У відповідь на зростаючі ризики фінансових злочинів та відмивання коштів, українська держава запроваджує нові заходи контролю за купівлею дорогої нерухомості та автомобілів за готівку. Влада вважає, що посилення моніторингу цих транзакцій є необхідним кроком для забезпечення прозорості ринку та захисту економічної стабільності країни. Згідно з останніми змінами у законодавстві, всі угоди на суму понад певний поріг повинні бути оформлені через банківські установи. Це означ
Державна служба фінансового моніторингу офіційно заявила про те, що вона ретельно аналізуватиме великі операції з готівкою. Йдеться про придбання дорогих активів – елітної нерухомості, преміальних авто та інших предметів розкоші.
ЯкзазначаєДержфінмоніторинг, насамперед ідеться про випадки, коли вартість покупки не корелює з офіційними доходами фізособи, а походження коштів потребує додаткового пояснення (підтвердження). Також відомство звертатиме увагу на українців, які вносять готівку через різні банки з повторним використанням тих самих документів про доходи.
Служба чітко не пояснює, з чим пов'язаний підвищений інтерес до великих готівкових операцій. Але цілком очевидно, що це один з елементів посилення контролю грошових потоків (разом із новими обмеженнями на грошові перекази – подробиців попередній статті) і черговий крок до відстеження доходів за витратами для пошуку тих українців, які ухиляються від оподаткування.
Mindрозбирався, кого насправді можуть торкнутися нові підходи до фінмоніторингу і як банки та держава відстежують великі операції з готівкою.
Нормативно-правова база у сфері фінансового моніторингу останніми роками принципово не змінювалася. Базовим документом залишаєтьсязакон №361-IX, який регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) злочинних доходів і фінансуванню тероризму.
«Станом на травень 2026 року суттєвого формального розширення повноважень банків або Держфінмоніторингу саме на рівні цього закону не відбулося», – уточнюєАнатолій Сівоздрав, адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної фірми Gracers.
Сама системафінансового моніторингу в Українівже давно побудована на ризик-орієнтованому підході. Це означає, що банки, нотаріуси, рієлтори, автосалони та інші учасники великих угод оцінюють не лише окрему трансакцію, а й загальний фінансовий профіль клієнта: обсяги операцій, їхню регулярність, відповідність офіційним доходам, економічну мету руху коштів і взаємозв'язок між різними платежами.
Тому заява Держфінмоніторингу пов'язана насамперед із посиленням практики застосування чинних норм і з концентрацією на операціях, які мають підвищений рівень ризику.
«Швидше йдеться про посилення вже чинного ризик-орієнтованого підходу та публічне акцентування на сегменті великих готівкових операцій як на одному з найризикованіших з погляду фінансового моніторингу», – пояснює керуючий партнер юридичної компанії WinnerІгор Ясько.
Тобто держава намагається зрозуміти не лише джерела походження грошей для конкретної покупки, а й те, наскільки вся фінансова історія людини є логічною та документально підтвердженою.
У зв'язку із цим суб'єкти первинного фінансового моніторингу все частіше запитують документи, що підтверджують доходи клієнта, та уважніше ставляться до великих готівкових розрахунків, особливо якщо такі операції не відповідають офіційним доходам фізособи, яка планує придбати нерухомість, автомобілі преміального сегмента та інше цінне майно.
Формально під фінансовий моніторинг підпадають так звані порогові операції на суму від 400 тис. грн. Водночас голова ДержфінмоніторингуФіліп Проніннаводить приклад, згідно з яким купівля елітного автомобіля вартістю понад 4,3 млн грн (близько $100 тис.) за готівку з високою ймовірністю викличе питання щодо їхнього походження.
З цього можна зробити висновок, що державу цікавитимуть покупки на мільйони гривень. Але на практиці все не зовсім так.
«Важливо, що порогові значення самі по собі не є єдиним критерієм контролю, оскільки система фінмоніторингу побудована на ризик-орієнтованому підході. Тому ключовим є не лише розмір операції, а і її економічний зміст та загальний фінансовий профіль особи», – пояснює Анатолій Сівоздрав.
Якщо виходити з індикаторів підозрілих і сумнівних операцій, затверджених постановою НБУ №65 від 19 травня 2020 року, методологічних матеріалів Держфінмоніторингу й рекомендацій FATF, підвищений інтерес з боку суб'єктів первинного фінансового моніторингу та контролюючих органів можуть викликати:
Варто зазначити, що цей перелік ризикових індикаторів не вичерпний і є значно ширшим. Це ускладнює процес виявлення таких операцій і підвищує роль ризик-орієнтованого підходу.
«Тому цілком логічним є перехід Держфінмоніторингу до вивчення загальної фінансової поведінки людини. Тобто аналізується не окрема операція, а загальна картина руху коштів за певний період, зв'язок між трансакціями, їхня частота й реальність походження коштів», – коментуєОлена Мічуріна, старший юрист, адвокат адвокатської фірми Pragnum.
До речі, під додатковий контроль можуть потрапити не лише власники коштовних активів, а й звичайні громадяни, які тривалий час зберігали значні заощадження готівкою, а потім вирішили використати їх для великих покупок. Особливо якщо походження цих коштів неможливо швидко та достовірно підтвердити документально.
«Отже, у фокусі не лише формально «великі суми», а й ті категорії громадян, чия фінансова поведінка є нетиповою, непрозорою чи штучно структурованою», – попереджає Ігор Ясько.
