На зустрічі з мешканцями Косова авторка Іванна Стеф’юк представила свої нові книги, які вже встигли привернути увагу читачів. Під час заходу письменниця поділилася не лише змістом своїх творів, а й власними думками про літературу та її роль у сучасному суспільстві. Іванна розповіла про те, як її творчість відображає реалії життя українців, їхні переживання та мрії. Вона підкреслила важливість історій, які можуть об’єднувати людей і спонукати до г
21 травня 2026 рокуКосівщина радо зустрічала відомуписьменницю, літературознавицю,нашу землячкуІванну Стеф’юк, якапроводить презентаційне турне своїх видань в містах від півдня до заходу України — Одесі, Львові,Кам’янці-Подільському, Івано-Франківську, Снятині, Коломиї, Чернівцях, а сьогодні тут — на Косівщині з новими книгами «Жива традиція» та «Данцовня».
У затишному залі Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини зібралися поціновувачі її творчості, всі, кому близьке українське слово, історія й духовна спадщина нашого народу— письменники, члени Клубу інтелігенції та РО «Просвіта», музейники, наукові працівники Національного природного парку «Гуцульщина», працівники Косівської ЦМБ, молодь.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися!Посилання на канал
На презентації були присутні такожРоман Печижак— начальник відділу культури та туризму Косівської територіальної громади,Аделя Григорук— літературознавиця, членкиня НСПУ, НСЖУ, НСКУ, Заслужений працівник освіти України.
Іванна Стеф’юк радо привіталася із земляками і зазначила, що ця зустріч особлива, бо сьогодні відзначаємо християнське свято Вознесіння Господнє та Міжнародний День вишиванки.
Саме тому свою розповідь письменниця розпочала з історії свята, яке народилося в столиці Буковини — Чернівцях у 2006 році. Це послужило причиною, що на обкладинці книжки «Жива традиція» Іванна Стеф’юк відтворила портрет бабусі Лесі Воронюк — студентки, яка започаткувала цей день, навчаючись у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.
Кобаки-Шепіт-Косів — рідний край, де письменниця народилася і зростала, який любить всім своїм серцем, це її місця сили, які надихають і підтримують. А дід Митро, бабка Маріка, мама Маруся і тато Іван — люди, які виростили її в любові, в повазі до рідної землі, гуцульських традицій, літератури. Їхні життєві історії і спогади, мова, стосунки, ставлення до світу, побут займають основне місце в творах І. Стеф’юк.
Творчий доробок мисткині — книги «Бульбона», «Дідова правда», «Місце сили», «Про вас», «За руку з гостем» (новели), «Рибниця» (поетична книга), «Портрет українця», «На хітанці» (роман), «Дика ягода». А ще вона співавторка видань «Людина і світ у слові Марка Черемшини» (з Русланою і Петром Кірєєвими), «Гуцульський ліжник: дискурс через віки», «Марко Черемшина у спогадах, документах та матеріалах» (з Миколою Шкрібляком); упорядниця повного зібрання творів Марка Черемшини «Райска птиця».
Майже всі видання вийшли друком у Брустурівському видавництві «Дискурсус», за що письменниця щиро вдячна Василеві Карп’юку — видавцю, головному редактору її книг.
Імпреза проходила на інтелектуальних вібраціях, із нотками гумору та, подекуди, суму, а розпочалася з обговорення книжки«Жива традиція».Цікава розповідь про видання, яке вмістило в себе цілу низку етнографічних есеїв, народжених в екскурсіях, що розповідають про носіїв традицій, етнографів із народу, культурних діячів і майстрів, завдяки яким давні звичаї не зникають, а оживають у сучасності, що відкриває красу нематеріальної спадщини України — від коляд і писанкарства до ремесел і обрядів, які є символами українського народу і мають глибокий духовний зміст, — не залишили байдужими жодного слухача, проникнувши в саме серце і викликали жваве зацікавлення.
Учасники зустрічі насолоджувалися емоційним артистичним читанням Іванною Стеф’юк образків з книги«Данцовня»— художньої прози про гуцульський світ, «де пам’ять, голоси предків і щоденне життя переплітаються з міфом і сакральністю, у яких мова звучить музикою, а життя постає як безперервний танець роду й часу». Ми мовби з письменницею потрапляли у її світ, з живою мовою, ритмом, інтонацією, рухом в сьогоднішньому житті.
Своє захоплення творчим доробком Іванни Стеф’юк висловила Аделя Григорук, яка одночасно дала всебічний глибокий аналіз її творів. Вона, зокрема, наголосила на тонкому поєднанні в книгах Іванни Стеф’юк «літературності» та рустикальної автентики, ґрунтовному знанні звичаїв Гуцульщини, відтворенні непідробних елементів традиційної етнографічної культури, що зберегла свої давні риси. Аделя Григорук звернула увагу, що в літературних образах І.Стеф’юк втілила здатність людини жити у злагоді із власною совістю, бути справжньою та не прикидатися й не грати якихось соціальних ролей. Письменниця була захоплена майстерним володінням жанром новели молодої колеги.
Присутні встигли задати чимало питань, а Іванна Стеф’юк у відповідь ділилася найсокровеннішим.
Творче побачення із землячкою подарувало гарний настрій і сонячну атмосферу. Презентація видань, їх обговорення, відповіді на поставлені запитання гармонійно поєдналися, залишивши приємні спогади і надію на подальші зустрічі.
«Щиро вдячна за запрошення в Косів, який завжди мене вражає своєю чарівною красою, привітними людьми, з якими цікаво і просто спілкуватися. Приємно вражена чудовою зустріччю з читачами своїх книжок. Горджуся тим ірадію, що мала можливість зустрітися з давніми знайомими: Романом Печижаком, Аделею Григорук — наставницею, яка завжди і в усьому підтримувала мене і вірила в мене, Юлією Томенко, Марією Порох — студентською подругою моєї мами, з якою навчалися в Івано-Франківському медичному училищі й жили разом на квартирі, прийняти вітання по телефону від свого вчителя, письменника Миколи Близнюка», — закінчила свій виступ Іванна Стеф’юк.
Учасники зустрічі мали змогу придбати книжки з автографом І.Стеф’юк, зробити спільне фото на згадку про цей незабутній захід.
Прощаючись після приємного спілкування, всі щиро побажали письменниці здоров’я, творчих успіхів. А ще — й надалі захоплювати своїми творами українського читача.
членкиня Клубу інтелігенціїім. І.Пелипейка та РО «Просвіта».
Світлини авторки та інтернет джерел.