У краєзнавчому музеї селища Маневичі відбулася унікальна виставка, що дозволила жителям та гостям насолодитися багатогранною історією цього регіону. Експозиція, яка розгорнулася в стінах музею, включала численні артефакти, фотографії та документи, які ілюструють розвиток Маневич з давніх часів до сьогодення. Відвідувачі мали можливість ознайомитися з матеріалами про перші поселення на території сучасних Маневичів, а також дізнатися більше про видатні події та особист
Маневичі – це не лише вулиці, будинки чи дати в архівних документах. Це люди. Їхні долі, спогади, праця, любов до рідного краю. Саме такою – живою, щирою і теплою – постала історія селища у Маневицькому краєзнавчому музеї під час заходу з нагоди 125-річчя Маневич. Про цепишеЮлія Музика «Нова доба».
Читайте:Зупинилося серце мужнього воїна – підполковника Повітряних сил України Юрія Халика, уродженця села Троянівка
26 травня музей став місцем зустрічі поколінь. Тут зібралися ті, хто пам’ятає Маневичі десятиліттями, хто бачив, як вони змінювалися і росли, а також ті, хто сьогодні творить нову сторінку їхньої історії.
У залі, де сотні світлин оживали спогадами про минуле й сучасне селища, панувала особлива атмосфера душевності. Її тонко й проникливо доповнила музика у виконанні віртуозної скрипальки Маневицької школи мистецтвНаталії Богайчук. Її мелодії ніби торкалися найпотаємніших струн душі, проводячи присутніх стежками пам’яті.
Щирими і зворушливими були розповіді людей, чиї життя нерозривно пов’язані з Маневичами. Колишня медична працівницяВалентина Поліщукта працівниця зв’язку на пенсіїНадія Марчукділилися теплими спогадами про своє містечко, про людей, яких зустрічали на життєвому шляху, про часи, які назавжди залишилися у серці. Цікавою й щемкою стала оповідь маневичанкиНадії Роденкопро її небайдужу родину, у якій любов до рідної землі передається з покоління в покоління.
До слова запросили й тих, чия творчість давно стала гордістю Маневиччини. Своїми думками і спогадами ділилися заслужений діяч мистецтв УкраїниОлександр Синютін, художницяОксана Деркачта поетесаІрина Дерлюк. А патріотичні музичні композиції у виконанні юноїСофії Лучко, вихованкиОлександра Володимировича, додали заходу особливого піднесення і світлої віри.
«Тут стигне чорниця сльозою роси, тут справжній куточок земної краси…» – ці поетичні рядки, присвячені Маневицькому краю, проникливо звучали з уст їхньої авторкиЛюбові Боричевської, керівниці зразкової літературної студії «Первоцвіт» Маневицького ЦТДЮ. Разом зі своїми вихованкамиСофією СидоруктаУляною Фіщуквона подарувала присутнім хвилини справжньої поетичної ніжності та любові до рідної землі. А директорка Центру творчості дітей та юнацтва й головна волонтерка громадиВалентина Ковальчукподілилася історією позашкілля, яким пишається Маневиччина.
Особливими й щирими оплесками зал зустрів новітнього українського Героя – захисника УкраїниОлександра Задорожнього. Після поранення він переїхав із Дніпропетровщини на Батьківщину дружини – у Маневичі.
А завершення свята стало справжнім сюрпризом для головного натхненника й ведучого заходу – директора музеюПетра Хомича.Надія Марчуквиконала для нього пісню, написану на честь 40-річчя праці у музеї.
Читайте також:Ковельчанин – вартовий озера Засвинське в Прилісненській громаді
Історія Маневич живе не лише у музейних експонатах чи старих фотографіях. Вона живе у людях – у їхніх спогадах, талантах, добрих справах і любові до рідного селища.