Європейський Союз активно працює над зменшенням залежності від платіжних систем Visa і Mastercard, що стало особливо актуальним на фоні глобальних економічних змін та геополітичної напруженості. Влада ЄС вважає, що розвиток власної платіжної інфраструктури дозволить забезпечити більшу фінансову автономію та безпеку для своїх громадян. Однак цій ініціативі заважають банки, які висловлюють побоювання щодо впровадження нових технологій. Фінансові установи стурбовані можливими витратами на модернізацію системи
Європанамагається зменшити залежністьвід американських платіжних гігантівVisaіMastercard, однак ці плани стикаються з конфліктом між Європейським центральним банком (ЄЦБ) та фінансовим сектором. Банки й платіжні компанії побоюються втрати частини прибутків і не поспішають підтримувати ініціативи регулятора. Про цеповідомляєReuters.
Після пандемії COVID-19 у єврозоні різко зросла кількість безготівкових платежів, а разом із цим – і залежність від американських платіжних систем. Наразі Visa та Mastercard обробляють майже дві третини карткових платежів у блоці. Також активно зміцнили позиціїPayPalі Apple.
На тлігеополітичної нестабільностіта ризику використання платіжної інфраструктури як інструмента політичного тиску, європейські чиновники почали розглядати “платіжний суверенітет” як стратегічне питання.
Одним із ключових проєктів ЄЦБ має статицифрове євро, запуск якого планують до 2029 року. Ідеться про цифровий гаманець, гарантований центральним банком, але керований приватними компаніями та банками.
У ЄЦБ вважають, що цифрове євро може допомогти створити єдину платіжну систему для всього ЄС – те, чого приватний сектор так і не зміг забезпечити через фрагментацію ринку.
Регулятор також планує:
Як законний платіжний засіб, цифрове євро мали б приймати всі продавці, що допомогло б поширити єдині правила по всьому блоку.
Європейські банки побоюються, що клієнти почнуть переводити частину грошей із банківських рахунків у цифрові гаманці ЄЦБ, які сприйматимуться як більш безпечні.
Крім того, фінансовий сектор ризикує втратити значну частину доходів від платіжних комісій. За оцінками Reuters на основі даних ЄЦБ, річний обсяг карткових платежів у єврозоні становить близько €3,4 трлн. Якщо комісії для продавців обмежать – приватний сектор може недоотримати від €8 до €9 млрд щороку.
Саме через ці суперечки ухвалення законодавства щодо цифрового євро затягнулося вже на три роки.
Для зменшення ризиків для банківської системи у проєкті закону передбачають ліміт на зберігання цифрового євро – приблизно €3000 на людину.
Втім, навіть це не зняло напругу. Колишній високопосадовець ЄЦБ Ульріх Біндзайл назвав таке обмеження “серйозною поразкою”, оскільки, на його думку, гроші комерційних банків не повинні виглядати “надійнішими” за гроші центрального банку.
Паралельно національні платіжні системи Європи намагаються розвивати власні рішення без участі ЄЦБ:
Наприклад, Bizum уже почав розширювати систему миттєвих платежів для бізнесу та продавців.
Однак у ЄЦБ вважають, що банки не надто зацікавлені в агресивному просуванні таких рішень, адже вони вже заробляють на співпраці з міжнародними картковими системами.
Додатковий виклик – швидкість розвитку фінтеху такрипторинку. Поки ЄС роками погоджує законодавство, приватний сектор запускає нові рішення значно швидше.
Цього тижня ще 25 європейських банків, серед яких ABN Amro та Sabadell, приєдналися до консорціуму, який працює над криптовалютою, прив’язаною до євро.
У Reuters зазначають, що через повільність регуляторних процесів Європа ризикує відстати від ринку. Засновник криптосервісу Scrypt Норман Вудінг заявив, що інновації “структурно випереджають регулювання”, і за кілька років технології можуть повністю змінитися ще до запуску цифрового євро.
У підсумку Європа опинилася між двома завданнями: з одного боку – послабити залежність від американських платіжних компаній, а з іншого – не зруйнувати інтереси власного банківського сектору та не відстати від технологічних змін.