Лариса Стефанишин та Леся Королик, активні представниці Прикарпаття, отримали престижну премію «Жінка III тисячоліття» за значний внесок у розвиток суспільства та їхню діяльність на благо громади. Обидві лауреатки відзначаються не лише професійними досягненнями, але й активною громадською позицією. Лариса Стефанишин є знаною діячкою в галузі освіти та соціального розвитку. Її ініціативи сприяли покращенню умов навчання для дітей і молоді в рег
Представниці Івано-Франківщини стали лауреатками всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття». Нагороди отримали культурна діячка та амбасадорка української культури Леся Королик та мати загиблого захисника України Василя Стефанишина, волонтерка та голова ГО «Родини Героїв ІФ» Лариса Стефанишин.
У Києві 21 травня відбулася церемонія вручення всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття», яка щороку відзначає жінок за професійні досягнення, громадську діяльність, волонтерство, культурну та соціальну роботу. Серед лауреаток цього року — дві представниці Івано-Франківщини: Леся Королик та Лариса Стефанишин.
Леся Королик — заслужена діячка естрадного мистецтва України, співачка, культурна та громадська діячка, голова міжнародної організації «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» та культурно-просвітницької асоціації «Mist-Il Ponte». Уже 25 років вона популяризує українську культуру за кордоном, зокрема в Італії, де проживає та організовує мистецькі й благодійні ініціативи.
«Це всеукраїнська премія «Жінка III тисячоліття», яка відзначає жінок, котрі своєю діяльністю, працею та громадянською позицією зробили вагомий внесок у розбудову України, а сьогодні — також у її відновлення під час війни», – розповіла Леся Королик.
Вона зазначила, що для неї ця нагорода є особливою ще й тому, що цього року Івано-Франківщину представляли одразу дві жінки з різних сфер діяльності.
«Я щаслива, що мене відзначили як культурну та громадську діячку, амбасадорку української культури й почесну амбасадорку Івано-Франківська. Разом із пані Ларисою Стефанишин, мамою Героя Василя Стефанишина та головою організації родин загиблих, ми були номіновані в різних сферах діяльності. Вона віддала найдорожче — свого сина — за Україну, а я працюю в тилу, щоб Україна була сьогодні й мала майбутнє. Пані Лариса продовжує справу свого сина», — розповіла Леся Королик.
Леся Королик упродовж багатьох років займається культурною дипломатією та організовує українські мистецькі події в Італії. Вона є співзасновницею міжнародних фестивалів, залучає до культурних проєктів митців з Івано-Франківська та підтримує співпрацю між українськими й італійськими громадами.
У 2023 році за її сприяння Івано-Франківськ та італійське місто Губбіо підписали угоду про дружню співпрацю. Також вона реалізовує благодійні проєкти для підтримки українських дітей, медичних закладів та родин, які постраждали через війну.
На початку 2026 року Леся Королик презентувала альбом пісень «Барви душі», а також продовжує роботу у міжнародних організаціях та журі творчих конкурсів. У травні 2026 року вона стала лауреаткою премії «Жінка III тисячоліття».
Лариса Стефанишин — мати загиблого лейтенанта ЗСУ Василя Стефанишина, громадська діячка, волонтерка та голова ГО «Родини Героїв ІФ». Після загибелі сина вона займається підтримкою родин полеглих та безвісти зниклих військових, координує допомогу, бере участь у меморіальних ініціативах та працює у Раді родин загиблих Захисників і Захисниць України при Міністерстві ветеранів.
Під час церемонії у Києві Лариса Стефанишин подякувала родинам полеглих військових та закликала суспільство підтримувати тих, хто пережив втрату.
«Сьогодні на таких сценах мали бути не ми, матері, а мали бути наші хлопці: мій Василь Стефанишин, Михайло Козак, Олексій Кісілішин, Юрій Чобіт, Тарас Стахів, Назар Гавриш, Валентин Ємбрик і багато-багато інших. Їхні матері та дружини сьогодні разом зі мною у громадській роботі», – розповіла Лариса Стефанишин.
Вона також наголосила, що після втрати найважчим для родин загиблих є повернення до повсякденного життя.
«Я хочу щиро подякувати вам, дорогі мої родини, за те, що ви повернулися до життя. Бо це найважче, друзі, щоб ви це зрозуміли. Найважче нам — повернутися до життя. І якщо ви можете — допомагайте нам, чим можете, залучайте нас. Окрема вдячність кожному, хто мені довірив. Завдяки цьому ми змогли у межах збору пам’яті Василя Стефанишина залучити вже близько трьох мільйонів гривень і придбати саме те, що точково просять у мене захисники. Бо наша сила — це не лише тоді, коли болить. Це коли болить, а ми продовжуємо жити. Ми — живі родини полеглих воїнів. Пам’ятайте це», — сказала Лариса Стефанишин.
Лариса Стефанишин – радниця голови Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук та членкиня Ради родин загиблих Захисників і Захисниць України при Міністерстві у справах ветеранів.
«Попри непоправну втрату — загибель сина, лейтенанта ЗСУ Василя Стефанишина, — пані Лариса щодня надихає своєю силою духу та стійкістю. Вона активно допомагає родинам загиблих і зниклих безвісти Захисників, підтримує ветеранів, об’єднує людей навколо важливих ініціатив і невтомно працює заради тих, хто потребує допомоги”, – зазначила керівниця області Світлана Онищук.
Організатором премії є Міжнародна громадська організація «Жінка III тисячоліття». Церемонія вручення відбулася 21 травня, у День вишиванки. Премію заснувала Лідія Лісімова, яка називає її своєрідним українським жіночим «Оскаром».
Цього року відзнаки отримали тридцять українок. Серед лауреаток — представниці бізнесу, науки, освіти, медицини, культури, волонтерки, військові медикині, жінки-військовослужбовиці, акторки, співачки та інші українки, чия професійна, громадська й волонтерська діяльність стала підставою для відзначення. Під час повномасштабної війни премія об’єднує історії жінок, які підтримують армію, допомагають цивільним, лікують поранених, навчають дітей, розвивають справи та беруть на себе відповідальність у різних сферах життя країни.