Балтійські країни активно шукають способи зміцнення своєї безпеки в умовах зростаючих загроз, пов'язаних із військовими конфліктами в регіоні. У цьому контексті Латвія, Литва та Естонія звернулися до України за досвідом у будівництві укриттів для цивільного населення. Український досвід, накопичений під час тривалого протистояння з російською агресією, став цінним ресурсом для сусідніх держав. Представники Балтії відзначають важливість адаптації інфраструктури для
Балтійські країни звертаються до України задосвідом будівництва бомбосховищта організації систем цивільного захисту на тлі зростання загроз у регіоні, зокрема через побоювання можливих атак з боку росії.
Коли паркінг не рятує: чому Україні потрібні справжні укриттяПісля нових атак по Києву стало очевидно: підземний паркінг чи підвал не завжди рятують. Україні потрібна сучасна система цивільного захисту – з аудитом укриттів, новими стандартами, фінським досвідом і безпечними просторами для громад.25 травня 2026, 15:28
За даними українських представників оборонної промисловості, компанії з Литви, Латвії та Естонії вже вийшли на контакти з українськими виробниками та експертами з цивільного захисту щодо можливого закупівельного та консультаційного співробітництва у сфері укриттів.
Генеральний директор Української ради оборонної промисловості Ігор Федірко підтвердив, що такі перемовини справді тривають. Він зазначив, що балтійські країни шукають практичні рішення для захисту населення на випадок потенційної ескалації з боку Росії.
Окрему тривогу у балтійському регіоні викликають інциденти з порушенням повітряного простору. Зокрема, нещодавно в Литві через появу безпілотника владу та частину мешканців столиці Вільнюса тимчасово перевели в укриття. У країні також підтвердили активацію місії повітряного патрулювання НАТО, а подібні випадки фіксувалися і в Латвії та Естонії.
За словами литовських посадовців, досвід України у сфері цивільної оборони є особливо цінним, оскільки дозволяє швидко впроваджувати практичні рішення для захисту населення та посилення стійкості держави. Водночас Литва бере участь у європейських програмах підтримки, в межах яких допомагає Україні розбудовувати укриття.
Окремо у матеріалі зазначається, що українські оборонні компанії, які після початку повномасштабного вторгнення рф розширили діяльність у сфері захисної інфраструктури, вже мають напрацювання як для цивільних, так і для військових об’єктів. Вони, зокрема, розробляють укриття, здатні витримувати ракетні та дронові атаки.
Балтійські уряди також визнають, що через невелику територію та високу щільність населення потенційні удари можуть мати значно швидший і масштабніший ефект, ніж у більших країнах, тому час реагування у перші години кризи є критично важливим.
Українська сторона заявляє про готовність ділитися досвідом і технологіями у сфері цивільного захисту, зокрема щодо будівництва та організації укриттів, які були напрацьовані під час війни.
Нагадаємо, у квітні стало відомо, щов Україні зведуть та відремонтують 79 підземних укриттів в школах та дитячих садочках. На це Кабінет Міністрів виділив та розподілив майже 3,7 мільярда гривень.
А в лютому Кабмінвиділив 6 мільярдів грн на експериментальний проєкт будівництва захисних споруд для об’єктів критичної інфраструктуриу прифронтових регіонах.
«Слово і діло» дослідило, в яких містах Українинайбільше укриттівза даними міськрад та з’ясувало,хто в Україні будує та ремонтує укриття.
Підпишітьсяна наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналіPics&Maps.
Підпишітьсяна наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналіPics&Maps.