Як ESG трансформує бізнес і чому це важливо для України

На тлі змін у ESG-регулюванні в ЄС усе більше компаній запитують себе: чи є ESG практики лише набором формальних політик, чи йдеться про глибоку трансформацію бізнес-моделей? Адже кліматичні цілі, вимоги інвесторів і регуляторний тиск уже впливають не лише на звітність, а й на стратегічні рішення — від інвестицій і ланцюгів постачання до доступу на ключові ринки.

У цій реальності зростає попит на знання та практичні навички у сферіESGяк у бізнесі, так і в державному секторі та освіті.Саме тому у березні–квітні поточного рокуACCA Україна(ACCA – Асоціація присяжних сертифікованих бухгалтерів) разом із тренерами PwC Academy в Україні провели навчальні інтенсиви для 120 викладачів із 20 університетів України. Також ACCA проводили заходи щодо основ сталого розвитку та ESG-звітності для представників Національного банку України та Міністерства фінансів. Фокусувалися насамперед на прикладних інструментах, які можна застосовувати одразу: від роботи з європейськими регуляторними вимогами до інтеграції ESG у навчальні програми.

Одним із прикладів системного підходу до підготовки фінансових фахівців із ESG є ProfessionalDiploma in Sustainability від ACCA. Навчальна програма охоплює чотири ключові блоки: фреймворки та етика сталого розвитку, стратегія і управління, звітність та assurance. Вона вже доступна для українських спеціалістів як інструмент, що дозволяє заповнити кадровий дефіцит у сфері ESG без відриву від роботи. Диплом визнано на рівні британського бакалаврату (SCQF Level 10).

Анна Парокінна, випускниця ACCA та лідерка практики сталого розвитку PwC в Україні, підтверджує: ESG уже впливає не лише на звітність, а й на ширші управлінські рішення. Тож як інтеграція практик сталого розвитку впливає на бізнес? Які галузі знаходяться під найбільшим впливом? Чому українським компаніям варто розбудовувати ESG практики? Як залучити кваліфіковані кадри до ESG проєктів? Саме з обговорення ролі ESGDelo.uaпочало інтерв'ю з Анною Парокінною.

Як би ви простими словами пояснили, що таке ESG?

— ESG – це про вимірювання, наскільки бізнес має позитивний або негативний вплив на довкілля та людей та наскільки він є керованим в довгостроковій перспективі. Історично результати бізнесу оцінювалися за його фінансовими показниками. Але світ змінився, а разом з ним і вимоги та очікування від бізнесу. Успішна компанія сьогодні демонструє не лише зростаючі або сталі показники прибутковості, доходів та капіталізації, а й здатність відповідально вести бізнес та керуватитакими ризиками, як зростання витрат через податки на викиди CO₂, фізичні наслідки змін клімату, дефіцит ресурсів, втрата клієнтів та працівників та інше у довгостроковому періоді. Для інвесторів важливо розуміти, чи не вибухне одна з цих проблем через 3–5–10 років і як сильно це вплине на прибутковість та вартість бізнесу.

Чому тема ESG стала настільки важливою за останні 10 років?

— Світова економіка перебуває під впливом великого комплексу факторів, пов’язаних із ESG. Один з них – кліматичні зміни. Наведу простий приклад: вплив погодних умов на одну з ключових галузей України – сільське господарство. Якщо раніше сильні посухи на півдні України траплялися умовно раз на кілька років, то тепер майже кожен рік є періоди суттєвого дефіциту вологи для сільськогосподарських культур, посухи стають тривалішими та інтенсивнішими та розповсюджуються впродовж року. Від цього можуть страждати прибутковість та платоспроможність сільськогосподарських підприємств, що створює додаткові ризики для банків у кредитному портфелі і може впливати на достатність їх капіталу та ліквідності. Це також позначається на обсягах врожаю, а відповідно й експорті агропродукції на світові ринки і проблемі голоду в певних країнах.

Іншим прикладом може бути факт з дослідження PwC: виробництво напівпровідників у найближчі десятиліття опиниться під серйозним ризиком через вплив клімату, зокрема, через дефіцит міді, яка є критичною для цієї галузі. Посухи загрожують стабільному водозабезпеченню рудників, а більшість глобальних постачальників міді вже перебуває у зоні ризику, що може призвести до перебоїв у виробництві та вимагати значних інвестицій в управління водними ресурсами й адаптацію до кліматичних змін.

