Половина країн вийшла з ініціативи щодо закупівлі снарядів для України, – FT

Кількість країн, які беруть участь у "чеській ініціативі" із закупівлі боєприпасів для України, скоротилася приблизно вдвічі. Це сталося після зміни уряду в Чехії.

Про це президент Чехії Петр Павел розповів в інтерв'юFinancial Times.

Дивіться такожЗеленський назвав пріоритет номер один у співпраці з партнерами

За його словами, зараз фінансують ініціативу лише 9 країн, тоді як минулого року їх було до 18.

Хоча програма продовжує діяти, фінансову участь тепер забезпечує лише ця менша група держав, що викликає занепокоєння щодо справедливого розподілу витрат та майбутнього проєкту.

Ініціатива все ще працює, але нова складність у тому, що лише близько 9 держав фінансово беруть участь у ній. Ця ініціатива забезпечує до 50% усіх великокаліберних боєприпасів для українців, тому в цьому сенсі її нелегко замінити чимось іншим,– пояснив Павел.

Майбутнє програми планують обговорити на саміті НАТО в Анкарі в липні.

Водночас в офісі президента Чехії не уточнили, які саме країни вийшли з ініціативи. За даними неназваного західного військового чиновника, якого цитує FT, серед учасників залишаються Німеччина та частина скандинавських держав. Він також зазначив, що деякі країни не хочуть фінансувати ініціативу, якщо вона не має повної політичної підтримки з боку держави-лідера.

Чинний прем'єр ЧехіїАндрей Бабішпід час виборчої кампанії погрожував згорнути програму, критикуючи її за нібито недостатню прозорість, але згодом відмовився від цього.

У коментарі FT він пояснив, що зараз уряд надає пріоритет внутрішнім витратам, зокрема підтримці громадян через зростання рахунків за електроенергію.

Глава компанії Czechoslovak GroupМіхал Стрнад, яка виробляє боєприпаси для ініціативи, заявив, що програма продовжує працювати, але повільніше. Він додав, що поки рано говорити, чи зменшаться обсяги постачання, адже частина країн може переходити на прямі закупівлі у постачальників.

Деякі країни-донори фактично заявили, що більше не зацікавлені у фінансуванні ініціативи, тому вони купують безпосередньо у нас або в інших постачальників. Ініціатива не мертва, вона все ще працює, але трохи повільніше,– пояснив Стрнад.

Нагадаємо, що у лютому 2024 року Чехія повідомила, щознайшла за межами ЄС великі запаси боєприпасів для України– близько 500 тисяч снарядів 155 мм і 300 тисяч 122 мм. Згодом у межах ініціативи також почали закуповувати снаряди в європейських виробників. До програми долучилися близько 20 країн, серед них Канада, Німеччина, Польща та держави Північної Європи й Балтії.

Чеська боєприпасна ініціатива забезпечить Сили оборони України мільйоном снарядів до кінця 2026 року. Попри зміну уряду в Празі та скорочення кількості країн-донорів, уже вдалося залучити близько 1 млрд євро.

Чеська Республікапродовжує реалізацію масштабної програми із забезпечення Сил оборони України великокаліберними артилерійськими боєприпасами. Як повідомила у вівторок, 26 травня, пресслужба міністерства оборони Чехії, поточні контракти передбачають постачання до кінця 2026 року близько 1 мільйона снарядів. Ця заява пролунала на тлі нещодавніх побоювань щодо можливого згортання проєкту через політичні зміни в країні, зазначає інформагенція Reuters.

Ризик закриття програми виник у грудні, коли чеський уряд очоливАндрей Бабіш, відомий своїми україноскептичними поглядами. Втім, під тиском міжнародної спільноти проєкт вирішили зберегти. Хоча, за даними президента ЧехіїПетра Павла, які він озвучив у коментарі британському діловому виданнюThe Financial Times, через зміну влади у Празі перелік держав-донорів скоротився вдвічі - до дев'яти країн. Проте у профільному міністерстві ці цифри поки що не коментують.

