Мати зниклого безвісти морського піхотинця з Чорнобаївки, Оксана Коваленко, вже понад два роки веде невтомні пошуки свого сина. Вона розповідає про щоденні труднощі та переживання, які супроводжують її у цьому складному процесі. На початку війни її син Андрій пішов служити до Збройних сил України і після бою в районі Миколаївської області перестав виходити на зв'язок. Оксана не залишає спроб дізнатися правду про долю свого сина. Вона відвіду
Родина молодого спортсмена та морпіха з Чорнобаївки Олександра Татарінова понад чотири роки намагається дізнатися про його долю. Хлопець зник безвісти у квітні 2022 року під час боїв у Маріуполі, і відтоді матір шукає його. Тоді йому було 22 роки.
Про цеповідомляєвидання Bilozerka.info.
Олександр із дитинства займався у Чорнобаївській спортивній школі, згодом професійно грав за херсонську команду. У 18 років він пішов на строкову службу та потрапив до 36-ї бригади морської піхоти, де згодом залишився служити за контрактом. Військовий проходив ротації у Маріуполі та Миколаєві.
Олександр Татарінов. Фото: Bilozerka.info
Повномасштабне вторгнення Олександр зустрів у Маріуполі. Востаннє Олена говорила із сином 7 квітня 2022 року, а 10 квітня отримала від нього смс-повідомлення, що у нього все добре.
Побратими розповідали родині, що під час виходу російські військові відкрили вогонь із танка. Вони бачили Олександра пораненим. Дехто також згадував, що він побіг у бік місця, де перебували кадирівці.
Нині родина живе уПольщі. УBilozerka.infoзазначають, що життя Олени вже кілька років пов’язане з очікуванням і пошуками сина. Олександра вважають зниклим безвісти. Жінка зареєстрована у десятках груп із пошуку військовополонених та зниклих безвісти. За її словами, найбільше допомагає адміністраторка групи 36-ї бригади морської піхоти Яна, завдяки якій родина отримує важливу інформацію та підтримує зв’язок із бійцями бригади.
За цей час шахраї неодноразово намагалися виманити у родини гроші. Олена розповіла, що отримувала дзвінки від росіян, повідомлення з погрозами страти сина та фейкові фотографії.
"Я п’ятий рік шукаю свою дитину. Я здоров’я поклала. Але рук не опускаю", — каже жінка.
Олена та батько Олександра Юрій зареєстрували кабінети у Координаційному штабі, здали ДНК та продовжують звертатися по допомогу. Вони пишуть листи, які передають під час обмінів, а також надсилають звернення доВатикану,Туреччинита інших місць, де їх можуть почути.
Джерела
"Рук не опускаю": мати зниклого безвісти морпіха з Чорнобаївки розповіла про роки пошуків — (Вгору)