В останні дні в Європейському Союзі розгорілися активні дискусії щодо доцільності призначення спеціального посланця для ведення переговорів із Російською Федерацією. Це питання стало особливо актуальним на тлі загострення ситуації в Україні та тривалих санкцій, які були накладені на Москву через її агресивну політику. Деякі країни-члени ЄС висловлюють підтримку ідеї створення такої посади, аргументуючи це необхідністю мати чіткий канал комунікації з Кремлем. Вони вважають, що спецпос
Частина країн застерігає, що занадто довге обрання кандидатури може зіграти на користь РФ і послабити санкційний тиск, тоді як інші вважають це необхідним на тлі глобальних змін у ролі США
У Європейському Союзі зберігаються суттєві розбіжності щодо ідеї призначення спеціального представника дляпрямих переговорів із Росією. Дискусія загострюється на тлі зменшення ролі США як посередника у врегулюванні війни РФ проти України. Однак європейські столиці не дійшли спільної позиції щодо доцільності такого кроку.
Як повідомляє Politico, частина високопосадовців із країн, які традиційно підтримують Україну, виступаєпроти створення такої посади. Вони вважають, що Володимир Путін не демонструє реальної зацікавленості у припиненні вогню, а сам інститут спецпосланця може послабити санкційний тиск на Росію.
На їхню думку, будь-які формалізовані переговорні механізми здатні зіграти на користь Кремля, який може використати їх для затягування процесу та отримання поступок. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час конференції GLOBSEC у Празі наголосив, що Європа має діяти обережно у питанні прямих контактів із Москвою.
"Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як людей, які тиснуть на неї, щоб вона пішла на компроміси", - сказав Сікорський.
Подібну позицію поділяють глави МЗС Естонії та Литви, які попереджають про ризик пастки з боку Кремля, спрямованої на затягування переговорів і послаблення позицій Заходу. Свої застереження щодо цієї ініціативи висловлює також головна дипломатка ЄС Кая Каллас.
Водночас питання потенційного діалогу з Росією планують винести на обговорення міністрів закордонних справ ЄС під час неформальної зустрічі наприкінці тижня. Паралельно тривають обговорення можливих кандидатур на роль європейського переговірника.
Серед них - колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, ексглава Європейського центрального банку Маріо Драгі, президент Фінляндії Александр Стубб, президент Євроради Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Нііністьо та колишній очільник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий розглянути можливість такої ролі, але лише за умови чіткої підтримки з боку лідерів ЄС і досягнення домовленості про стабільне перемир'я. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна застеріг, що Кремль може свідомо втягувати Європу у переговорний процес, використовуючи його для власної вигоди.
На тлі дискусій прем'єр Словаччини Роберт Фіцо заявляв, що Європі слід вести прямий діалог із Москвою, а переговорника з боку ЄС має бути обрано з урахуваннямйого розуміння Росії.
Водночас у публічному просторі з’являються й інші сигнали щодо можливих учасників переговорного процесу. Зокрема, згадуються різних політиків таколишніх високопосадовців, яких розглядають якпотенційних кандидатів, хоча частина з них уже відмовляється від участі або висуває умови.
Так, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що не планує брати участь у можливих переговорах між ЄС і Росією щодо завершення війни в Україні. Вона вважає, що Кремль серйозно сприйматиме лише чинних європейських лідерів і підкреслює необхідністьпоєднання дипломатії з політикою стримування.
Ігрова залежність - PlayCity пропонує пройти тест і отримати допомогу
Брешуть про податковий борг - ДПС попереджає про шахраїв
Як оскаржити рішення або дії приватного виконавця - роз'яснення Мін'юсту
Через нові удари США по Ірану нафта подорожчає до 200 доларів за барель - попередження з Тегерану