У відомстві уточнили, що з початку року Сили оборони України вже отримали близько 500 тисяч боєприпасів, що відповідає темпам першої половини того року. У письмовій відповіді на запит агенції Reuters у міноборони Чехії підтвердили: "Нині через усі чинні механізми в межах боєприпасної ініціативи прогнозується постачання приблизно 1 мільйона великокаліберних боєприпасів. Йдеться про боєприпаси, які вже законтрактовані та будуть поставлені до кінця цього року", - вказано в повідомленні.

Досі схема чеської ініціативи працювала як місток між західними фінансовими донорами, серед яких Німеччина, Данія, Нідерланди, та глобальними постачальниками зброї й боєприпасів. Важливим джерелом фінансування в межах цієї ініціативи стали також прибутки від заморожених активів РФ, наданіЄврокомісією. На цей рік ініціатива вже акумулювала майже 1 мільярд євро. Бюджет може зрости внаслідок нових внесків або грошей іззагального 90-мільярдного кредиту ЄС для України.

Як зазначили в чеському оборонному відомств, зараз у постачанні набоїв Києву зростає частка далекобійних снарядів, які коштують удвічі дорожче за стандартні.

Нагадаємо, цю ініціативу запустили у 2024 році задля подолання "снарядного голоду" Сил оборони України. Тоді Прага допомогла знайти й передати Києву 1,5 мільйона одиниць гарматних набоїв, а торік - 1,8 мільйона, пише Reuters, хоч у лютому цього року президент ЧехіїПавел заявив, що Київ отримав 4,4 мільйона снарядів за чеською ініціативою.

Кількість країн, які беруть участь у чеській ініціативі із закупівлі боєприпасів для України, скоротилася вдвічі з моменту повернення премʼєр-міністра Андрея Бабіша на посаду в грудні, коли він пообіцяв не змушувати чеських громадян платити за озброєння для України. Як повідомив президент Чехії Петр Павел, зараз ініціативу фінансують лише девʼять країн, тоді як минулого року їх було 18. Про це пишеFinancial Times.

«Ініціатива все ще діє, але нова складність полягає в тому, що лише близько дев’яти держав-членів роблять фінансовий внесок. Ця ініціатива забезпечувала до 50 відсотків усіх боєприпасів великого калібру для українців, тож у цьому сенсі її не можна легко замінити чимось іншим», —наголосив він виданню.

У FT нагадали, що з 2024 року Прага організувала постачання до Києва понад 4 млн артилерійських снарядів великого калібру, аби допомогти поповнити вичерпні запаси боєприпасів України та підтримати її оборону проти вторгнення РФ. За словами Павла, майбутнє цієї ініціативи має бути одним з питань, які обговорюватимуться на саміті НАТО в Анкарі в липні.

«Офіс Павела відмовився назвати країни, які нещодавно вийшли з ініціативи. За словами західного військового чиновника, Німеччина та деякі країни Північної Європи залишаються серед учасників, але «деякі країни зараз вважають дивним платити за те, що навіть не має належної підтримки з боку правлячих політиків країни-лідера»», —додають у матеріалі.

Водночас Бабіш повідомив FT, що його уряд надає пріоритет використанню обмежених державних коштів на потреби чеських громадян, адже домогосподарства стикаються з труднощами через рахунки за енергоносії після конфлікту з Іраном, а не на підтримку України.

«У нас немає грошей, тому ми отримуємо гроші від інших країн, а потім постачаємо [боєприпаси]»,— сказав він.

Видання зазначило, що під час передвиборчої кампанії минулого року Бабіш погрожував повністю зупинити ініціативу з постачання боєприпасів, критикуючи її за нібито відсутність прозорості щодо використання коштів та ступеня, в якому це приносило користь чехословацькій групі, яка базується у Празі.

«CSG, один з найбільших виробників боєприпасів у Європі, виступав головним корпоративним партнером чеського уряду в закупівлі та відновленні артилерійських снарядів у країн, що не входять до НАТО, від імені західних прихильників України», —підкреслили у публікації.