Зростання світового попиту на енергію, підсилене розвитком штучного інтелекту та технологій, створює додаткове навантаження на інфраструктуру та прибутковість підприємств. Бізнес стикається з викликом: оптимізувати енергоефективність і витрати, одночасно модернізуючи інфраструктуру та забезпечуючи доступ до чистих і надійних джерел енергії.

Вирішення цієї проблеми виходить за межі операційних покращень та потребує стратегічних інвестицій у відповідну енергетичну інфраструктуру. Проєкти мають бути структурованими, з ефективним управлінням ризиками та інноваційними фінансовими рішеннями для утримання низьких капітальних витрат.

І це лише один аспектів Е (довкілля) з абревіатури ESG – кліматичний. Зрозуміло, що багато хто сфокусований на поточних геополітичних ризиках, однак при цьому не можна ігнорувати більш довгострокові загрози, які також можуть принести суттєві зміни для бізнесу та світової економіки.

У аспектах, що стосуються соціальних тем, відповідальність за дотримання прав людини у ланцюгу створення вартості є одним із головних напрямів. Багато компаній веде бізнес відповідально, але це не означає, щовсі їхні постачальники дотримуються тих самих стандартів. Ба більше, такі поняття, як гендерний розрив оплати праці, «скляна стеля», проблема першого підвищення та «скляний обрив»,досі існують, і прогрес у їх подоланні повільний. Згідно з Глобальним звітом про гендерний розрив Всесвітнього економічного форуму за 2025 рік, світ вже подолав 68,8% шляху до гендерної рівності. А для остаточного подолання цього бар’єру за нинішнього темпу знадобиться ще 123 роки.

Інвестори, регулятори й суспільство зрозуміли, що ігнорування бізнесом цих факторів безпосередньо впливає на його вартість, стійкість і здатність розвиватися. Згідно з останнім опитуванням інвесторів, яке проводила PwC, більш ніж половина респондентів відзначила зростання внутрішнього та зовнішнього тиску щодо питань сталого розвитку.

Тобто це тривала тенденція в економіці, а не зміни під тиском регуляторів?

— Це значно більше, ніж питання регуляції: йдеться про трансформаційні та фінансові наслідки для бізнесу. Сталий розвиток більше не є окремим питанням, він перетворюється на інструмент захисту грошових потоків, інвестиційної прибутковості, зростання та стратегічної гнучкості.

Кліматичні зміни та реакція з боку органів влади та компаній призвели до переосмислення бізнес-цінності та напрямів інвестицій. Йдеться про мільярди доларів в світі, які інвестуються у створення інфраструктури чистої енергетики та переосмислення бізнес-моделей заради низьковуглецевого майбутнього, а також, спрямовані на підвищення стійкості до катастроф і відновлення після них.

Зростання дедалі більше концентрується в компаніях, здатних продемонструвати стійкість, здатність до реінвенції та переконливу траєкторію переходу – саме тут відкриваються нові джерела доходу.

Як ESG впливає на бізнес у світі сьогодні?

— Попри дискусії навколо сталого розвитку, багато урядів уже запровадили закони та регуляторні вимоги, спрямовані на стимулювання зеленого, ресурсоефективного та стійкого економічного зростання. Більшість із цих нормативних актів безпосередньо впливає на бізнес‑результати та торговельний ландшафт.

Одна з ключових таких вимог стосується обов’язку компаній публічно розкривати ризики й можливості, пов’язані зі сталим розвитком, фінансові наслідки, а також підходи до управління ними. Запроваджені в ЄС, Австралії, Сінгапурі та інших юрисдикціях, ці вимоги змушують багато управлінських команд уперше проводити оцінку фінансової суттєвості та інші аналітичні процедури, з якими вони раніше не стикалися. У результаті такі розкриття нададуть керівникам і інвесторам нові дані для ухвалення бізнес‑рішень.

Держави також запроваджують обов’язкові вимоги, стимулюючи бізнес до скорочення відходів, енергозбереження, повторного використання ресурсів і зменшення забруднення. Наприклад, механізм прикордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM) може призвести до суттєвого збільшення плати за викиди для окремих імпортованих товарів, що здатне значно вплинути на ланцюги постачання й експортні ринки.

