Згідно з недавнім дослідженням уряду Швеції, економічна ситуація в Росії погіршується значно швидше, ніж це визнають офіційні джерела країни. У звіті зазначено, що вплив західних санкцій та внутрішніх проблем призводить до серйозних структурних змін у російській економіці. Експерти підкреслюють, що незважаючи на спроби Кремля демонструвати стійкість і позитивні тенденції в окремих секторах, реальні показники свідчать про глибші проблеми. Дослід
За дослідженням Швеції, показники Росії в економіці "покращені", хоча насправді ситуація інакша. Наприклад, зростання ВВП протягом 4 років в офіційних даних на рівні 13%, але оцінка експертів навпаки показує скорочення на 8%.
Про те, чи відповідає статистика Кремля реальній ситуації, пишеThe New York Times.
Дивіться також"Це ще не кінець": у ЄС знову згадали про заморожені активи Росії
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенергард для видання пояснила, що попри твердження Росії, шведський аналіз показує зовсім інші результати.
Так, за даними Кремля, ВВП країни зріс на 13% (протягом 2022 – 2024 років), водночас дані Швеції показують навіть не менше зростання, а скорочення на 8%. Зокрема за словами посадовиці, рівень інфляції у країні суттєво занижений.
Відомо, що уряд Швеції вирішив замовити дослідження в економістів та розвідувальних служб, щоб перевірити реальну ситуацію в російській економіці.
Протягом 2024 року, коли на офіційному рівні інфляція в Кремлі була 10%, Центробанк підвищив процентну ставку до 21%. За аналізом фахівців, це ознака того, що інфляція була в рази вищою. Водночас за оцінкою Служби військової розвідки та безпеки, інфляція в Москві перевищує нинішній офіційний курс у 5%.
Тобто Росія завищує показники, але реальна здатність витрачати гроші на військо – є більш вразливою, ніж здається.
Після початку війни на Близькому Сході, зріс попит на російські нафтопродукти. Відповідно, зросли доходи Кремля. Але на думку Стенергард, суттєвого ефекту для бюджету країни поки немає. За її словами, потрібно, щоб середня ціна на нафту марки Urals була на рівні понад 100 доларів/барель. І якщо така вартість на ресурс протримається до кінця року, лише тоді будуть позитивні зміни.
Однак за сценарієм, у якому США та Іран припинять війну, а Ормузька протока відновить повноцінну роботу – світові ціни на нафту різко впадуть. Для Москви це стане ще сильнішим ударом.
Водночас посадовиця зазначила, що потрібно враховувати українські атаки, які ускладнюють ситуацію в Росії. Через те що дрони навчили обходити ППО, вони б'ють по нафтових терміналах. Від цього прибутки Росії, які держава могла б отримати зі зростанням цін на нафту, обмежуються.
Зі слів міністерки закордонних справ Швеції, не всі погоджуються з тим, що в Кремлі не бачать реальної економічної ситуації.
Пояснюють це тим, що місцеві еліти Москви все більше занепокоєні ситуацією. Зазначається, що навіть Путін визнає послаблення та скорочення економіки з початку року. Зокрема аналітичні центри, банкіри та чиновники теж попереджають про майбутню фінансову кризу.
Зокрема Стенергард акцентувала на темі санкцій. Так, лише один захід мав би значний ефект. Це заборона на морські послуги для будь-яких суден, що вивозять нафту, газ чи вугілля.
На думку Швеції, це зможе суттєво зменшити доходи Кремля та відповідно фінансування війни. Водночас проблем всередині країни вистачає:
Тобто на тлі війни та санкцій у Росії не тільки послабилась економіка. Зокрема погіршуються показники рівня життя серед населення.
До слова, дослідження уряду Великої Британії оцінює загальні втрати економіки Росії від санкцій у 450 мільярдів доларів. Таке значення виходить з урахуванням міжнародних санкційних обмежень від лютого 2022 року.
Одна з проблем країни, яка почалася вже зараз може затягнутися на роки. Йдеться продефіцит робочої сили. Через нестачу робітників економічний розвиток країни буде гальмуватись.
Водночас лише за перші чотири місяці 2026 рокубюджетний дефіцит Росіїскладає 78,4 мільярда доларів. Про це заявили в українській розвідці. Зокрема там наголосили, що такий показник суттєво перевищує плановий бюджетний дефіцит на увесь 2026 рік.