У Камінь-Каширській громаді відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальних дошок на честь двох героїв, які загинули, захищаючи Україну. Воїни Віктор Семенюк та Андрій Марценюк стали символами мужності і самопожертви для місцевих жителів. Церемонія зібрала численних мешканців громади, представників влади та військовослужбовців. Під час заходу звучали слова вдячності за їхній подвиг, а також згадували про важливість пам’яті про тих, хто не шк
У Боровненському ліцеї вшанували пам’ять двох полеглих випускників.
Про це повідомляють на сторінці Камінь-Каширської громади у«Фейсбук».
«Війна може руйнувати будівлі, спопеляти міста, стирати з лиця землі інфраструктуру й приносити океани сліз. Найстрашніше – вона безповоротно забирає людські життя. Життя молодих, повних сил Чоловіків, яким би ще працювати, любити, продовжувати свій рід і розбудовувати свій рідний край і Україну.
У цій жорстокій битві ворог програє в головному – війна абсолютно безсила перед нашою пам’яттю. Вона не здатна знищити спомин про тих, кого любили, і ніколи не зітре з наших сердець імена Героїв, які загинули у боротьбі за Батьківщину.
Цього травневого ранку подвір’я Боровненського ліцею одяглося в особливий трепет. Громада зібралася разом, щоб увіковічити імена двох своїх випускників, двох вірних синів України –Віктора СеменюкатаАндрія Марценюка.
Вони у різні роки закінчували цю школу, мріяли, шукали свою стежину в житті, а в потрібний момент без вагань закрили нас собою. Їхні життєві дороги склалися по-різному, але завершилися однаково свято – у строю Небесного Війська.
Семенюк Віктор Володимирович своє доросле життя проживав у Луцьку, проте серцем він завжди залишався пов’язаний із рідним селом. Свій останній бій прийняв на Харківщині, де отримав важкі поранення, які виявилися несумісними з життям. 20 квітня 2023 р. навіки перестало битися його хоробре серце.
Марценюк Андрій Данилович – відважний солдат, який тримав оборону на найгарячіших рубежах Донеччини. Захищаючи нашу волю, Андрій отримав множинні вогнепально-осколкові поранення. Лікарі до останнього виривали його з лап смерті, проте серце воїна зупинилося в Тернопільській обласній клінічній лікарні 12 грудня 2024 року.
Разом із жителями села, шкільною родиною та близькими бійців пам’ять Героїв ушанував міський головаВіктор Пась. Очільник громади висловив глибоке співчуття матерям та родинам полеглих воїнів, наголосивши, що обов’язок кожного з нас – пронести цю пам’ять крізь роки й ніколи не забувати, завдяки кому тримається наша українська земля.
Найважче у такі моменти дивитися в очі згорьованих матерів, які проживають у Боровному. Війна відібрала у них найдорожче – їхніх синів, їхню опору й надію.
Ці меморіальні дошки щодня на Боровненському ліцеї, нагадують кожному з нас, яка непомірна ціна сплачена за кожен наш тихий ранок.
Низький уклін матерям за виховання справжніх Героїв. Світла і вічна пам’ять захисникам України!», – йдеться у повідомленні.