З 15 липня кияни можуть очікувати на підвищення вартості проїзду в громадському транспорті до 30 гривень. Це рішення викликане необхідністю покриття зростаючих витрат на утримання та модернізацію транспортної інфраструктури міста, а також для забезпечення стабільності роботи перевізників у умовах економічних викликів. Влада Києва зазначає, що підвищення тарифів стало вимушеним кроком через стрімке зростання цін на пальне та запчастини, а також загальні фінансові труднощі, які торкнулися всіх
Як повідомляєГлавком: У квітні 2026 року мер Києва Віталій Кличко анонсував підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті. З 15 липня 2026 року разовий проїзд у будь-якому виді комунального транспорту коштуватиме 30 грн. КМДА обґрунтовує це рішення зростанням витрат, зокрема на електроенергію, зарплати та паливо. Аналізуючи ситуацію, експерти і аналітики ГО "Голка" висловили критику щодо розрахунків, зазначаючи маніпуляції з амортизацією і переоцінкою активів.
Протягом останніх восьми років кияни сплачували за одну поїздку в метро 8 грн. У травні 2026 року КМДА оприлюднила новий тариф, відповідно до якого реальна собівартість однієї поїздки у метро складає майже 65 грн, тоді як у наземному транспорті – 44 грн. Витрати на оплату праці у столичному метро з 2018 року зросли на 61,7%, а на електроенергію – на 66,9%. Витрати КП "Київпастранс" на паливно-мастильні матеріали збільшились на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування інфраструктури зросли на 63,3%.
За інформацією КМДА, індекс споживчих цін за період з 2018 по 2025 роки склав 212,5%. Мінімальна зарплата в Україні зросла з 3,7 тис. грн до 8,6 тис. грн, а середня зарплата у Києві – з 13,5 тис. грн до 49,3 тис. грн. Тариф на електроенергію для транспортних підприємств зріс з 2,25 грн/кВт·год до 14,93 грн/кВт·год, а вартість дизельного пального зросла у 3,7 раза. Водночас обсяги перевезень комунальних підприємств зменшились на 42% у порівнянні з 2018 роком.
Експерти ГО "Голка" вказують на серйозні економічні питання, пов'язані з підвищенням тарифів. Дмитро Беспалов зазначив, що
. Також він наголосив на можливому негативному впливі підвищення тарифів на міську економіку, адже
Крім того, відповідно до розрахунків КП "Київський метрополітен", собівартість перевезення одного пасажира у 2025 році склала 42,25 грн, а планова собівартість на 2026 рік – на рівні 64,53 грн. Витрати на амортизацію зросли у 10,2 раза, а частка амортизації у собівартості перевезень зросла з 21,5% у 2018 році до 58% у 2025-му. Без витрат на амортизацію реальні витрати КП "Київський метрополітен" складуть 17,83 грн за одну поїздку.
Громадські активісти пропонують альтернативні варіанти тарифів. ГО "Пасажири Києва" виступила з ініціативою запровадження:
Водночас петиція проти підвищення тарифів набула необхідних 6 тис. голосів за лічені години, що свідчить про обурення киян.
За останні чотири роки (2022-2025) обсяг бюджетних вливань у вигляді компенсації різниці в тарифах склав 15,1 млрд грн. Реальні втрати метрополітену внаслідок низьких тарифів склали 7,3 млрд грн, в той час як на рахунках метрополітену на кінець 2025 року накопичилось 2,9 млрд грн вільних коштів.
Київський метрополітен у довоєнному 2019 році перевіз 495,3 млн пасажирів, тоді як у 2025 році цей показник знизився до 249,1 млн пасажирів. Частка пільгових пасажирів у "Київпастрансі" у 2024-2025 роках складала близько 58%. У Києві проїзними користується лише близько 1% пасажирів.
Наприкінці березня 2026 року мер Кличко підписав Програму технічного розвитку Київського метрополітену на 2026 рік на суму майже 10 млрд грн з бюджету міста. КП "Київський метрополітен" має витратити понад 6,4 млрд грн власних коштів, тоді як за минулий рік компанія отримала від перевезень пасажирів лише 1,2 млрд грн.
Підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті в Києві викликало значне обурення серед громадян, що відображається у швидкому зборі підписів під петицією проти цього рішення. В умовах зростання витрат на електроенергію та зарплати, а також зменшення обсягів перевезень, важливо знайти баланс між фінансовою стабільністю міського транспорту та доступністю послуг для населення. Громадські обговорення та альтернативні пропозиції тарифів можуть стати важливими кроками до вирішення цієї проблеми.
З огляду на суттєве підвищення вартості проїзду, киянам варто звернути увагу на альтернативи. Наприклад,порівняння київського проїзного з німецьким Deutschlandticketможе дати новий погляд на питання економії на транспорті. В умовах зростання тарифів, аналіз міжнародного досвіду може допомогти знайти більш вигідні рішення для щоденних поїздок.