасники ініціативи не змогли знайти спільну мову щодо фінансування та розподілу відповідних поставок. Згідно з інформацією від представників цих
Кількість держав, які фінансово підтримують чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів для України, скоротилася майже вдвічі після повернення до влади прем’єра Чехії Андрея Бабіша у грудні 2025 року. Наразі у проєкті залишаються дев’ять країн замість 18, які брали участь торік.
Про цеповідомляєFinancial Times.
Ініціатива все ще працює, але нова складність полягає в тому, що лише близько дев’яти держав-членів фінансують її. Ця ініціатива забезпечувала до 50% усіх великокаліберних боєприпасів для українців, тож у цьому сенсі її непросто чимось замінити
Один із західних військових посадовців повідомив FT, що деякі країни вважають дивним фінансувати ініціативу, яку, за їхніми словами, “належним чином не підтримують політики країни-лідера”.
Сам прем’єр Чехії Андрей Бабіш заявив FT, що його уряд ставить у пріоритет витрати на потреби громадян Чехії, зокрема на тлі високих цін на енергоносії після конфлікту з Іраном.
Частина країн, які раніше брали участь у програмі, або вийшли з неї, або почали закуповувати боєприпаси напряму в постачальників. Серед учасників залишаються, зокрема, Німеччина та низка держав Північної Європи.
Ініціатива, запущена у 2024 році, дозволила організувати постачання понад 4 мільйонів великокаліберних артилерійських снарядів для України.
Гучна заява: Чехія обіцяє заблокувати санкції ЄС проти Ізраїлю
У Повітряних силах заявили про дефіцит боєприпасів для систем ППО
Навчалася на факультеті соціально-культурної журналістики Харківської державної академії культури. Працювала в газеті "Зоря" та інтернет-виданні "КамPress".