Обстріли, високі ціни на пальне, поганий GPS – нові проблеми мають запорізькі аграрії

У цьому році запорізькі аграрії засіяли менше землі, ніж у минулому. Причина – посилення ворожих обстрілів. В департаменті агропромислового розвитку ЗОДА кажуть, поки мінус посівів складає 20 тисяч гектар. Втім, чи вдасться зібрати врожай з прифронтових територій, покаже час.

"Справжнє”поспілкувалося з аграріями й головою профільного департаменту обласної військової адміністрації щодо ситуації на полях.

За даними фахівців, у 2025 році запорізькі аграрії встигли засіяти 123 тисячі гектар озимих культур під цьогорічний врожай. Також 2026-го засіяли вже більше 10 тисяч гектар ярих культур.

Наразі посівна завершується, втім через холодний початок весни та дощовий травень, деякі ділянки землі ще не засіяні.

"У цьому році ми закінчуємо посів соняшника приблизно на площі 3 700 гектар. Також ми вже засіяли горох, льон, озиму пшеницю, ячмінь. Ще вирішили спробувати нову культуру – сочевицю. Однак, зазначу, що трішки затягнулась посівна через дощі”, – розповідає співвласниця агропромислової компанії "Славутич” Єлізавета Марич.

Варто зазначити, що цьогоріч фермеривідмовились від ділянок землі в Оріхівському районічерез посилення російських обстрілів.

Тому близько десятка працівників компанії зараз вже обробляють землю під Києвом.

"Наразі наші хлопці з Оріхова переїхали під Київ, перевезли всю свою техніку та зараз вже працюють. На Київщині ми взяли в оренду для них 800 гектар землі на два роки”, – додає Єлізавета Марич.

Фермерка каже, що надія не втратити землю в Оріхівському районі зберігалася до кінця минулого року. Але вже на початку 26-го, коли росіяни посилили обстріли прифронту, стало зрозуміло, що це занадто небезпечно.

"Ми думали, що в цьому році ми ще "посіємося”, тому що новини були непогані, але все ж таки вирішили не ризикувати людьми. Ви самі знаєте, яка там зараз складна ситуація – росіяни щохвилини обстрілюють територію. Немає сенсу сіяти, тому що ми не знаємо, чи буде можливість зібрати врожай. І щоб зберегти колектив, хлопці у нас всі забороньовані були, нам довелося прийняти таке рішення: знайти хазяйство подалі й переїхати. В Оріхівському районі було дуже небезпечно, але люди не відмовлялися працювати. Ми вже самостійно вирішили, що це занадто небезпечно та сенсу немає далі там залишати колектив”, – зазначає жінка.

В Оріхівському районі агрокомпанія мала вісім тисяч гектар землі, але останнім часом, після початку повномасштабної війни, обробляли лише половину, і з кожним роком все менше й менше.

"Зараз уже взагалі там нічого не залишилося з таких земель, які безпечно було б побрабляти. Дуже багато фермерів до нас поперевозило техніку з Гуляйпільщини. Вони також будуть рухатися далі, шукати десь подалі від фронту собі роботу”, – каже Єлізавета Марич.

Керівниця департаменту агропромислового розвитку Валентина Крамаренко підтверджує, що ситуація в 20-ти кілометровій зоні від лінії бойового зіткнення стала вкрай складною.

"Якщо в нашому регіоні взагалі посівних площ залишилося 360 тисяч гектарів, то в 20-ти кілометровій зоні маємо 105 тисяч гектарів. Аграрії сіють ці зони, виходячи з безпекових умов. Тобто вони самі аналізують, чи можливо на тій чи іншій території засіяти. Це території Пологівського, Василівського району, а також Запорізького району. У нас в 20-ти кілометрову зону входить і територія Новомиколаївської громади, і Біленьківської, й Комишуваської. Тобто дуже велика кількість територій, яка наразі потерпає від ворожих обстрілів. Сказати точно, яку площу ми не зможемо засіяти на сьогодні, ми ще не можемо, тому що сівба ще триває. Для нас основне – це зберегти життя людей. Це задача й агровиробників і наша, як влади", – каже Валентина Крамаренко.

Втім, різниця площі посіву, порівняно з минулим роком, вже відома. Фахівчиня зазначає, якщо минулого року засівали на площі 380 тисяч гектар, то цього року потенційно можливо обробити 360 тисяч гектар.

"Тобто, ми розуміємо, що 20 тисяч гектарів – це вже площі ті, які взагалі не можуть засівати. Скільки ще вони не зможуть через безпекову ситуацію, ми поки не можемо сказати. Це буде видно десь в кінці цього місяця, що вони не змогли засіяти. Проблема й у тому, що озимі культури, коли сіялися восени, ситуація була трішки краща, а зараз погіршилась сильно. І ми не знаємо, чи зможуть наші аграрії на прифронті взагалі щось зібрати. Тому що ситуація динамічно змінюється. На жаль, у гірший бік", – додає голова департаменту агропромислового розвитку.

До проблем запорізьких аграріїв додалося й стрімке підвищення ціни на пальне.

"Проблем із закупкою поки немає. Єдина проблема – це ціна. Ми купували раніше паливо по 52 гривні за літр і це вже було дорого. Але зараз розуміємо, що порівняно з нашими цінами на сьогодні це було дешево. Остання наша закупка була по 84 гривні за літр. Це за дизпаливо. І це є проблема”, – каже Єлізавета Марич.

У цьому році також сильно погіршився сигнал GPS, що заважає посівним роботам, бо агротехніка рухається за навігаторами.

"Це найбільша проблема зараз. Немає сигналу і ми не можемо нормально посіятися. Тому що на всіх наших сівалках, великих комплексах встановлена навігація, яка без сигналу під час повітряної тривоги не працює. Вона збивається і сівалка не розуміє, як їй правильно висівати – куди рухатись. У цьому році значно побільшало повітряних тривог, через які глушаться мережі. Іноді тривоги триваюсь по 20 годин поспіль. Тому нам довелося винайти свій хитрий спосіб обійти цю проблему. Ми переставили навігацію в легкові машини. Та наші хлопці, поки є сигнал, просто намічають на полях уявні колії, щоб потім трактор з сівалкою бачив, і вже їхав по цим слідам. Тобто це дозволяє нам правильно посіяти”, – ділиться фермерка.

Попри те, що десятки аграріїв цьогоріч через небезпеку не засівають прифронтові поля, у військовій адміністрації кажуть: поки залишаються поодинокі сміливці, які ризикують засівати деякі ділянки навіть в 10 кілометрах від лінії фронту.

Читайте також:"Надто небезпечно": посівну згортають біля фронту на Запоріжжі