Поширене уявлення про те, що готівка дозволяє залишатися поза увагою фінансового моніторингу, на практиці вже давно не відповідає дійсності. Навіть якщо операція формально проводиться без банківського переказу, вона все одно залишає документальний і цифровий слід.
Причина в тому, що будь-яка велика покупка вимагає участі суб'єктів первинного фінансового моніторингу – банків, нотаріусів, рієлторів, автосалонів, адвокатів, аудиторів, фінансових компаній та інших посередників, які супроводжують або оформлюють такі угоди.
«Ключову роль відіграють банки, вони здійснюють ідентифікацію клієнтів, перевіряють джерела походження коштів, зокрема внесення значних сум готівки. У випадку нерухомості важливе значення мають нотаріуси, які засвідчують угоди та відстежують фінансові аспекти розрахунків. Аналогічну функцію виконують автосалони та рієлтори, які зобов'язані ідентифікувати клієнтів і повідомляти про підозрілі операції», – розповідає Анатолій Сівоздрав.
І навіть у тих випадках, коли оплата фізично відбувається готівкою, покупцю часто доводиться попередньо вносити кошти на банківські рахунки, після чого знімати великі суми або обмінювати валюту. Банки фіксують усі ці операції та аналізують джерела походження коштів.
Крім того, всі суб'єкти первинного фінмоніторингу інформують Держфінмоніторинг не тільки про підозрілі операції, а й навіть про спроби їх проведення. Причому незалежно від суми угоди, якщо існують сумніви щодо походження коштів або операція є нетиповою для клієнта.
При цьому самасистема обміну данимиміж банками, суб'єктами фінмоніторингу та державними органами стала значно більш автоматизованою. Тому Держфінмоніторинг, отримавши відповідну інформацію, досить оперативно на неї реагує – піддає її ретельному аналізу, за результатами якого формується досьє для подальших фінансових розслідувань.
Як зазначає Олена Мічуріна, лише за 2025 рік Держфінмоніторинг отримав близько 1,9 млн повідомлень про підзвітні фінансові операції, з яких понад 255 тис. надійшли від нотаріусів, адвокатів, рієлторів, аудиторів та інших суб'єктів первинного фінмоніторингу.
Отже, велика покупка за готівку більше не сприймається системою як «анонімна» операція. Навпаки: саме розрахунки готівкою сьогодні автоматично потрапляють у категорію трансакцій із підвищеним рівнем ризику.
Якщо операція викликає запитання в банку чи інших суб'єктів фінансового моніторингу, вони мають право вимагати документи, які підтверджують походження коштів. Може йтися про податкові декларації, довідки про доходи, договори купівлі-продажу майна, документи про отримання спадщини, дивідендів тощо.
Якщо аргументи та пояснення визнаються недостатніми, операцію може бути зупинено, а інформацію передано до Держфінмоніторингу для аналізу. При цьому йдеться не лише про формальну перевірку конкретного платежу. Держфінмоніторинг зіставляє доходи та витрати фізособи, зв'язки між трансакціями, використання різних банків та історію попередніх операцій.
Далі матеріали можуть потрапити до Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державної податкової служби (ДПС), Національної поліції чи інших органів – залежно від того, які саме ознаки порушень виявлено під час аналізу.
Як держава відстежує великі операції з готівкою
Якповідомилачлен Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, народна депутаткаНіна Южаніна, ще 2025 року ДПС, Держфінмоніторинг і БЕБ підписали меморандум про співпрацю, який передбачав створення спільних робочих груп і тіснішу координацію у боротьбі з фінансовими злочинами. А з лютого 2026 року запрацював оновлений порядок фінансового моніторингу, який формалізував ризик-орієнтований підхід і розширив механізми міжвідомчого обміну.
Фактично це означає, що інформація між суб'єктами фінмоніторингу та різними держструктурами (насамперед правоохоронними) тепер може переміщатися значно швидше.
За даними, які наводить адвокатська фірма Pragnum із посиланням на звіт Держфінмоніторингу, лише за 2025 рік служба сформувала 1441 матеріал, який було передано правоохоронним структурам. З них:
Подальші наслідки можуть бути різними: від додаткової перевірки та тимчасового зупинення банківських операцій до претензій із боку ДПС щодо несплачених податків або навіть відкриття кримінального провадження, якщо правоохоронці побачать ознаки легалізації коштів чи інших серйозних фінансових порушень.
Саме тому дедалі частіше виникають розмови про поступове застосування в Україні елементівнепрямого контролю доходів через витрати. Формально держава поки що не запроваджує повноцінну систему відстеження всіх витрат. Але сама логіка фінансового моніторингу поступово змінюється: великі витрати оцінюються через призму офіційних доходів, фінансової історії людини та здатності документально підтвердити походження коштів.
«Йдеться не стільки про тотальний контроль усіх витрат громадян, скільки про поступове формування практики, за якої великі витрати вимагатимуть зрозумілого та підтвердженого джерела походження коштів», – каже Ігор Ясько.
І хоча Держфінмоніторинг наголошує, що акцент буде саме на дорогих покупках і боротьбі з тіньовими доходами, у такій системі великі витрати стають приводом для перевірки походження всіх коштів. Тому українцям буде все складніше залишатися поза увагою фінансового контролю не тільки при здійсненнібанківських переказів, а й навіть за розрахунків готівкою.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписникомMindвсього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу:[email protected].