Харківська правозахисна група висловила занепокоєння щодо можливого політичного переслідування Юлії Тимошенко у справі, що розслідується Національним антикорупційним бюро України (НАБУ). У заяві правозахисників підкреслюється, що дії правоохоронних органів можуть мати на меті дискредитацію опозиційної політики та зменшення її впливу в українському політичному просторі. На думку експертів, ситуація навколо Тимошенко може бути частиною ширшої тенденції використання державних ін
Харківська правозахисна група оприлюднила висновок спеціаліста (amicus curiae щодо кримінального провадження стосовно Юлії Тимошенко та заявила про високий ризик переслідування з нелегітимною прихованою метою у розумінні ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Правозахисники повідомили, що продовжать моніторинг справи та публічно фіксуватимуть її перебіг.
Про цеХарків Timesдізнався зповідомленняХарківської правозахисної групи.
У ХПГ повідомили, що до організації звернулася народний депутат України Юлія Володимирівна Тимошенко з проханням дослідити матеріали кримінального провадження № 42025000000001123, зареєстрованого 27 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України. Правозахисна організація провела аналіз матеріалів справи на предмет дотримання гарантій, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ та міжнародними і національними стандартами у сфері прав людини. При цьому ХПГ наголосила, що не оцінює винуватість або невинуватість Юлії Тимошенко.
«У правозахисній методології переслідування кваліфікується як політично мотивоване, якщо дії державних органів та їх посадових і службових осіб викликані: (а) нелегітимними міркуваннями суспільно-політичного характеру; або (б) діями переслідуваної особи із захисту прав, свобод і законних інтересів громадян. Наявність одразу обох факторів, підтверджена первинними доказами prima facie, у сукупності з численними порушеннями міжнародних і національних стандартів прав людини, викликає серйозне занепокоєння, що Заявниця є жертвою політично мотивованого переслідування», – йдеться у повідомленні ХПГ.
У висновку зазначено, що ухвала слідчого судді ВАКС від 7 січня 2026 року про дозвіл на проведення НСРД щодо Юлії Тимошенко не містить індивідуалізованої фактологічної бази для висновку про обґрунтовану підозру. За даними ХПГ, єдиним матеріалом, який претендує на роль фактичного обґрунтування НСРД, стали показання з чужих слів помічника народного депутата, отримані того самого дня, коли йому надали «спеціальне завдання». Правозахисники також заявили про ризик «штучного завищення кваліфікації», оскільки саме особливо тяжка кваліфікація відкрила процесуальну можливість для проведення аудіоконтролю особи.
Окремо у висновку йдеться про обмеження права на захист. ХПГ заявила, що стороні захисту надали доступ лише до часткової похідної копії аудіозапису, отриманого під час НСРД 12 січня 2026 року, але не надали повного змісту запису та оригіналу матеріального. У правозахисній організації вважають, що з огляду на роль оспорюваного доказу як центрального доказу обвинувачення, а також наявність технічних експертних висновків про можливе втручання в запис, обмеження доступу до оригіналу робить право на захист щодо цього доказу фактично ілюзорним
У ніч з 13 на 14 січня 2026 року детективи НАБУ провели два обшуки без попередньої ухвали слідчого судді у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України — у приміщенні, яке використовувалося Юлією Тимошенко для парламентської діяльності, та в автомобілі. У висновку зазначено, що клопотання детектива і ухвала слідчого судді ВАКС про post factum легалізацію від 19 січня 2026 року містили шаблонні формулювання про загрозу знищення майна без індивідуалізованої оцінки конкретних обставин справи, що прямо суперечить стандарту Об’єднаної палати ККС ВС. ХПГ також заявила, що ретроспективний судовий контроль провели у закритому судовому засіданні без участі сторони захисту.