Своєю чергою власник та гендиректор CSG Міхал Стрнад додав, що адміністрація Бабіша залишила ініціативу в підвішеному стані на кілька місяців після вступу на посаду, адже існувала «певна юридична проблема, яка не подобалася новому уряду, тому знадобився деякий час для її з’ясування».

Проте він додав, що наразі зарано прогнозувати, чи отримає Київ в цьому році менше снарядів від своїх західних союзників через те, що деякі країни зараз можуть використовувати альтернативні канали для постачання боєприпасів до України.

«Деякі країни-донори фактично заявили, що більше не зацікавлені у фінансуванні цієї ініціативи, тому вони купують безпосередньо у нас або в інших постачальників. Ініціатива не мертва, вона все ще працює, але трохи повільно», —додав Стрнад.

Чехія суттєво скоротила державну гуманітарну допомогу Україніта фактично згорнула більшість програм прямої підтримки. Основний акцент тепер роблять не на постачанні гуманітарних вантажів, а на відновленні України, підтримці біженців та військовій допомозі.

За інформацією чеських урядових структур, ще у 2022-2023 роках Чехія активно передавала Україні генератори, медикаменти, техніку, засоби захисту та інші гуманітарні вантажі. Однак зараз масштаби такої підтримки різко скоротилися. Влада пояснює це зміною потреб України та переходом до довгострокових форматів допомоги.

У чеському уряді зазначають, що ситуація в Україні змінилася порівняно з початком повномасштабної війни. Якщо раніше головним пріоритетом була термінова гуманітарна підтримка, то тепер увагу концентрують на відбудові інфраструктури та економічній співпраці.

Водночас Чехія продовжує фінансувати програми для українських біженців та бере участь у міжнародних ініціативах допомоги.

Серед напрямків, які залишаються пріоритетними:

Представники гуманітарних організацій зазначають, що частину функцій держави нині перебрали на себе благодійні фонди та волонтерські ініціативи.

Чеські журналісти звертають увагу, що скорочення державної гуманітарної допомоги не означає повного припинення підтримки України. Чехія залишається одним із найбільш активних союзників Києва в Європі, особливо у сфері військової допомоги.

При цьому деякі гуманітарні організації вже попереджають про складнощі з фінансуванням окремих програм, пов’язаних із постачанням гуманітарних вантажів та допомогою постраждалим регіонам.

У матеріалі також зазначається, що чеське суспільство продовжуєпідтримувати Українучерез благодійні збори та громадські ініціативи, хоча інтерес до теми війни поступово знижується на тлі тривалого конфлікту.

Експерти наголошують, що найближчими роками ключовим напрямком співпраці між Чехією та Україною стане саме післявоєнне відновлення та економічні проєкти.

НАТО посилює оборону Балтії та швидке розгортання військ

Шість годин пекла у Чехії: потяг RegioJet застряг у полі без кондиціонерів

KFC у Чехії запровадили посилені заходи гігієни та безпеки харчових продуктів на тлі скандалів

В Австралії акула напала на підводного мисливця на очах у друзів

У Чехії випустили з в’язниці колишнього депутата, засудженого за серію зґвалтувань

Наскільки здорожчає поїздка з Чехії до Хорватії влітку 2026

Гаряче на цьому тижні

Гран-прі Канади: юний Антонеллі здобув четверту перемогу поспіль, Расселл зійшов з траси. Відео

У чеському Раковнику стартував сезон полуниці: людей кличуть збирати ягоди просто з поля

Як ліквідація департаменту з прав людини та меншин у Чехії вплине на українську громаду

У чеському Брно розпочався фестиваль азійської поп-культури Animefest

НАТО посилює оборону Балтії та швидке розгортання військ

Шість годин пекла у Чехії: потяг RegioJet застряг у полі без кондиціонерів

KFC у Чехії запровадили посилені заходи гігієни та безпеки харчових продуктів на тлі скандалів

