Внаслідок обстрілів, які здійснює Росія на території України, багато українських громадян зазнали значних втрат, зокрема у вигляді зруйнованого житла. У відповідь на цю ситуацію уряд запровадив програму "єВідновлення", яка покликана допомогти постраждалим від війни. Ця програма передбачає виплати для тих, хто втратив своє житло або його частини через військові дії. Постраждалі можуть отримати компенсації для відновлення свого майна. Для цього необхідно подати заявку через спеціальний портал "Дія
Після російських атак тисячі українців залишаються без помешкання або мусять жити у пошкоджених будинках. Постраждалі можуть отримати допомогу від міста та компенсацію за програмою "єВідновлення", однак для цього потрібно правильно зафіксувати руйнування, підтвердити право власності й пройти кілька етапів перевірок.
Як подати заявку та що робити, якщо документи втрачені або власник перебуває за кордоном– "УП. Життя" розповівюрист фірми "Міллер" Дмитро Деркач.
За інформацією КМДА, кияни, які опинилися у складних життєвих обставинах внаслідок руйнування житла, можуть отримати одноразову допомогу в розмірі10 тисячгрн.
Якщо родина була змушена виселитися з житла, місто має виділити одноразову допомогу в розмірі40 тисяч грн, а протягом року – по20 тисяч грнщомісяця.
Така виплата гіпотетично може покрити оренду житла, поки люди проходять процедуру "єВідновлення" для отриманняосновної компенсації– суму обраховують згідно з масштабами руйнувань.
Заявку на "єВідновлення" може подавати лише власник майна, який є в реєстрі речових прав.
Якщо житло набуте до 2013 року і не внесене в реєстр – його треба внести через ЦНАП.
Якщо документи є – це робиться через ЦНАП. Юрист каже, що ЦНАП має зареєструвати протягом 5 днів за наявності документів.
Якщо документи втрачені/згоріли – процедура складніша. За словами юриста, потрібно піднімати архіви, робити запити до БТІ, витребовувати інформацію про квартиру та власника, інколи залучаючи до процесу адвоката.
Після того, як право власності підтверджене/внесене, можна подати заявку на "єЄВідновлення" через "Дію" або ЦНАП.До заявки обовʼязково потрібно додати фото й бажано детальне відео пошкоджень.
"Фото пошкоджень такі, щоб були видимі орієнтири – не лише дірка, розбита стеля/вікно, а кадр, де видно і сам будинок, і сусідні будинки чи споруди. Відео бажано знімати не одним дублем на 20 секунд, а детально: окремо фасад, окремо під'їзд, окремо квартира, деталі (вікна, двері, тріщини, зсуви, перекоси).
Якщо пошкодження тільки в квартирі – все одно варто все фіксувати, навіть якщо будинок "виглядає цілим". Знімайте усі вибиті вікна, поламані перегородки, пошкоджені комунікації",– радить юрист фірми "Міллер" Дмитро Деркач.
Далі власник подає заявку на відкриття спецрахунку (для виплат) і надсилає її із паспортними даними через Дію або ЦНАП.
Після подачі заявки протягом 30 днів мають призначити комісію, яка складає акт обстеження – ключовий документ для компенсації.
"Буває, що після подання заявки на компенсацію на місце виїжджає не одна, а кілька комісій. Є базова комісія, яка фіксує пошкодження, а є технічна – її можуть призначити додатково, якщо будинок постраждав серйозно і потрібно зрозуміти, що відбулося з несучими конструкціями.
Така технічна комісія залучає фахівців і проводить детальні дослідження: інструментальні вимірювання, перевірку стану стін, перекриттів, фундаменту, зокрема ультразвукові обстеження, аналіз тріщин, нахилів конструкцій. Це потрібно, щоб точно визначити масштаб руйнувань і зрозуміти, чи підлягає будинок відновленню взагалі і який формат відбудови можливий",– пояснює Дмитро.
Кошти для відновленняіндивідуального майнаотримає безпосередньо його власник. Водночас компенсацію за пошкодженеспільне майно– ОСББ, управителі багатоквартирних будинків або житлово-будівельні (житлові) кооперативи.
"Виплата власникам квартир фактично прив'язана до того, чи балансоутримувач отримав компенсацію і відновив спільні частини. Немає сенсу вкладатися в квартири, якщо під'їзд зруйнований або небезпечний",– каже юрист.
Якщо власник квартири перебуває за кордоном чи в окупації, людина, яка фактично проживає в квартирі, повинна звернутися до нього і отримати від нього нотаріальну довіреність.
"Власник має уповноважити конкретну особу – родича, співмешканця або іншого представника – звертатися за компенсацією і отримувати кошти від його імені. Закон передбачає, що право на подання заяви має саме власник", – каже Дмитро.
Якщо йдеться про окуповані території, ситуація ускладнюється.
"Людина, яка просто проживає у квартирі, навіть якщо це житло її родичів, без довіреності не має права подати заяву. Формально система просто не прийме її як заявника. Якщо ж є хоча б документ про уповноваження – це вже юридична підстава діяти від імені власника. Інше питання – чи вдасться видати такий документ і чи визнають його належним", – каже правник.
На практиці бувають і складніші сценарії. Наприклад, якщо власник перебуває не лише на окупованій території, а є громадянином Росії чи Білорусі, або між співвласниками є конфлікт.
У випадках спільної часткової власності люди інколи звертаються до суду з позовами про припинення права власності іншого співвласника на частку. За судовим рішенням компенсація за цю частку може бути внесена на депозит суду, а в подальшому – колишній співвласник має право отримати ці кошти.
Ще один варіант – коли власник виїжджає до країн Євросоюзу і там оформлює довіреність на представника в Україні.
Така довіреність може стосуватися не лише отримання компенсації, а й переоформлення майна чи проведення інших юридичних процедур.