Після нещодавніх військових ударів Сполучених Штатів по іранських об'єктах, ціни на нафту відреагували зростанням. Внаслідок ескалації напруженості між Вашингтоном та Тегераном ринки почали демонструвати підвищений інтерес до чорного золота, оскільки побоювання щодо можливого порушення постачань з Близького Сходу стали помітно більш актуальними. Згідно з даними аналітиків, вартість бареля нафти марки Brent перевищила позначку 90 доларів США, що є
Ціни на нафту знову пішли вгору після нових ударів США по Ірану. На початку торгів 26 травня ф’ючерси на нафту марки Brent зросли майже на 2%, оскільки ринки залишаються напруженими через загострення ситуації навколо Ормузької протоки та невизначеність щодо можливого припинення війни між Вашингтоном і Тегераном.
Станом на 00:06 за Гринвічем ф’ючерси Brent подорожчали на 1,40 долара — до 97,56 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) торгувалася на рівні 91,25 долара за барель.
Поштовхом для нового стрибка цін стали удари Центрального командування США по цілях на півдні Ірану. У Вашингтоні заявили, що атаки мали «оборонний характер» та були спрямовані проти човнів, які намагалися встановити міни, а також ракетних позицій, що становили загрозу американським військам.
Іранські медіа повідомили про вибухи в районі міста Бандар-Аббас та узбережжя Ормузької протоки — ключового маршруту для світового експорту нафти та газу.
На тлі війни Іран фактично заблокував більшість неіранського судноплавства в Перській затоці, що призвело до різкого скорочення поставок енергоносіїв. Через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу.
Водночас у Досі тривають переговори між Іраном, Катаром і США щодо можливої угоди про припинення тримісячної війни. За даними сторін, уже досягнуто певного прогресу щодо меморандуму про взаєморозуміння, який може стати основою для майбутньої мирної угоди.
Японське видання Nikkei повідомило, що одним із пунктів потенційної домовленості може стати розмінування Ормузької протоки протягом 30 днів та відновлення вільного проходу суден.
Аналітики зазначають, що ринки реагують надзвичайно чутливо, оскільки попередні спроби домовитися між США та Іраном неодноразово зривалися.
Президент США Дональд Трамп тим часом знову закликав Іран передати Вашингтону збагачений уран для його подальшого знищення. При цьому аналітики заначають, що ця вимога може прихвести до провалу переговорів.
Водночас Дональд Трамп заявив про намір значно розширити географію Авраамових угод — домовленостей про нормалізацію відносин з Ізраїлем. Про це він повідомив у соцмережі Truth Social, пишеDeutsche Welle.
За словами Трампа, до процесу мають приєднатися Катар, Саудівська Аравія, Пакистан, Єгипет, Йорданія та Туреччина. Американський президент розглядає цю ініціативу як частину майбутньої масштабної угоди з Іраном та створення ширшої регіональної коаліції.
«Я наполегливо вимагаю, щоб усі країни негайно підписали Авраамові угоди, а якщо Іран підпише свою угоду зі мною як президентом Сполучених Штатів Америки, для мене буде честю мати їх також частиною цієї безпрецедентної світової коаліції», — написав Трамп.
Глава Білого дому також повідомив, що вже провів телефонні переговори з лідерами згаданих держав, а також з керівництвом Об'єднані Арабські Емірати і Бахрейн, які раніше приєдналися до Авраамових угод.
Нагадаємо, Авраамові угоди були укладені у 2020 році за посередництва США, коли Трамп вперше став президентом, та передбачали нормалізацію відносин Ізраїлю з низкою арабських держав. Тоді ОАЕ та Бахрейн офіційно визнали Ізраїль, зруйнувавши багаторічне дипломатичне табу в арабському світі. Згодом до мирного процесу долучилися Марокко та Судан. Після початку війни в секторі Гази процес фактично опинився у кризі, а Саудівська Аравія призупинила переговори про нормалізацію відносин з Ізраїлем.
Фото ілюстративне/Getty Images