В Австралії акула напала на підводного мисливця на очах у друзів

У Чехії випустили з в’язниці колишнього депутата, засудженого за серію зґвалтувань

Наскільки здорожчає поїздка з Чехії до Хорватії влітку 2026

Чеську ініціативу для України фінансують уже лише 9 країн

Іран заявив про збитий американський дрон і пригрозив США ударом у відповідь

НАТО посилює оборону Балтії та швидке розгортання військ

Шість годин пекла у Чехії: потяг RegioJet застряг у полі без кондиціонерів

KFC у Чехії запровадили посилені заходи гігієни та безпеки харчових продуктів на тлі скандалів

У Чехії випустили з в’язниці колишнього депутата, засудженого за серію зґвалтувань

Наскільки здорожчає поїздка з Чехії до Хорватії влітку 2026

За словами Президента Чехії Петра Павла, через цей механізм Україна отримує до половини всіх великокаліберних боєприпасів. Від 2024 країна координувала поставки понад чотирьох мільйонів артилерійських снарядів для України. Про цеповідомляєFT.

Після формування нового уряду у грудні 2025 року новий прем’єр Андрей Бабіш заявив, що не хоче, аби чеські громадяни оплачували постачання зброї Україні, пояснивши це необхідністю спрямувати державні кошти на підтримку населення через зростаючі ціни на електроенергію.

Через це деякі країни вважають «дивним» продовжувати фінансування ініціативи без активної підтримки з боку чеського уряду. Водночас серед учасників проєкту залишаються, наприклад, Німеччина та низка скандинавських країн.

Прапори Чехії та ЄС. Фото: Depositphotos.com

Голова оборонної компанії Czechoslovak Group Міхал Стрнад заявив, що частина держав-донорів почала напряму закуповувати боєприпаси у виробників, минаючи чеський механізм, що був ініційований попереднім урядом.

Це робить загальну ініціативу «не мертвою», однак більш повільною.

За словами президента Чехії, ініціативу фінансують лише дев’ять країн, у порівнянні із 18 минулого року

Президент Чехії Петр Павел повідомив, що кількість країн, які фінансують “Чеську ініціативу”, скоротилася вдвічі, передає Хронікерс з посиланням наЦензор.НЕТ.

За словами президента Чехії, ініціативу фінансують лише дев’ять країн, у порівнянні із 18 минулого року.

Також Павел наголосив, що ця тенденція викликає занепокоєння щодо розподілу навантаження та майбутнього проєкту.

“Ініціатива все ще працює, але нова складність полягає в тому, що лише близько дев’яти держав-членів роблять фінансовий внесок. Ця ініціатива забезпечувала до 50 відсотків усіх боєприпасів великого калібру для українців, тож у цьому сенсі її не можна легко замінити чимось іншим”, – сказав він.

Кількість країн, які фінансують чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів для України, скоротилася з 18 до дев’яти.

Про це в інтерв’ю Financial Timesзаявивпрезидент Чехії Петр Павел.

За його словами, ініціатива продовжує діяти, однак тепер фінансову участь у ній беруть значно менше держав.

«Ініціатива все ще діє, але нова складність полягає в тому, що лише близько дев’яти держав-членів роблять фінансовий внесок», — сказав Павел.

Президент Чехії наголосив, що ця програма забезпечувала до половини всіх великокаліберних боєприпасів для України, тому швидко замінити її іншими механізмами буде складно.

Financial Times пов’язує скорочення підтримки зі зміною політичної ситуації в Чехії та критикою ініціативи з боку прем’єр-міністра Андрея Бабіша, який раніше виступав проти витрачання ресурсів на озброєння для України.

Попри це, за даними видання, Німеччина та частина країн Північної Європи продовжують підтримувати механізм.

З 2024 року через чеську ініціативу для України організували постачання понад 4 млн артилерійських снарядів.

Читай нас уTelegramтаSends

Кількість країн, які фінансують чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів для України, скоротилася майже вдвічі після повернення Андрея Бабіша на посаду прем’єр-міністра Чехії.