З одного боку, бізнес виконує вимоги регуляторів. Та, водночас, багато хто вбачає в цьому позитивний вплив на свою компанію. Дослідження PwC свідчить: понад 70% опитаних лідерів вважають, що звітність з ESG створює цінність для їхнього бізнесу. ESG фактори, зокрема, впливають на доступ до капіталу, вартість фінансування, страхування ризиків та навіть логістику. Особливо це актуально для компаній, які прагнуть отримати фінансування від міжнародних фінансових інституцій (IFIs), таких як Світовий банк, ЄБРР чи Європейський інвестиційний банк. Міжнародні фінансові інституції мають окремі стандарти таметодологічні посібники з інтеграції ESG практик в компаніях. Відповідність цим вимогам підвищує довіру інвесторів, знижує вартість фінансування та відкриває нові можливості для розвитку.

У яких галузях ESG вже став критичним фактором, а де поки що формальністю?

— За даними PwC Global Sustainability Reporting Survey, ESG перестав бути суто комплаєнс‑вимогою і дедалі частіше розглядається компаніями як інструмент управління довгостроковими ризиками, капіталом і стратегією. Це особливо актуально для секторів, де ризики мають довгостроковий і системний характер, бізнес є капіталомістким, а його діяльність перебуває під посиленим контролем з боку регуляторів, інвесторів та суспільства.

До таких галузей належить фінансовий сектор. Для банків та інвесторів ESG безпосередньо пов’язаний з управлінням фінансовими ризиками, доступом до капіталу та вимогами регуляторів. Ще одна індустрія – це енергетика, де ESG безпосередньо пов’язаний з кліматичними ризиками, переходом до низьковуглецевих моделей і масштабними інвестиційними циклами.

Якщо ми поглянемо на промисловість і виробництво, то висока капіталомісткість, складні ланцюги постачання та залежність від ресурсів роблять ESG критичним для управління операційними і регуляторними ризиками. Наприклад, високий рівень викидів парникових газів під час виготовлення металургійної продукції накладає на виробників додатковий вуглецевий прикордонний податок ЄС – CBAM. Тож, якщо підприємства хочуть зберегти свою конкурентоздатність на європейському ринку, їм доводиться перебудовувати бізнес, впроваджувати нові технології та змінювати підходи.

А для сільського господарства ESG пов’язаний з ризиками клімату, біорізноманіття, водних ресурсів і соціальних аспектів у ланцюгах постачання. До того ж, нові європейські правила контролю залишків пестицидів у харчових продуктах спонукають українських аграріїв до трансформації свого бізнесу. Втім, агровиробники не можуть одномоментно припинити використання добрив, які вони застосовували протягом багатьох років. Адже це впливає на технологічний цикл та може мати непередбачувані наслідки. Тому сільськогосподарські підприємства також мають стимул до поетапної перебудови своїх процесів, яка потребує від трьох до п’яти років.

Крім того, в світлі останніх геополітичних та воєнних викликів змінюється політика по відношенню до оборонної галузі. Якщо раніше банки не включали ВПК до пакетів фінансування, то зараз підходи поступово трансформуються, що свідчить про те, що політики ESG не є формальними статичними правилами, а більше схожі на живий організм, який еволюціонує разом із навколишнім середовищем.

Є багато галузей, зокрема, професійні послуги, ІТ, креативні індустрії та сервісний бізнес,де екологічна складова ESG є менш суттєвою через низьку капіталомісткість і обмежений вплив на довкілля. Водночас саме соціальний компонент тут виходить на перший план. Для багатьох з них ESG у цій частині – не формальність, а практичний інструмент конкуренції за людський капітал і забезпечення стабільності бізнесу.

Водночас, ми бачимо окремі випадки публічної відмови від ESG-фокусу, зокрема, у США. Це вже системне явище чи індивідуальна точка зору?

— Це тимчасове явище, на фоні загострення геополітичних та економічних ризиків. Візьмемо останні зміни Omnibus в ЄС – було суттєво переглянуто критерії для звітування та відтерміновано звітній період для деяких компаній. Тим не менш, розглядаються ESG стандарти для малого та середнього бізнесу, які будуть на початках запроваджені для звітування у добровільному порядку. На мою думку, регулювання, що було прийнято в ЄС, та вимоги міжнародних фінансових інституцій запустило невідворотний процес. Так, міжнародні фінансові інституції продовжують застосовувати свої стандарти сталого розвитку і їх вимоги для доступу до фінансування не спрощуються, а деякі з українських експортерів вже відчули ефект СВАМ у своєму P&L.

Чи можна сказати, що ESG потрапив у “пастку очікувань”?

