У Івано-Франківську «Промприлад», колишній завод, що пережив важкі часи у пострадянський період, став яскравим прикладом адаптації бізнесу до нових реалій під час війни. Після реконструкції та переосмислення свого призначення цей простір перетворився на креативний хаб, який об'єднує підприємців, стартапи та митців. Ініціативна команда проекту не лише відновила виробничі потужності, але й створила середовище для інноваційних ідей. З моменту початку війни тут
Український бізнес під час війни змушений одночасно виживати, адаптовуватися до європейських правил і шукати нові моделі розвитку. З цим доволі успішно справляється івано-франківський «Промприлад».
Під час колективного інтерв’ю «Україна. Європейський код: Бізнес» в Українському кризовому медіа-центрі говорили про те, як українські підприємці тримаються під час війни і водночас готуються до роботи за європейськими правилами. У цьому контексті згадали й івано-франківський «Промприлад. Реновація» — як місце, де формується нова культура партнерства та довгострокового мислення.
Український бізнес під час війни змушений працювати одразу в кількох напрямах: вирішувати щоденні кризові питання, зберігати команди, шукати ресурси для розвитку та водночас готуватися до роботи на європейських ринках.
Саме в цьому контексті підприємиця, менторка зі стратегії розвитку бізнесу та співвласниця компанії «Агромат» Ольга Тадай згадала про «Промприлад. Реновація» в Івано-Франківську, як про приклад середовища, де підприємці можуть навчатися, обмінюватися досвідом і шукати нові рішення для розвитку.
«Промприлад. Реновація» — проєкт ревіталізації старого заводу в центрі Івано-Франківська. Сьогодні це центр урбаністики, дизайну, розвитку України, української економіки. Зараз вийшов прекрасний проєкт «Промприладу», який називається «Гра в довгу»», – відмітила Ольга Тадай.
«Гра в довгу» — соціально-освітній проєкт для власників мікро- та малого бізнесу, ветеранів, родин військовослужбовців, ВПО та людей, які планують започаткувати власну справу. Цьогоріч він стартує вчетверте, а реалізують його ГО «Гра в довгу» разом із Фондом Промприлад, Бізнес-школою УКУ та Netpeak.
Навчання проходить у мобільному застосунку: учасники дивляться короткі відеолекції по 15–20 хвилин, проходять тести й отримують рейтингові бали. Після завершення курсу 100 лідерів рейтингу запросять на закритий офлайн-буткемп, а також дадуть шанс отримати грант на розвиток бізнесу або подальше навчання. Фіналісти пройдуть офлайн-буткемп на базі «Промприладу».
Також з 22 по 24 травня на Промприладі проходив Ukrainian Action Forum, який цьогоріч був присвячений ефективному лідерству заради спільного майбутнього: як об’єднувати зусилля, посилювати стійкість і масштабувати рішення, які працюють.
«Я щойно повернулася з «Промприладу», де проходив прекрасний Action Forum. Там зібралося багато людей, відбувалися панельні дискусії, під час яких ми говорили про те, як підприємцям, державним службовцям і людям культури разом створювати добре врядування та робити країну, в якій нам усім хотілося б жити», — сказала Ольга Тадай.
Українському бізнесу сьогодні потрібні не лише гроші чи нові ринки. Не менш важливими є знання, навчання, підтримка спільноти і можливість бачити приклади інших підприємців. Бізнесу потрібно розуміти, як працювати довго, будувати процеси, розвивати команди і поступово наближатися до європейських стандартів.
«Тут дуже важливо, що багато підприємців розуміють: нам потрібно навчатися. І не лише тому, як виживати, а й тому, як жити довго і щасливо. Звісно, ми дивимося на приклади Європейського Союзу», — зазначила Ольга Тадай.
Для українських компаній важливо не просто швидко реагувати на кризи, а й вчасно зупинятися для аналізу. Саме так формується стратегічне мислення, яке потрібне для довгого розвитку.
«Іноді швидкість дуже важлива, іноді потрібно бігти вдвічі швидше, а іноді, щоб усе сталося, треба просто перестати бігти, зупинитися і подумати. Як у старій приказці: краще день втратити, а потім за п’ять хвилин долетіти. По суті, це теж про нашу адаптивність — уміння обирати правильну стратегію в різних обставинах», — додала Ольга Тадай.
Йдеться про зміну підходу до підприємництва. Якщо під час війни бізнес часто змушений діяти швидко і вручну вирішувати кризові ситуації, то для виходу на європейські ринки цього недостатньо. Там важливими стають процедури, сталість, документи, сертифікація, відповідальність і довіра до процесів.
