Державна податкова служба України отримала більше 19 тисяч звітів про контрольовані іноземні компанії, що свідчить про активізацію бізнесу в питаннях міжнародного оподаткування. Ця кількість документів надійшла від українських резидентів, які мають участь у закордонних підприємствах та зобов'язані декларувати свою діяльність відповідно до норм законодавства. Згідно з інформацією ДПС, новий етап декларування розпочався після впровадження змін до Податкового кодексу, які набрали чинності цього року. В
Державна податкова служба Україниповідомилапро зростання активності платників податків у межах деклараційної кампанії щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) за 2025 звітний рік.
Станом на 1 травня 2026 року до ДПС України подали 19 045 звітів про КІК. Із них 9343 — за повною формою, ще 9702 — за скороченою.
У податковій зазначають, що кількість повних звітів продовжує зростати з року в рік. Для порівняння, у 2022 році платники подали 13 559 таких звітів, у 2023 році — 17 615, а у 2024 році — 18 626.
Обсяг задекларованих доходів КІК також залишається значним. За підсумками 2024 року платники задекларували 2,37 трлн грн доходів контрольованих іноземних компаній. Станом на 1 травня 2026 року показник за 2025 звітний рік уже становить 759,7 млрд грн, при цьому кампанія ще триває, а повні звіти можна подавати до кінця року.
Найпопулярнішою юрисдикцією для реєстрації КІК серед українських контролерів стала Польща — 23,9% усіх компаній. Далі йдуть Кіпр — 11,3%, США — 9,8%, Велика Британія — 8,6% та Естонія — 8%.
Водночас найбільша концентрація капіталу припадає на Швейцарію — 18,3%. Польща займає друге місце з показником 14%, США — 10,4%, Кіпр — 9,9%, а Нідерланди — 6,4%.
У ДПС наголосили, що навіть попри відсутність штрафів за порушення звітності під час воєнного стану, платники демонструють високий рівень податкової дисципліни та добровільно декларують іноземні компанії.
Податкова також проаналізувала підстави, які найчастіше використовують для звільнення прибутку КІК від оподаткування. Найпоширенішою стала умова активної діяльності компанії — її застосували у 53% випадків. Ще 22,6% контролерів скористалися критерієм наявності реальної економічної присутності (Substance).
Серед основних ризиків для податкових перевірок ДПС назвала використання офшорних юрисдикцій, сумнівний характер «активної» діяльності у низькоподаткових країнах, відсутність персоналу чи офісів у країні реєстрації компаній, а також можливе штучне дроблення бізнесу для дотримання ліміту у 2 млн євро.
У податковій також повідомили, що завдяки уточненню декларацій та взаємодії з контролерами іноземних компаній до бюджету додатково надійшло 135,1 млн грн.