Анастасія Байдаченко, експертка у сфері цифрових технологій та стартапів, розповіла про причини успіху деяких українських digital-кейсів на європейському ринку. За її словами, ключовими факторами перемоги є інноваційність продукту, якість виконання та здатність адаптуватися до потреб користувачів. Успішні кейси часто відзначаються не лише оригінальністю ідеї, але й глибоким розумінням цільової аудиторії. Байдаченко зазначила важливість команди: досвідчені фахів
Попри війну, українські digital-кейси дедалі частіше конкурують із найкращими європейськими роботами та навіть перемагають на міжнародних фестивалях. Але чому одні кампанії отримують нагороди на рівні Європи, а інші залишаються непоміченими?
Ми поспілкувалися з CEO IAB Ukraine Анастасією Байдаченко про те, як європейське журі оцінює українські роботи, у чому наша індустрія вже випереджає Європу та які помилки найчастіше заважають українським агенціям перемагати.
CEO IAB Ukraine Анастасія Байдаченко
Одразу хочу розвіяти міф, який, можливо, комусь було б приємно підтримувати: на міжнародному рівні ніхто не дає українським роботам балів «авансом» через війну. Якщо кейс сильний – його помічають. Якщо ні – жодне походження не допоможе.
Коли у 2024 році українські кейси вперше вийшли на MIXX Awards Europe, реакція частини європейських колег була дуже показовою. Їх вразив сам факт, що український digital-ринок не просто працює, а продовжує створювати рішення, які можуть претендувати на нагороди та брати золото. Для нас усередині ринку це звучить майже очевидно. Для багатьох за кордоном – досі ні.
Я регулярно спілкуюся з колегами з різних ринків і бачу цю реакцію знову й знову. Україну сприймають крізь оптику війни, виживання, втрат. І тому професійне середовище в Європі нерідко щиро дивується, коли бачить не просто «роботу з України», а сильний, сучасний, конкурентний кейс. У цьому є і парадокс, і можливість.
Україна виграє в технологічних рішеннях. Минулого року рішення для цифрової зовнішньої реклами, яке в Європі в такому вигляді просто не існує, двічі потрапило в шорт-лист і здобуло призове місце. Українські рекламні платформи розробляють продукти, які ще не є стандартом в Європі. Ми часто є піонерським ринком – тестуємо, розробляємо, запускаємо першими.
Чесність вимагає говорити і про слабкі сторони. На рівні профільних агенцій – SMM, інфлюенсер-маркетинг, диджитал-креативні бутіки – ми часто не розуміємо, що саме вважається кейсом на міжнародному рівні. Можна провести блискучу кампанію, оформити її у переконливий кейс для українського ринку – і отримати нульову реакцію в Європі, бо там це кейсом просто не вважають.
Міжнародне журі оцінює не лише сам факт реалізації кампанії, а новизну рішення, масштабованість, силу логіки, вимірюваний результат і зрозумілість кейсу поза локальним контекстом. І тут виявляється, що частина робіт, які всередині ринку здаються нам сильними, насправді не проходять цю перевірку.
Різниця є, і її варто розуміти, а не ігнорувати. Є одна принципова відмінність між нашим конкурсом і європейським MIXX Awards. В Україні цього року близько 200 суддів – велика репрезентативна команда, де голоси врівноважують один одного і спрацьовує логіка великих чисел. Натомість на IAB MIXX Awards Europe суддів близько 20-25. Питома вага кожного голосу принципово інша, і кожен кейс проходить крізь набагато вужче вічко. Те, що наш ринок звик вважати сильним кейсом – особливо в соціальних медіа та інфлюенсер-маркетингу – там може просто не пройти відбір.
Читайте також:Євроінтеграція, open banking та нові шахрайські схеми: головні виклики фінринку — інтерв’ю з Олександром Карповим
Є ще один аспект, який важко ігнорувати: екологічний вплив. В Європі, навіть на рівні IAB Europe, ESG-складова кейсу має величезне значення. У наших роботах цього майже немає – і це зрозуміло чому. Але про це варто думати вже зараз, бо після перемоги ця вимога нікуди не зникне.