— Думаю, варто розділити поняття сталого розвитку та ESG для відповіді на це питання. Сталий розвиток - це шлях, а ESG – це інструментарій для реалізації такого шляху і вимірювання результатів. Впровадження практик сталого розвитку виявилося досить дорогим, томуз метою отримання доходності або монетизації цієї тематики, компанії шукають як швидкі екологічні та соціальні рішення, так і намагаються реалізувати більш довгострокові стратегічні речі. Однак впровадження сталих практик насправді передбачає глибоку трансформацію бізнесу, управлінських підходів і технологій.Тому очевидного ефекту на даний момент компанії можуть не відчувати, бо сталий розвиток – це про довгострокові результати і ідейні поняття. Це закономірно породжує хвилю розчарування й скепсису. ESG – це інструмент, що вимагає постійного розвитку, адаптації та практичного застосування у різних галузях, особливо в умовах українських реалій, де бізнес змушений бути прагматичним, гнучким і стійким до викликів війни та глобальних змін.

Які ключові аргументи “за” ESG в Україні у 2026 році?

— Я бачу щонайменше чотири ключові аргументи. По-перше, це доступ до міжнародного капіталу, європейських ринків та міжнародних інвестицій у програми відбудови. По-друге, євроінтеграційний курс України означає поступову гармонізацію національних правил із європейськими стандартами. По‑третє, зростають регуляторні очікування, насамперед у фінансовому секторі, де ESG вже стає невід’ємною складовою корпоративного управління. І наостанок йдеться про управління репутаційними ризиками, зокрема, ризиками зеленого камуфляжу (greenwashing), які дедалі уважніше відстежують інвестори та суспільство.

Чи є ризик, що ESG створює більше звітності, ніж реальної цінності?

— ESG - це першочергово про внутрішні процеси, якість та доступність релевантних даних, управління ризиками, а звітувати про це чи ні, - це другорядне питання. Звичайно, що інтеграція ESG практик створює додаткове навантаження на компанії, але основна цінність полягає у покращенні стійкості та керованості бізнесу, забезпеченні доступу до європейських ринків, відкритті нових бізнес можливостей (дешевшого фінансування, преміальних націнок, розвиток нових продуктів тощо). Та й для того, аби про щось відзвітувати, потрібно спершу це “щось” зробити.

Тим не менш, ESG-звітність все далі набуває більшого значення, і приємно бачити загальну тенденцію: поступово ESG-звітність трансформується з «маркетингових матеріалів» у важливі показникидля інвестора.

До того ж, відтермінування обов’язкової ESG-звітності дає нашому бізнесу можливість підготуватися до роботи за нових умов та вийти на якісно новий рівень. І тут я можу впевнено сказати, що українські компанії менше говорять та більше роблять. Про це красномовно свідчать ESG-проєкти наших клієнтів у таких галузях, як енергетика, агропромисловість, телекомунікації, банківський та фінансовий сектор. Окремо варто відзначити логістику, оскільки міжнародні клієнти українських 3PL-операторівприділяють чимало увагипитанням енергоефективності та сталого розвитку.

Як ви бачите інтеграцію ESG в освітні програми українських університетів?

— На мою думку, теми, пов’язані з ESG, не обов’язково викладати як окрему дисципліну. Це може бути інтегрована компонента до базових фінансових та управлінських курсів, наприклад, ризик-менеджменту, корпоративного управління, аудиту, аналізу інвестиційних проєктів. Саме так ESG працює в реальному бізнесі.

Найбільш ефективним методом в цьому випадку будуть практичні лекції, воркшопи, стажування вкомпаніях-лідерах із впровадження ESG-практик. І, до речі, компанії також зацікавлені у підготовці таких фахівців, тому що це область, в якій дуже гостро відчувається дефіцит кадрів. Отже, колаборація університетів та бізнесу є ключовим драйвером.

Як скоро навчальні заклади зможуть підготувати таких фахівців?

— Гадаю, перші практичні курси можуть з’явитися вже у короткостроковій перспективі за підтримки міжнародних організацій та бізнесів-лідерів у сфері сталого розвитку. А для повноцінної інтеграції ESG-тематик у навчальні дисципліни знадобиться кілька років. Втім, процес вже запущений, тому, його можна прискорити шляхом співпраці між бізнесом та освітніми установами. Паралельно з цим має відбуватися трансформація бізнесу та регуляторного середовища.