У сучасних умовах аграрного виробництва контроль за собівартістю зерна стає все більш актуальним, особливо в контексті коливань цін на ринку та зростання витрат. Агрономи підкреслюють важливість стратегічного планування закупівлі добрив, яке може суттєво вплинути на економічну ефективність вирощування зернових культур. Зокрема, фахівці зазначають, що заздалегідь придбані добрива дозволяють не лише знизити витрати на їх купівлю у період пікового попиту, але й забезпечити оптимальні
Через подорожчання азотних добрив багато аграріїв нині стикаються зі зростанням собівартості зерна. Втім, окремі господарства уникають цього завдяки завчасним закупівлям добрив у період низького попиту.
Як розповів головний агроном ФГ «Агро-Дар» Сергій Костур (Вінницька оюл.) в інтерв’ю для журналуThe Ukrainian Farmer, господарство ця проблема не зачепила, адже добрива закуповують у травні-червні, коли попиту на них немає й ціна нижча.
«Навіть можемо кредит брати на закупівлю добрив – це виправдовує себе»,
Усі заплановані добрива – сульфат амонію, карбамід і селітру – в господарстві вже внесли. Карбамід вносили у грудні, а селітру – навесні. Під озимі культури, окрім карбаміду, селітри та сульфату амонію, застосовують також складнозмішані добрива.
Під кукурудзу вносять лише карбамід, під соняшник – карбамід або селітру, а також складнозмішані добрива. На відміну від простих добрив, складнозмішані закуповують переважно безпосередньо перед посівною кампанією. Їх розкидають під основний обробіток ґрунту або вносять сівалкою під час сівби.
У господарстві наголошують, що застосовують доволі високі норми добрив. Зокрема, під пшеницю вносять 100 кг/га сульфату амонію у фізичній вазі та по 200 кг/га селітри й карбаміду. Водночас обсяги внесення коригують залежно від попередника та погодних умов.
«Результат буває різним, залежно від погоди. Одного року навіть зібрали менший урожай, ніж дрібні фермери, але азот лишається в ґрунті й працює на наступний рік – це ми бачимо з практики. Тому наступного року можемо давати менші норми»,
Для позакореневого підживлення соняшнику та ріпаку використовують бор, кукурудзи – цинк, а пшениці, ріпаку й соняшнику – сульфат магнію. Водночас карбамід по листку на пшениці не застосовують.
«Переконаний: щоб мати класне зерно, азоту має бути вдосталь у ґрунті. Ми так працюємо і щороку маємо пшеницю мінімум третього класу, а зазвичай – другого»,
Раніше ми писали,як забезпечують стабільні врожаї ярих культур у ФГ «Агро-Дар» на Вінниччині.
Джерела
Контролювати собівартість зерна допомагають заздалегідь закуплені добрива – агроном — (AgroTimes)