У селищі Стара Збур’ївка, що на Херсонщині, місцеві жителі змушені будувати печі у своїх дворах для приготування їжі. Цей крок став наслідком тривалих перебоїв з електропостачанням та відсутності газу в регіоні, які стали звичними через військовий конфлікт і його руйнівні наслідки. Печі, виготовлені з підручних матеріалів, не лише забезпечують можливість готувати їжу, але й стають символом стійкості та винахідливості місцевих мешканців
Через труднощі з придбанням пального у Старій Збур’ївці на Херсонщині місцеві жителі будують у дворах печі — кабиці, щоб готувати їжу. Через нестачу бензину та газу люди не можуть повноцінно забезпечувати побутові потреби й поливати городи.
Про це у коментарі “Вгору” розповів староста Старої Збур’ївки Віктор Маруняк.
За його словами, у самій Старій Збур’ївці заправки пошкоджені внаслідок обстрілів. Раніше бензин можна було придбати, зокрема у Скадовську, однак зараз місцевим жителям його не продають.
Заправити газові балони можна лише на одній газовій заправці та не більше одного балона в одні руки.
Для жителів села відсутність можливості придбати бензин і газ створює серйозні побутові труднощі. Уже пів року електропостачання у Старій Збур’ївці забезпечують переважно генераторами, тому нестача пального ускладнює користування холодильниками та іншою технікою.
За словами Маруняка, місцеві жителі змушені облаштовувати у дворах печі для приготування їжі.
“Повернулися на 100 років назад. Зараз усі будують собі на літо кабиці. Отак збираються пережити літо, бо зимою у кого є пічки, то палять їх дровами. А літом не потопиш їх”, — розповів Віктор Маруняк.
Кабиця — піч збудована надворі. Фото: сторінка "Голодомор. Факти. Музей Голодомору"
Нестача бензину також впливає на водопостачання та полив городів. Жителі користуються свердловинами, однак для роботи насосів потрібне пальне. Якщо для побутових потреб воду ще можна накачати вручну, то для поливу городини чи роботи пральних машин доводиться використовувати генератори.
За словами Віктора Маруняка, нині у Старій Збур’ївці залишилося орієнтовно 160 людей, серед них — п’ятеро дітей. До початку повномасштабної війни у селі проживали понад 2 тисячі 300 людей.