Про це повідомляєРБК-Україназ посиланням наFinancial Times.

За словами президента Чехії Петра Павела, зараз ініціативу підтримують лише дев’ять країн, хоча минулого року їх було 18.

"Ініціатива все ще діє, але нова складність полягає в тому, що лише близько дев’яти держав-членів роблять фінансовий внесок", - заявив чеський лідер.

Він наголосив, що ця програма забезпечувала до 50% усіх великокаліберних боєприпасів для України, тому її важко швидко замінити іншими механізмами.

Павел додав, що майбутнє цієї ініціативи має бути серед питань, які обговорюватимуться на саміті НАТО в Анкарі в липні.

У виданні зауважили, що з 2024 року Прага організувала постачання до України понад 4 млн артилерійських снарядів великого калібру.

Однак після повернення до влади Андрея Бабіша ситуація навколо ініціативи почала змінюватися. Під час передвиборчої кампанії він критикував програму та заявляв, що чеські громадяни не повинні оплачувати озброєння для України.

FT пише, що саме така риторика почала викликати занепокоєння серед партнерів Чехії.

За словами одного із західних військових чиновників, "деякі країни зараз вважають дивним платити за те, що навіть не має належної підтримки з боку правлячих політиків країни-лідера".

Попри це, Німеччина та частина країн Північної Європи залишаються серед учасників програми.

Сам Бабіш у коментарі FT заявив, що його уряд змушений зосереджуватися на внутрішніх проблемах Чехії, зокрема на високих витратах домогосподарств після конфлікту з Іраном.

"У нас немає грошей, тому ми отримуємо гроші від інших країн, а потім постачаємо (боєприпаси - ред.)", - заявив він.

Під час минулорічної кампанії Бабіш також погрожував повністю зупинити ініціативу, критикуючи її за нібито недостатню прозорість та можливу вигоду для чеської оборонної групи CSG.

Саме компанія CSG стала головним корпоративним партнером чеського уряду у закупівлі та відновленні артилерійських снарядів у країнах поза НАТО для подальшої передачі Україні.

Власник і генеральний директор CSG Міхал Стрнад заявив, що після зміни влади ініціатива фактично опинилася у підвішеному стані на кілька місяців через юридичні питання, які не влаштовували новий уряд.

Втім, за його словами, поки зарано говорити про провал програми або значне скорочення постачань для України.

Стрнад пояснив, що частина країн-донорів зараз просто почала закуповувати боєприпаси безпосередньо у виробників, минаючи чеський механізм.

"(Ініціатива - ред.) не мертва, вона все ще працює, але трохи повільно", - наголосив він.

Нагадаємо, чеська ініціатива стала одним із ключових механізмів постачання боєприпасів для України під час війни з РФ.

Втім, останнім часомпроєкт зіткнувся з проблемами фінансування. Після зміни влади у Чехії та скорочення внесків окремих партнерів коштів, за даними ЗМІ, вистачає менш ніж на половину необхідних поставок.

Чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів для України зараз фінансують близько дев’яти країн. Торік таких донорів було 18. Попри це, програма досі працює і забезпечує Україні до половини всіх великокаліберних боєприпасів.

За данимиFinancial Times, про скорочення кількості країн-донорів заявив президент ЧехіїПетр Павел. Він наголосив, що ініціативу важко замінити чимось іншим, бо вона закриває критичну частину потреб української армії.

Павел заявив, що ініціатива все ще працює. Але нова проблема — фінансування.

Якщо раніше до закупівлі боєприпасів для України долучалися 18 держав, то зараз фінансовий внесок роблять приблизно дев’ять. Це викликає питання про розподіл навантаження між союзниками.

Найважливіша деталь у цій історії не в самій цифрі. А в тому, що йдеться про програму, яка забезпечує Україні до 50% усіх великокаліберних боєприпасів. Якщо вона сповільниться, це може швидко відчути фронт.