Український бізнес зараз живе у складній «розтяжці» між виживанням і розвитком. Компаніям доводиться працювати під час обстрілів, втрачати склади, техніку й ресурси, але водночас вони не можуть зупинити рух до європейських ринків. Ольга Тадай пояснила це просто: бізнес хоче жити, а тому шукає рішення навіть тоді, коли умови постійно змінюються.
«Бізнес дуже хоче жити, і тому, по великому рахунку, все інше — це контекст. Ми знаходимось зараз в контексті війни, і виникає ситуація: ти маєш вижити в контексті війни, тому що бізнес завжди хоче жити», — сказала Ольга Тадай.
Війна зробила українські компанії швидшими й гнучкішими. Підприємці навчилися перебудовувати логістику, команди, постачання та бізнес-моделі за тижні, а не за роки. Але для ЄС однієї швидкості замало, бо європейський ринок працює через процедури, документи, сталі правила, сертифікацію і довіру до процесів.
«Європейська система дуже сильна в процедурах і стабільності, але сучасний світ стає дедалі більш кризовим і непередбачуваним. І отут український досвід адаптивності може бути ціннішим, ніж класичні європейські моделі управління», — зазначила Владислава Магалецька, радниця міністра аграрної політики України.
Владислава Магалецька також відмітила, що український агросектор уже глибоко інтегрований у європейські ланцюги поставок. За її словами, майже половина українського агроекспорту припадає на ринок ЄС, а багато виробників уже працюють за стандартами безпечності харчових продуктів.
«Український бізнес уже багато років є частиною європейської економіки. І не в теорії, а на реальній практиці. ЄС — головний торговельний партнер України. Понад 56% усього українського експорту йде саме до країн Європейського Союзу. Якщо говорити про аграрний сектор, то це приблизно 48% експорту, або понад 10 мільярдів доларів щороку. Для Європи важливо, що український бізнес зберіг експорт, перебудував логістику після блокування портів, залізниці, автотрас та інших шляхів, адаптувався до нових митних і санітарних вимог, продовжує впроваджувати стандарти HACCP, ESG і цифрової простежуваності. Найважливіше, що все це відбулося не в умовах стабільності, а під час повномасштабної війни. Тому сигнал для Європи дуже простий: Україна вже не є майбутнім європейського ринку. Україна — це частина стійкості Європи вже сьогодні», – додала Владислава Магалецька.
Ще одна важлива тема — люди. Під час війни саме команди стали головною опорою бізнесу. Працівники не лише виконують свої обов’язки, а часто першими реагують на кризові ситуації, рятують майно, підтримують роботу компаній і допомагають втримати бізнес на плаву.
«Як би ми там не автоматизували свої виробництва, як би ми не говорили про штучний інтелект, люди понад усе», — наголосила Ольга Тадай.
Українським підприємцям важливо більше об’єднуватися. Йдеться про бізнес-асоціації, професійні спільноти, навчальні програми та партнерства. Саме такі горизонтальні зв’язки допомагають бізнесу не залишатися наодинці з проблемами, шукати фінансування, виходити на нові ринки і поступово переходити від режиму виживання до довгострокового розвитку.
«Наприклад, я, Ольга Тадай, Владислава Магалецька і Юрій Філюк, який є автором проєкту «Промприлад», належимо до спільноти Aspen. Такі мережеві об’єднання й організації — це теж велике підсилення, яке дає силу, бо знання передаються між людьми по колу. Дуже важливо, коли є професійні спілки, бізнес-клуби, бізнес-об’єднання та горизонтальні зв’язки. На щастя, зараз їх багато. Але коли об’єднуються люди з різних сфер, вони доповнюють одне одного, обмінюються ідеями та досвідом. Саме на таких перетинах з’являється багато знань, які можна швидко використовувати на практиці», – відмітила Лариса Мудрак, консультантка з комунікацій вищого політичного рівня, Президентка win win communication, CEO FBN Ukraine.
Такі середовища допомагають бізнесу не залишатися наодинці з проблемами. Вони дають доступ до знань, контактів, консультацій і прикладів тих, хто вже проходить шлях до європейських ринків. Саме тому «Промприлад» сьогодні – це приклад нової бізнес-культури.
Колективне інтерв’ю за участі регіональних журналістів «Україна. Європейський код: Бізнес» відбулось в УКМЦ у рамках проєкту «Євроінтеграція: просто про складне» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».