Відомий український боксер загинув у результаті атаки безпілотного літального апарата, що використовувався в бойових діях. Ця трагічна подія сталася під час виконання військових обов’язків на фронті, де спортсмен вирішив захистити свою країну від агресії. Боксер був не лише професійним атлетом, але й патріотом, який активно підтримував оборонні зусилля України. Його смерть викликала глибоке співчуття серед колег по спорту та шанувальників. Спортсмен залишив значний слід у світі боксу завдя
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує відомого боксера Максима Кота, котрий віддав життя за Україну два роки тому, 25 травня 2024 року на Донеччині. Воїнові було 22 роки.
Максим Кіт народився 16 листопада 2001 року у Львові, навчався у гімназії «Провесінь» та Львівському вищому професійному училищі торгівлі та сфери послуг, після чого працював у будівельній фірмі. З ранніх років чимало часу Максим приділяв спорту: захоплювався футболом та займався боксом у львівській ДЮСШ №7. Хлопець був багаторазовим призером чемпіонатів своєї області, фіналістом чемпіонатів України та неодноразово підіймався на п’єдестал міжнародних турнірів з боксу.
Після початку повномасштабного вторгнення росіян Максим прийняв вольове рішення – вступив до лав Збройних сил України. Він воював у складі легендарної 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. У війську мав позивний Марсік.
Загинув Максим Кіт 25 травня 2024 року під час бойового завдання біля села Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині. Він був оператором БпЛА. Щоб врятувати побратимів із суміжних підрозділів, Максим відвів вогонь ворога на себе. Коли захисник переміщувався на крайню позицію, його атакував ворожий FPV-дрон.
У воїна залишилися дружина, батьки, сестра.
Героя провели в останню путь у його рідному Львові 30 травня 2024 року.
Ще за життя Максим Кіт бі нагороджений президентською відзнакою «За оборону України», медаллю «Захиснику України» та подякою від імені військової частини А0284. Посмертно воїна відзначили орденом «За мужність» III ступеня.