Канцелярія Павела не назвала країни, які вийшли або скоротили участь у фінансуванні. За інформацією FT, серед учасників досі залишаються Німеччина та частина скандинавських країн.

Чеська ініціатива працює за простою, але ефективною логікою. Чехія шукає боєприпаси у світі, а країни-партнери дають гроші на закупівлю.

Це дозволило обходити повільність частини європейського оборонного виробництва. Поки заводи нарощували потужності, Чехія шукала снаряди там, де їх можна було купити швидше.

За даними Reuters, Україна вже отримала приблизно 4,4 мільйона великокаліберних боєприпасів через цю програму з моменту її запуску. Генсек НАТО Марк Рютте у квітні також говорив, що завдяки ініціативі Україна отримала понад 4 мільйони снарядів.

Саме тому цю схему важко замінити. Це не просто політичний символ підтримки. Це конкретні снаряди, без яких артилерія швидко втрачає темп.

Financial Times пов’язує нову невизначеність і з політичною зміною в Празі. Після повернення Андрея Бабіша до влади Чехія зберегла роль координатора, але сам уряд не планує додатково фінансувати ініціативу з національного бюджету.

Бабіш заявляв, що Чехія може продовжувати координувати програму, якщо її оплачуватимуть інші країни. Уряд також говорив про потребу прозорості та пріоритет внутрішніх витрат.

Сам Бабіш у коментарі FT пояснив свою позицію тим, що його кабінет ставить на перше місце потреби чеських громадян. За його словами, люди мають труднощі з оплатою рахунків за електроенергію через події на Близькому Сході.

Для частини партнерів це створює незручний сигнал. Один із західних військових посадовців сказав FT, що деяким країнам дивно платити за програму, яка не отримує достатньої політичної підтримки від керівництва країни-лідера.

Павел вважає, що майбутнє ініціативи має стати однією з тем липневого саміту НАТО в Анкарі. Для України це питання не другорядне.

Якщо фінансування залишиться на плечах меншої групи країн, програма може працювати повільніше або з меншим обсягом закупівель. Якщо союзники знову розширять участь, Україна отримає стабільніший канал постачання.

НАТО вже публічно підтримувало чеську ініціативу. У квітні Марк Рютте заявив, що вона «справді має значення», і закликав союзників продовжувати її фінансувати.

У цій історії гроші важливі, але не єдині. Проблема ще й у довірі між союзниками.

Коли країна-координатор політично охолоджує власну участь, частина донорів може питати: чому ми маємо нести витрати, якщо Прага сама не хоче платити? Коли донорів стає менше, інші можуть відчувати несправедливий розподіл тягаря.

Для України це небезпечний ланцюг. Менше донорів — більше навантаження на кожного з них. Більше навантаження — більший ризик втоми. Втома — це затримки, менші партії й довші переговори.

Боєприпаси — це не абстрактна стаття допомоги. Це щоденна можливість української артилерії відповідати на російські удари, утримувати позиції й прикривати піхоту.

Якщо чеська ініціатива справді дає до половини великокаліберних боєприпасів, будь-яка невизначеність навколо неї має пряме військове значення.

Тому майбутнє програми — це не лише питання чеської внутрішньої політики. Це питання здатності Європи довго й стабільно підтримувати Україну, не перекладаючи весь тягар на кілька найбільш активних країн.

Війна, допомога Україні та рішення Європи — без туману

Читайте важливі новини про Чехію, НАТО, фінансування, зброю та підтримку України вTelegramтаFacebook

НАТО посилює оборону Балтії та швидке розгортання військ

Шість годин пекла у Чехії: потяг RegioJet застряг у полі без кондиціонерів

KFC у Чехії запровадили посилені заходи гігієни та безпеки харчових продуктів на тлі скандалів

В Австралії акула напала на підводного мисливця на очах у друзів

Чехія майже припинила державну гуманітарну допомогу Україні

У Чехії випустили з в’язниці колишнього депутата, засудженого за серію зґвалтувань

