Науковці з різних країн об’єднали свої зусилля для переосмислення терміна "коліки", який традиційно використовувався для опису сильного плачу немовлят. У новому дослідженні вони запропонували замінити це поняття на "синдром дитячого дистресу". Ця зміна в термінології має за мету не лише відобразити реальні переживання малюків, а й підкреслити важливість розуміння їх емоційного стану. Дослідники зазначають, що багато батьків стикаються зі стресом і трив
Науковці замінили термін "дитячі коліки" (infantile colic) на "синдром дитячого дистресу" (infant distress syndrome), оскільки плач малюків пов'язаний з виснаженням нервової системи, а не лише болем у животі.
Про це йдеться в дослідженні,опублікованомув журналі Gastroenterology,пишеScience Direct.
За результатами понад 50 досліджень із 17 країн, середня тривалість неспокою або плачу в перші три місяці життя малюка становить 1-2 години на добу. Після цього вона може знижуватися до 30-60 хвилин на день.
У п'ятій версії міжнародних медичних критеріїв Rome IV науковці визнали, щосиндром надмірного плачу належить до групи розладів кишково-мозкової взаємодії(Disorders of Gut-Brain Interaction). Дитячі коліки там визначають як плач і неспокій протягом трьох або більше годин на день щонайменше три дні на тиждень.
Поширеність цього стану варіювалася від 1,9% до 19,2%. Частіше він спостерігається у дітей віком від одного до двох місяців.
Термін "colic" створює враження, що біль походить із товстої кишки, однак цей зв'язок не довели, тому дослідники запропонували змінити назву на більш загальну, яка підкреслює видимий дистрес немовляти.
Механізми синдрому дитячого дистресу залишаються недостатньо вивченими.Ймовірно, це мультифакторний розлад із залученням шлунково-кишкових, неврологічних і психосоціальних факторів.
Науковці припускають, що синдром має зв'язок зі зниженою здатністю регуляції плачу, підвищеною реактивністю до сенсорних стимулів, особливістю розвитку мигдалеподібного тіла та порушенням біоритмів.
Насамперед науковці радять медикам визнати реальність симптомів синдрому дитячого дистресу та емоційного навантаження на батьків. Їх потрібно запевнити в тому, що дитина здорова.
Вчені також зазначають, що зменшувати тривалість плачу в дітей можуть пробіотики. Найбльш дослідженим серед них є Limos lactobacillus reuteri, який скоротив щоденний плач малюків на 64,6 хвилини без очевидних побічних ефектів.
Науковці не мають достатьо доказів ефективності дієтичних змін при синдромі дитячого дистресу, однак корисним може бути виключення коров'ячого молока з раціону дитини або матері, яка годує грудьми.
Крім того, дослідники вважають недостатніми докази ефективності лактази, сахарози, глюкози, симетикону, трав'яних засобів, акупунктури та інгібіторів протонної помпи.
Нагадаємо, раніше науковціперейменувалисиндром полікістозних яєчників (СПКЯ або PCOS) на поліендокринний метаболічний синдром яєчників.