Правозахисники звернули увагу і на статус свідка, який був носієм апаратури аудіоконтролю під час НСРД 12 січня 2026 року. У висновку зазначено, що ця особа фігурує у матеріалах провадження під зміненими анкетними даними у режимі легендування та є чинним народним депутатом України. ХПГ заявила про відсутність у матеріалах провадження достатнього обґрунтування реальної загрози життю, здоров’ю чи майну цього свідка, а також про те, що його допит на досудовому розслідуванні провели без участі сторони захисту. Тож, його показання не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку без забезпечення стороні захисту реальної можливості допиту такого свідка під час судового розгляду.
У висновку також ідеться про можливе порушення презумпції невинуватості. ХПГ зазначила, що 14 січня 2026 року НАБУ одночасно опублікувало повідомлення про підозру на своєму сайті та фрагмент матеріалів НСРД на YouTube, а кримінальне провадження зареєстрували в офіційному обліку НАБУ під назвою, яка містить твердження про вже вчинене діяння. Крім того, були опубліковані повідомлення про завершення розслідування з формулюванням «слідство встановило» та подальшим викладом інкримінованих дій як фактично доведених, а також публічний коментар Президента України з відсилкою до конкретної фактичної деталі справи, відомої публічно лише з повідомлення органу досудового розслідування. «У сукупності зазначені елементи відтворюють обставини, які ЄСПЛ розцінив як порушення ст. 6 § 2 Конвенції», – зазначають правозахисники.
ХПГ заявила, що твердження про можливу провокацію злочину не є явно безпідставним у розумінні практики ЄСПЛ, а тягар доведення відсутності провокації покладається на сторону обвинувачення. У висновку зазначено, що обставини справи містять ознаки, які корелюють з індикаторами політично мотивованого переслідування, виокремленими у практиці ЄСПЛ за ст. 18 Конвенції. Одним із таких факторів правозахисники назвали хронологічну синхронізацію між публічною позицією Заявниці щодо антикорупційних органів (зокрема підтримкою 22 липня 2025 року законопроєкту № 12414, спрямованого на обмеження повноважень НАБУ та САП) і відкриттям щодо неї кримінального провадження менш ніж через чотири місяц.
У ХПГ заявили, що питання про наявність прихованої мети переслідування може набути самостійного значення у разі підтвердження наведених обставин під час подальшого розгляду справи.
З повною версією Висновку спеціаліста (amicus curiae), у якій детально розкрито питання встановлених та потенційних порушень із наведенням національних та конвенційних стандартів, а також аналізом застосовної практики ЄСПЛ і Верховного Суду, Ви можете ознайомитися тут:
Висновок спеціаліста (Amicus Curiae) Харківської правозахисної групи щодо кримінального провадження № 42025000000001123.pdf
За даними НАБУ і САП, Юлію Тимошенкопідозрюють у пропозиції неправомірної вигодинародним депутатам за лояльне голосування у Верховній Раді. Слідство стверджує, що наприкінці 2025 року вона нібито ініціювала переговори про “системний механізм” винагород депутатам із авансовими виплатами. Дії кваліфікували за ч. 4 ст. 369 КК України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Досудове розслідування у справі, за даними Центру протидії корупції та матеріалів ВАКС, розпочалося 27 листопада 2025 року. 14 січня 2026 року НАБУ і САПповідомили Тимошенко про підозру.
16 січня 2026 року Вищий антикорупційний судобрав Тимошенко запобіжний західу вигляді застави 33,3 млн грн та поклав на неї низку процесуальних обов’язків, зокрема обмеження на виїзд і спілкування з окремими фігурантами справи.
8 квітня 2026 року НАБУ і САПоголосили про завершення досудового розслідуваннята відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення.
28 квітня 2026 року ВАКСвстановив стороні захисту кінцевий строк ознайомлення з матеріалами справи— до 24 травня включно, після чого прокурор САП отримував право скерувати обвинувальний акт до суду.
26 травня 2026 року САП за матеріалами розслідування НАБУнаправила обвинувальний акт до суду. Санкція інкримінованої статті передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без неї.