В Україні обговорюється ініціатива щодо суттєвого збільшення прожиткового мінімуму, яка може виявитися знаковою для соціальної політики держави. За попередніми розрахунками, новий показник може зрости втричі — до рівня близько 6 тисяч гривень на місяць. Ця пропозиція викликала жваві дискусії серед експертів та представників влади. Зміни плануються у відповідь на зростання цін на основні товари та послуги, а також з метою підвищення життєвих стандартів населення. У
Українцям можуть суттєво підвищити соціальні стандарти: прожитковий мінімум пропонують збільшити більш ніж утричі. Ініціатива передбачає також зростання пенсій і мінімальної зарплати.
У Верховній Раді пропонують підвищитипрожитковий мінімуму кілька разів. Зокрема, збільшити його до 10 тисяч грн на місяць. Про це стало відомо з нового законопроєкту, який подали до Ради.
Наразі прожитковий мінімум в Україні у середньому на одну особу становить 3 209 грн. Про наміри нардепів підвищити прожитковий мінімум йдеться узаконопроєкті 15224-5.
Ініціаторкою законопроєкту виступила нардепка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. У Верховну Раду законопроєкт подали 22 травня. Наразі він отримав висновок профільного комітету.
У пояснювальній записці до законопроєкту про підвищення прожиткового мінімуму йдеться, що суму планують підвищувати поетапно. Також регулюватиметься мінімальна пенсія, яка зросте до 7591 грн у разі ухвалення закону. Мінімальну зарплату нардепка пропонує підвищити до 12 160 грн у 2026 році.
Юлія Тимошенко також запропонувала підвищити зарплати військових у 1,5 раза вже з червня 2026.
Фінансування на такі суттєві та різкі підвищення пропонують компенсувати через податкові зміни, зокрема, підвищення податків, обмеження зарплат у держсекторі та операції з держборгом, а також через перерозподіл бюджетних витрат.
У законопроєкті висловлюється претензія до держави, яка «закладає рівень життя українців у 2.5–3.5 рази нижчий за реальний». Що своєю чергою нібито порушує Конституцію.
У законопроєкті пропонують підвищити прожитковий мінімум так:
З 1 січня 2026 року: 3 200 грн.
З 1 липня 2026 року: 9 900 грн.
З 1 жовтня 2026: до 10 180 грн.
Мінімальну пенсію пропонують підняти з 1 липня до 7 387 грн, а з 1 жовтня — до 7 591 грн. Остаточна сума є втричі вищою за теперішню. Відповідно до ідеї законопроєкту, з 1 жовтня українці отримуватимуть мінімальну зарплату в розмірі 12 160 грн.
Зокрема, у законопроєкті пропонують агресивну ставку на прибуток банків — до 75%.
За законопроєктом пропонують встановити у 2026 році поетапне підвищення прожиткового мінімуму залежно від кварталу.
Для дітей віком до 6 років:
з 1 січня — 2817 грн,
з 1 липня — 7858 грн,
з 1 жовтня — 8074 грн.
Для дітей віком від 6 до 18 років:
з 1 січня — 3512 грн,
з 1 липня — 10035 грн,
з 1 жовтня -10312 грн.
з 1 січня — 3328 грн,
з 1 липня — 11833 грн,
з 1 жовтня — 12160 грн.
з 1 січня — 2595 грн,
з 1 липня — 7387 грн,
з 1 жовтня — 7591 грн.
На час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення, максимальну місячну зарплату частини посадовців і керівників держкомпаній пропонують обмежити розміром грошового забезпечення рядового військового (з урахуванням бойових виплат).
Лікарняні, відпускні та допомога на оздоровлення під це обмеження не підпадають. Не поширювати обмеження зарплат пропонують на суддів, військових та представників інших силових структур.
Точний перелік посад пропонують визначити Кабміну.
Нагадаємо, що фінансові труднощі компанії не дають роботодавцю правапросто так зменшувати зарплату. Відповідно до статті 32 КЗпП та позиції Верховного Суду, зміна істотних умов праці (зокрема й розміру оплати) можлива лише за наявності змін в організації виробництва або праці.
До таких випадків належать реорганізація, скорочення обсягів виробництва, оптимізація штату, зміна структури чи режиму роботи. При цьому роботодавець зобов’язаний довести, що ці нововведення пов’язані саме з організаційними процесами, а не просто з дефіцитом коштів.
У разі зміни умов праці або переведення на посаду з нижчим окладом закон гарантує працівникові збереження середнього заробітку протягом двох тижнів. Якщо ж працівник відмовляється працювати в нових умовах, він має право звільнитися, а роботодавець зобов’язаний виплатити йому вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячної зарплати.
В Україні повернулися до ідеїмодернізації спрощеної системи оподаткування, взявши за можливий взірець польську модель. Як заявив очільник профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, оновлена система має залишитися доступною лише для малого бізнесу, що унеможливить її використання великими компаніями через схеми «дроблення».
Водночас нардеп запевнив, що до завершення війни жодних податкових змін не впроваджуватимуть.
Польська модель передбачає значно більший ліміт операцій, але вводить диференційовані ставки залежно від виду діяльності. Наприклад, для торгівлі та виробництва діють низькі ставки (від 3%), тоді як для послуг вони значно вищі — від 12% до 20%.
В Україні ж ФОПи третьої групи сплачують фіксовані 5% від доходу, чим нерідко користуються нечесні роботодавці задля мінімізації податків, уникаючи офіційного працевлаштування працівників із вищими ставками ПДФО, військового збору та ЄСВ.
У Запоріжжі після потужних вибухів спалахнули пожежі.
Удар по Запоріжжі 26 травня / © Очільник Запорізької ОВА Іван Федоров
Читати публікацію повністю →
Зірка привернула увагу, адже її лук був дуже незвичним.
Дженна Ортега / © Associated Press
Читати публікацію повністю →
Українці у чотирьох областях можуть отримати гранти до 2 600 євро на розвиток або відновлення власної справи. Програма діє для підприємців і самозайнятих громадян, які постраждали через війну або належать до вразливих категорій.
Виплати / © pexels.com
Читати публікацію повністю →
Парижани у грі з "канонірами" захищатимуть звання чинного володаря найпрестижнішого єврокубка.
ПСЖ — "Арсенал" / © Associated Press
Читати публікацію повністю →