У Рогатинській громаді відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок на честь трьох загиблих захисників України, які віддали свої життя за незалежність і територіальну цілісність держави. Ця подія стала важливим моментом для місцевої громади, яка вшановує пам'ять героїв у часи війни. На церемонії були присутні рідні загиблих, представники влади та численні жителі громади. Всі вони зібралися разом, щоб висловити свою шану та підтримку родинам військових. Мемор
Сьогодні, 26 травня, на фасаді Рогатинського ліцею №1 відкрили пам’ятні дошки трьом колишнім випускникам — захисникам Володимиру Ільчишину, Володимиру Верб’яному та Степану Малецькому, інформують"Вікна"зпосиланнямна Рогатинську міську раду.
У дворі зібралися рідні, друзі, побратими, учні, вчителі, представники громади. Священник УГКЦ о.Василь Бояновськийосвятив меморіальні дошки. Відтак відбулося віче-реквієм.
Міський головаСергій Насаликповідомив, що на війні загинули 114 загиблих захисників із Рогатинської громади, ще понад 80—зникли безвісти.
"Ці дошки встановлено тут, на фасаді рідної школи, щоб ви, рідні і близькі люди, відчували: наш освітній заклад з вами, він розділяє ваш біль",—зазначила директорка ліцеюМирослава Генега.
Володимир Ільчишин (07.02.1986—23.11.2025)за десять років пройшов майже всю лінію фронту. Артилерист. Оператор роботизованих систем. Командир відділення. Героїчно загинув поблизу села Бересток Донецької області, захищаючи Україну від російської агресії. Його друг згадував: після перемоги Володимир хотів одружитися. Просто жити і мати сім’ю.
Володимир Верб’яний (06.10.1974—23.11.2025) був людиною світла. Музикант, художник, депутат, волонтер, чоловік із «золотими руками». Він умів співати, працювати з напівкоштовним камінням. Але в перший день повномасштабної війни став до лав ЗСУ.Героїчно загинув у селі Степанівка Донецької області, захищаючи Україну від російської агресії.
Степан Малецький (11.08.1988—24.01.2026) мав доньку Настю. Для нього вона була «промінчиком світла». На війну пішов добровільно, служив снайпером, пережив поранення й контузії, повернувся додому доглядати хвору матір. А потімйого серце зупинилося.
Дружина Степана,Зоряна Іванівна, крізь сльози сказала:
"Нас підтримує те, що ви пам’ятаєте про наших захисників".
Джерела
114 загиблих: у Рогатинській громаді відкрили меморіальні дошки ще трьом захисникам — (Вікна)