У Житомирі в останню путь провели 48-річного добровольця Ігоря Іоне, який віддав своє життя за Україну. Прощання з героєм відбулося у місцевому храмі, де зібралися рідні, друзі та небайдужі жителі міста. Під час церемонії звучали слова вдячності за його мужність і самопожертву. Ігор був активним учасником бойових дій на сході України, де проявив себе як справжній захисник Батьківщини. Його служіння стало прикладом для багатьох молодих людей, які також
У Житомирі провели в останній шлях 48-річного добровольця Ігоря...
Втрачена спадщина Полісся: на Звягельщині дощенту згорів дерев’яний костел
Неподалік Житомира водійка Peugeot наїхала на колесовідбійник
На Житомирщині екоінспектори вилучили понад 500 м браконьєрських сіток...
Кожне прощання з українськими військовослужбовцями в обласному центрі — це глибока незагоєна рана для всієї громади. Історії наших захисників часто вражають своєю жертовністю, коли заради порятунку Батьківщини чоловіки долають серйозні життєві перешкоди, проблеми зі здоров’ям та цивільний комфорт, свідомо обираючи шлях воїна та захисника.
Житомир знову вбрався у жалобні шати. У місті відбулася офіційна церемонія прощання із 48-річним захисником України, відданим сином своєї земліІгорем Іоне, який повернувся з фронту «на щиті».
Його життя обірвалося на полі бою, але пам’ять про його сильний характер назавжди залишиться в літописі нашого краю.
Доля Ігоря Іоне була тісно пов’язана з дорогою та працею. Попри те, що майбутній воїн народився безпосередньо у Житомирі, його дитинство та юнацькі роки минули далеко за межами України — у Республіці Комі, куди його батьки свого часу поїхали на заробітки. Проте серце юнака завжди належало рідному Поліссю, куди родина згодом повернулася.
Освітній та професійний шлях Ігоря складався у рідному місті:
Друзі, колеги та знайомі згадують Ігоря як винятково надійного товариша, світлу і безвідмовну людину. До нього завжди можна було звернутися за мудрою порадою чи дієвою допомогою у скрутну хвилину.
Патріотизм Ігоря Іоне не був на словах. Уже на самому початку повномасштабного вторгнення ворога чоловік добровільно прийшов до територіального центру комплектування, прагнучи негайно стати на захист рідної землі. Тоді сувора медична комісія через незадовільний стан здоров’я відмовила йому у мобілізації.
Проте житомирянин не полишив своєї мети. Він цілеспрямовано зайнявся відновленням та покращенням свого фізичного стану, і вже у листопаді2024 рокудоєднався до лав Збройних Сил України, потрапивши в один із фронтових підрозділів.
Мужній воїн самовіддано тримав оборону на найважчих ділянках східного фронту. На жаль,4 липня 2025 рокупід час виконання чергового складного бойового завдання із захисту суверенітету Батьківщини на Донецькому напрямку Герой загинув, отримавши поранення, несумісні з життям.
Читайте також:У селі Кривотин Ємільчинської громади вщент згорів дерев’яний костел: деталі ліквідації від ДСНС