В умовах зростаючих витрат на виробництво та нестабільності ринку аграрії в Україні змушені шукати способи оптимізації своїх витрат, і одним із найбільш помітних трендів стало значне скорочення використання добрив. За даними експертів, ця тенденція може мати серйозні наслідки для майбутніх урожаїв, особливо у 2026 році. Зменшення обсягів внесення добрив пов'язане не лише з підвищенням цін на них, але й зі зміною економічної ситуації в країні. Аграрії стикаються з проблемами фін
Про труднощі весняної посівної кампанії і прогнози щодо врожаю 2026 року в розмові зBUK mediaрозповіли буковинські аграрії.
Весна 2026 року склалася для них непросто. Подорожчання усього, що потрібне в полі, посуха, яка накрила більшість районів області, проблеми з кадрами — усе це створило ситуацію, у якій навіть досвідчені фермери говорять про результат стримано: "Як вийде". А вийти може по-різному — і не завжди на користь тих, хто працює на землі.
"Затрати понесли, а урожаю може й не бути"
Фермер Андрій Сливка обробляє землі на Кіцманщині, Заставнівщині, а також на Хмельниччині. Поля розкидані по двох областях, відстані великі — і проблеми скрізь однакові.
"У нас вологи і там, і там не вистачає. Добрива справді дорогі, — каже Андрій Сливка. — Зараз фактично ще не так відчутно, бо більшість закупили ще з осені, коли ціни були нижчі. А що буде з новим посівом, з новим урожаєм, яка ціна буде — то звичайно, дешевого зерна не буде ні в цьому, ні в наступному роках".
Фермер каже, що дорожчає все: добрива, солярка, засоби захисту рослин. А до цих витрат додалася ще й посуха.
"Посіви ярі зробили, але вологи не вистачає для старту. Озимину обробили, підживили, але вологи для неї теж не вистачає. Місцями вже дуже критична ситуація по пшениці, — констатує аграрій. — Якщо цього тижня дощу не буде, то буде дуже сумно. Затрати понесли, розраховували на якийсь результат — а через брак вологи його може й не бути".
Окремо аграрій згадує проблему з працівниками: "Намагаємося бронювати, але навіть при можливості надання броні все одно з фахівцями дуже велика проблема".
Інші аграрії з Веренчанської громади розповіли BUK media ще одну болючу деталь — проблеми з постачанням добрив, які мали прийти ще навесні.
"Нам мали поставити добрива у березні, ще до цієї пори доходять два вагони. Так спрацював завод. Плюс паливо було само собою дороге, а з добривами чиста проблема, — пояснили в громаді. — І плюс зараз погода така, що дощу немає. Ми посадили кукурудзу — і не посходила. Лише 20% зійшло. Дощ майже не падав".
На полях самого Андрія Сливки ситуація залежить від місця. У Стрілецькому куті, де ділянки ближче до Мамаївців, дощ був. На інших полях — гірше: "Я на полі зараз дивлюся — вітер, сонце. Це теж не дуже добре, бо ще більше висушує поле", — каже фермер.
Світ також втрачає урожай
Андрій Сливка наголошує, що ця проблема не лише українська. "У цьому році озимої пшениці буде недобір у всьому світі. У США за останні 50 років найменший урожай очікують. В Австралії — також посухи. Тому в усьому світі будуть проблеми з пшеницею", — каже фермер.
Це підтверджують і офіційні прогнози. На 2026/27 маркетинговий рік світове виробництво пшениці очікується на рівні близько 819 мільйонів тонн — майже на 25 мільйонів тонн менше, ніж у попередньому сезоні. Найбільші скорочення припадають саме на головні країни-експортери: США, Європейський Союз, Аргентину, Австралію.
Україна теж серед тих, кого торкнеться спад: урожай пшениці може зменшитися приблизно на 1 мільйон тонн і скласти 23 мільйони. Втім, внутрішнє споживання буде повністю забезпечене — внутрішня потреба України близько 6 мільйонів тонн на рік, а пропозиція разом із запасами втричі більша. Тобто хліба вистачить, але світові ціни тиснутимуть на внутрішні.
Ріпак цього року постраждав
Окремо Андрій Сливка згадує ріпак — традиційну для Буковини культуру. "Ріпак цього року постраждав через холоднечу. І якщо ще додасться посуха і спека — він не зможе сформувати масу. Урожай буде менший. Прогнозують, що ціна, відповідно, буде коригуватися", — каже фермер.
Три складові невизначеності
Чому фермерам стало настільки складно, BUK media пояснив заступник начальника Управління агропромислового розвитку Чернівецької ОВА Богдан Бойчук. За його словами, цьогорічна весна поставила перед аграріями одразу три проблеми.
Перша — невизначеність із ціною, за якою вдасться продати урожай. Друга — стрімке подорожчання мінеральних добрив. Третя — зростання вартості паливно-мастильних матеріалів, особливо дизельного пального.
"Аграрії на сьогоднішній день не знають, якою буде кінцева ціна реалізації. Можна вкласти багато коштів, а в кінці отримати ціну на рівні собівартості — або навіть піти у збиток", — пояснює Богдан Бойчук.
Окреме питання — чи має сенс підживлювати рослини за нинішніх погодних умов.
"Якщо на сьогоднішній день температура складає 25–27 градусів — звичайно, це невигідно. Оприскувати сади, проводити захист — це одне. А підживлення — під питанням, тому що воно може бути неефективним за таких погодних умов", — пояснює Бойчук.
Виходить, фермер стоїть перед вибором: вкластися в добрива і ризикувати, що вони не дадуть ефекту через посуху, — або заощадити і втратити потенційний урожай.
Що чекати від наступного року
Андрій Сливка прогнозує, що ціни зростатимуть і далі. "Якщо вартість добрив буде вища — а вона буде, — то у 2027 році зерно буде ще дорожче", — каже він. Утім, фермер одразу застерігає: висока собівартість зерна ще не гарантує високої ціни на ринку. "Були ситуації, коли собівартість була вища, ніж ринкова", — нагадує аграрій. У такі моменти фермер опиняється у збитку, навіть якщо вклав у вирощування багато.
І додає головне: "Виростити і продати — це зовсім інший талант. Треба вміти ще виростити, отримати гарний урожай, а потім ще вміти його гарно продати".
Нагадуємо,що Чернівецька область — традиційно один із аграрних регіонів на заході України. Тут вирощують пшеницю, кукурудзу, ріпак, соняшник тощо. Ситуація 2026 року з посухою і подорожчанням ресурсів стосується не лише фермерів — від неї залежить ціна на хліб, олію, борошно для кожної буковинської родини.