Технологічні рішення, соціальний вплив, масштабованість – ось мова, якою говорить міжнародне журі. Ми вже вміємо це робити, і кейси останніх двох років це доводять. Залишається одне – навчитись упаковувати це так, щоб Європа побачила те, що бачимо ми самі.
Особисто мені подобається проєкт Київстар для цифрової зовнішньої реклами. І тут навіть не питання порівняння з європейськими аналогами – питання в тому, що це абсолютно сучасний проєкт, заснований на роботі з даними, якого в такому вигляді в багатьох країнах Європи просто не існує. Це, можна сказати, експортна технологія – програмне рішення, яке можна виносити на інші ринки. Для мене це найкращий приклад того, як ми використовуємо сильні сторони українських спеціалістів: розробку програмних продуктів і роботу з даними та аналітикою.
CEO IAB Ukraine Анастасія Байдаченко
Відповідь залежить від того, який є кейс. Треба виходити з того, що агенція реалізувала сильний проєкт – з класним креативним або технологічним рішенням – і вважає, що він гідно представлятиме країну. Категорія визначається змістом кейсу, а не навпаки. Серед українських переможцівIAB MIXX Awards Ukraine, які потім здобували перемоги на MIXX Awards Europe, були як дуже емоційні проєкти, так і технологічні, і проєкти роботи з даними та штучним інтелектом.
Щодо майданчиків – найпотужніший це Effie. Ми, як ті, хто запровадив MIXX Awards в Україні, радимо переможцям спробувати свої сили і подаватись на European MIXX Awards: заявка там порівняно нескладна. Але є кілька принципових речей.
Якщо доручаєте – повірте, це видно. І не лише тому, що тексти виходять слабкими. Люди просто залишають у заявках підказки штучного інтелекту – «відсортуй це», «зроби коротку версію» – і роблять копіювання без вичитки. Такі дрібниці надзвичайно спотворюють враження від роботи і фактично гарантують, що заявка не пройде до шорт-листу.
Для Європи зараз надзвичайно актуальні теми екології – все, що має позитивний вплив на довкілля і збереження ресурсів. Це може бути реальним зеленим прапорцем і суттєво збільшити шанси на увагу журі.
А от те, що в нас традиційно вважається переконливим аргументом – показати, як ми працюємо 24/7 під час воєнного стану – давно вже не є фактором, який покращує сприйняття. Тут треба орієнтуватись на те, що має попит у Європи і чого від кейсів очікує європейське журі.
Читайте популярне:Технологічний бізнес — один із фундаментів економіки України: інтерв’ю з Наталією Микольською
В Європі традиційно є дефіцит креативного персоналу – дизайнери, аніматори, PPC-спеціалісти та всі, хто працює з перформанс-маркетингом. Також є попит на команди, які супроводжують роботу креаторів у так званій creator economy.
Якщо український фахівець хоче отримати роботу в Європі в креативному бізнесі – він має бути в командах, які перемагали на фестивалях. У всіх фестивалях подаються credentials – в якій ролі була людина – і в креативній індустрії це надзвичайно важливо. Для медійних та перформанс-спеціалістів – ключові сертифікації Google, Meta тощо. А для диджитал-спеціалістів широкого профілю – сертифікація DIMAQ, яка вже є в багатьох країнах Європи і тепер запущена в Україні.
Це суперсила – але, по-чесному, вона нікого не хвилює. Ніхто не робитиме знижку за те, що у вашій заявці є шматок тексту від штучного інтелекту, чи за базову помилку через те, що ви працюєте під час обстрілів. Це нікого не цікавить.
У нас справді є надзвичайна здатність працювати в стресових умовах, до якої Європі ще дуже далеко. Але це не буде знижкою при порівнянні. Ми з цим героїчно справляємось. Але розраховувати на те, що за це додадуть бали або поблажливіше оцінять роботи, не варто.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Дія розширила сервіс е-Підприємець: як відкрити рахунок
Скільки грошей на рахунках українців — звіт за квітень 2026
Новий власник докапіталізує PINbank на ₴200 млн