У Києві обговорюють можливість підвищення тарифів на громадський транспорт, зокрема, виникає питання про встановлення нової вартості проїзду. Деякі експерти вважають, що запропоновані 60 гривень за поїздку є нереалістичними і можуть викликати негативну реакцію серед населення. Водночас у міській адміністрації наголошують на необхідності перегляду тарифів через зростання витрат на пальне та обслуговування транспорту. Зараз триває процес узгодження компромісного тарифу, який би задовольнив як потреби
Київська влада готується до непопулярного кроку — підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті. Столичний метрополітен та "Київпастранс" заявляють, що економічно обґрунтована ціна поїздки у підземці вже перевищує 60 гривень. Проте у профспілках, з якими КМДА зобов'язана погоджувати це рішення, кажуть чітко: кияни та мешканці передмістя таку ціну не "подужають".
Чому задекларована владою середня зарплата у 49 тисяч гривень є міфом, як детінізація приватних перевізників може наповнити бюджет міста та яка цифра стане “золотою серединою” в тарифному протистоянні, в інтерв'юDelo.uaрозповіла голова Київської міської ради профспілок Тетяна Орисенко.
Наразі в Києві активно обговорюється питання ймовірного підвищення тарифів на проїзд. Яка ваша позиція щодо майбутнього здорожчання?
— Ми опинилися у ситуації подвійного статусу. З одного боку, ми захищаємо інтереси пасажирів — медиків, освітян, працівників наукової галузі, житлово-комунальної сфери, чиї доходи зараз не дозволяють платити за високими тарифами. З іншого боку, до нас входять і працівники транспортної галузі — метрополітену та "Київпастрансу", які й самі розуміють, що проїзд не може бути занадто дорогим, адже вони так само добираються на роботу з Київської області та передмістя.
Влада запевняє, що підвищення є економічно неминучим. На вашу думку, чи обґрунтовані ці цифри?
— Нам надали розрахунки Департамент економіки та інвестицій КМДА, КП "Київпастранс" та КП "Київський метрополітен" і з погляду чистої економіки вони абсолютно правильні. Зокрема, у метро витрати на зарплати зросли на 61,7%, а на електроенергію — на 66,9%. У "Київпастрансі" схожа тенденція: витрати на паливно-мастильні матеріали збільшилися на 74,8%, а на ремонт і технічне обслуговування транспорту — на 63,3%.
Відповідно, реальнасобівартість однієї поїздкив метро наразі становить 64 гривні, а в наземному транспорті — автобусах, трамваях, тролейбусах та фунікулері — 44 гривні.
Проте КМДА апелює до статистики, за якою середня заробітна плата в Києві нібито становить 49 381 гривню. Але у кого в бюджетній сфері є такі зарплати? Наприклад, у санітарок у лікарнях зарплата 12 тисяч гривень. У двірників — 18 тисяч. Для них нова тарифна сітка буде критичною.
Окрім цього КМДА заявляє про потребу в 90 мільярдах гривень на енергостійкість та підготовку до зими через руйнування. Ми розуміємо, що місту треба вижити, але не можна закривати ці діри виключно за рахунок останніх коштів населення.
Що саме закладено у структуру тарифу?
— Окрім базових витрат — заробітної плати персоналу, електроенергії та паливно-мастильних матеріалів, — туди закладені капітальні вкладення: ремонт, відновлення рухомого складу та придбання нових одиниць транспорту.
Позиція профспілок тут непохитна: під час війни капітальні інвестиції, оновлення парку та ремонти мають бути виключно дотаційними статтями з міського бюджету і не можуть перекладатися на плечі пасажирів. Цього року Київ уже передбачив 12 мільярдів гривень дотацій на транспорт. Переводити його на повну самоокупність під час війни не можна.
Скільки ще столиця може утримувати таку ціну без підвищення?
— 8 гривень на сьогодні — це майже абсурдна ціна, яка не покриває навіть базових витрат. У Львові тариф уже 30 гривень, у Тернополі та Ужгороді — 20, у Луцьку — 24, у Запоріжжі — 20–25 гривень.
У Києві документи на підвищення подавали ще у 2021 році, до пандемії — тоді просили 20 гривень при собівартості близько 30. Потім ковід, потім повномасштабна війна — процес заморозили. Але зараз навантаженняна транспорт зросло: метрополітен працює як цілодобове укриття, персонал задіяний у нічні зміни, а середня зарплата в метро — лише 14 тисяч гривень.Через низькі зарплати виникає гострий кадровий дефіцит.
Тому очевидно, що перегляд тарифу необхідний. Але тут важливо не просто механічно підняти ціну, а знайти баланс між реальними потребами транспортної системи, можливостями міського бюджету та фінансовими можливостями людей, особливо під час війни.
Зараз місто пропонує тариф у 30 гривень, але обіцяє залишити всі пільги. Хто постраждає найбільше в разі ухвалення цієї цифри?
—Безкоштовний проїзд обіцяють зберегти для пенсіонерів за "Карткою киянина" та для школярів, 50% знижки для студентів. Проте весь фінансовий тягар лягає на дві категорії: на працюючу молодь, яку ми намагаємося втримати в країні, та на людей, які не мають київської прописки.
Тисячі медиків та комунальників щодня приїздять із передмістя. Навіть якщо людина є пенсіонером у себе в регіоні, у Києві її пільга не діє. Для них щоденний проїзд коштуватимепонад 10% від заробітної плати,що позбавляє сенсу їхати працювати до столиці.
Яку альтернативу пропонують профспілки, щоб знайти кошти без радикального удару по пасажирах?
— Навести лад із приватними перевізниками. Маршрутки підняли ціни миттєво, але більшість приймає лише готівку, яка йде в "тінь".
Ми вимагаємо від КМДА зобов'язати всіх приватних перевізників встановити електронні валідатори. Жодної готівки. Легалізація цього ринку — величезний резерв, який може перекрити потребу в різкому піднятті тарифів у комунальному транспорті.
Які сценарії розглядатимуться на найближчому засіданні профспілок?
— На столі три варіанти. Перший — радикальний (його підтримують деякі членські організації та автори відповідних петицій): не підвищувати тарифи взагалі. Проте ми як економісти розуміємо, що це шлях до колапсу — транспорт просто зупиниться через брак коштів на електроенергію та зарплати.
Другий сценарій — це пропозиція КМДА та лобі транспортників (метрополітену й «Київпастрансу») встановити тариф на рівні 30 гривень.
Третій — позиція більшості наших галузей: прив'язати зростання тарифу до динаміки мінімальної заробітної плати. З 2018 року мінімалка зросла в 2,3 рази (з 3723 до 8647 грн). Відповідно, справедливим і пропорційним є підвищення вартості проїзду також удвічі — до рівня 15–18 гривень.
Який ваш особистий прогноз щодо компромісної ціни?
— На 30 гривень згоди не буде однозначно. Найбільш імовірний компромісний максимум, який ми готові обговорювати — це20 гривень, а обґрунтований мінімум —15 гривень.