Гаряче на цьому тижні

Демонічні вовки-роботи захищають японців від нападів агресивних ведмедів. Відео

Через надмірний туризм 8 держав посилюють правила в’їзду та збільшують податки

У центрі Праги викрали раритетний кабріолет Saab

У Чехії стара тютюнова фабрика змінює профіль: що тепер вироблятимуть

НАТО посилює оборону Балтії та швидке розгортання військ

Шість годин пекла у Чехії: потяг RegioJet застряг у полі без кондиціонерів

KFC у Чехії запровадили посилені заходи гігієни та безпеки харчових продуктів на тлі скандалів

В Австралії акула напала на підводного мисливця на очах у друзів

Чехія майже припинила державну гуманітарну допомогу Україні

У Чехії випустили з в’язниці колишнього депутата, засудженого за серію зґвалтувань

Наскільки здорожчає поїздка з Чехії до Хорватії влітку 2026

Іран заявив про збитий американський дрон і пригрозив США ударом у відповідь

НАТО посилює оборону Балтії та швидке розгортання військ

Шість годин пекла у Чехії: потяг RegioJet застряг у полі без кондиціонерів

KFC у Чехії запровадили посилені заходи гігієни та безпеки харчових продуктів на тлі скандалів

Чехія майже припинила державну гуманітарну допомогу Україні

У Чехії випустили з в’язниці колишнього депутата, засудженого за серію зґвалтувань

З тих пір, як чеський премʼєр-міністр Андрей Бабішзайняв свою посаду,кількість країн, які беруть участь в ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі. Зараз фінансування дають девʼять країн, хоча до грудня 2025 року таких було 18,заявивFinancial Times президент Чехії Петр Павел.

"Ініціатива все ще працює, але нова складність полягає в тому, що лише близько дев'яти держав-членів роблять фінансовий внесок. Ця ініціатива постачає українцям до 50 відсотків усіх боєприпасів великого калібру, тому в цьому сенсі її не можна легко замінити чимось іншим", — заявив Павел.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬЧоловікам — приготуватися: Чехія вводить жорсткіші правила підтримки українських біженців і не планує зупинятися на цьому

У рамках "чеської ініціативи" Україна отримала з 2024 року понад чотири мільйони артилерійських снарядів великого калібру. Павел сказав, що майбутнє ініціативи має бути серед питань, що обговорюються на саміті НАТО в Анкарі в липні.

При цьому в офісі Павела відмовились назвати країни, які нещодавно вийшли з ініціативи. Західний військовий чиновник заявив журналістам, що Німеччина та деякі скандинавські країни залишаються серед учасників. Проте додав, що "деякі країни зараз вважають дивним платити за те, що навіть не має належної підтримки правлячих політиків країни-лідера".

Тим часом премʼєр Бабіш заявив, що його уряд пріоритизує державні гроші для громадян Чехії. За його словами, Прага грошей не має, тому отримує їх від інших країн та постачає за їх рахунок боєприпаси Україні.

Міхал Стрнад, власник одного з найбільших виробників боєприпасів у Європі Czechoslovak Group (CSG), заявив, що адміністрація Бабіша залишила ініціативу в підвішеному стані на кілька місяців після вступу на посаду. За його словами, поки зарано прогнозувати, чи отримає Київ цього року менше снарядів.

"Деякі країни-донори по суті сказали, що вони більше не зацікавлені у фінансуванні [ініціативи], тому вони купують безпосередньо у нас або у інших постачальників. [Ініціатива] не мертва, вона все ще працює, але трохи повільна", — додав Стрнад.

Раніше Бабіш заявляв, що Українане є пріоритетом для його уряду. За його словами, про завершення війни мають домовлятися президент США Дональд Трамп, президент України Володимир Зеленський і "лідери Європи".

Кількість країн, які беруть участь у чеській ініціативі із закупівлі боєприпасів для України, скоротилася вдвічі з моменту повернення премʼєр-міністраАндрея Бабішана посаду в грудні, коли він пообіцяв не змушувати чеських громадян платити за озброєння для України. Як повідомив президент Чехії Петр Павел, зараз ініціативу фінансують лише девʼять країн, тоді як минулого року їх було 18. Про це пишеFinancial Times.

"Ініціатива все ще діє, але нова складність полягає в тому, що лише близько дев’яти держав-членів роблять фінансовий внесок. Ця ініціатива забезпечувала до 50 відсотків усіх боєприпасів великого калібру для українців, тож у цьому сенсі її не можна легко замінити чимось іншим", - наголосив він виданню.

У FT нагадали, що з 2024 року Прага організувала постачання до Києва понад 4 млн артилерійських снарядів великого калібру, аби допомогти поповнити вичерпні запаси боєприпасів України та підтримати її оборону проти вторгнення РФ. За словами Павла, майбутнє цієї ініціативи має бути одним з питань, які обговорюватимуться на саміті НАТО в Анкарі в липні.

"Офіс Павела відмовився назвати країни, які нещодавно вийшли з ініціативи. За словами західного військового чиновника, Німеччина та деякі країни Північної Європи залишаються серед учасників, але "деякі країни зараз вважають дивним платити за те, що навіть не має належної підтримки з боку правлячих політиків країни-лідера"", - додають у матеріалі.

Водночас Бабіш повідомив FT, що його уряд надає пріоритет використанню обмежених державних коштів на потреби чеських громадян, адже домогосподарства стикаються з труднощами через рахунки за енергоносії після конфлікту з Іраном, а не на підтримку України.

"У нас немає грошей, тому ми отримуємо гроші від інших країн, а потім постачаємо [боєприпаси]", - сказав він.

Видання зазначило, що під час передвиборчої кампанії минулого року Бабіш погрожував повністю зупинити ініціативу з постачання боєприпасів, критикуючи її за нібито відсутність прозорості щодо використання коштів та ступеня, в якому це приносило користь чехословацькій групі, яка базується у Празі.

"CSG, один з найбільших виробників боєприпасів у Європі, виступав головним корпоративним партнером чеського уряду в закупівлі та відновленні артилерійських снарядів у країн, що не входять до НАТО, від імені західних прихильників України", - підкреслили у публікації.

Своєю чергою власник та гендиректор CSG Міхал Стрнад додав, що адміністрація Бабіша залишила ініціативу в підвішеному стані на кілька місяців після вступу на посаду, адже існувала "певна юридична проблема, яка не подобалася новому уряду, тому знадобився деякий час для її з’ясування".

Проте він додав, що наразі зарано прогнозувати, чи отримає Київ в цьому році менше снарядів від своїх західних союзників через те, що деякі країни зараз можуть використовувати альтернативні канали для постачання боєприпасів до України.

"Деякі країни-донори фактично заявили, що більше не зацікавлені у фінансуванні цієї ініціативи, тому вони купують безпосередньо у нас або в інших постачальників. Ініціатива не мертва, вона все ще працює, але трохи повільно", - додав Стрнад.

Раніше президент Чехії Петр Павелзакликав НАТО до жорсткіших кроків, щоб вгамувати Росію. За його словами, Кремль навчився балансувати на межі Статті 5, намагаючись не перетинати її, однак постійно випробовуючи терпіння союзників.

"Росія, на жаль, не розуміє хорошої мови. Вони здебільшого розуміють мову сили, в ідеалі підкріплену дією… якщо порушення повітряного простору НАТО триватимуть, нам доведеться прийти до рішення збивати або безпілотний, або пілотований літальний апарат", - додав Павел.

Водночас посол України в Чехії Василь Зварич заявив, що країна плануєприскіпливіше ставитись до українцівзі статусом тимчасового захисту. Він наголосив, що це тенденція, яка спостерігається в багатьох країнах Європи.

"Тому питання змін до законодавства зараз спрямоване не на погіршення становища українців, а на адаптацію законодавства до реалій - через надання українцям більших можливостей для зміни свого статусу тимчасового захисту на довгострокове проживання в Чеській Республіці", - висловився Зварич.