У Верховній Раді України обговорюється новий законопроєкт, який передбачає введення податку на додану вартість (ПДВ) для імпортних посилок. Цей захід має на меті забезпечити рівні умови для українських виробників та створити більш прозору систему оподаткування у сфері електронної комерції. Законопроєкт пропонує два варіанти сплати ПДВ: перший — через маркетплейси, які здійснюють продаж товарів з-за кордону, і другий — через "Укрпошту", яка займається доставкою цих посилок до кін
Оновлені законопроєкти про оподаткування імпортних посилок вартістю до EUR150 (№15112-д та №12360 з відповідними правками до Митного кодексу) можна технічно реалізувати, вони надаватимуть два варіанти сплати податку на додану вартість – від клієнта маркетплейсу-продавцю або від клієнта поштовому оператору, повідомила директорка департаменту міжнародних операцій АТ "Укрпошта" Юлія Павленко.
"Великі маркетплейси, які сюди вклали вже певні інвестиції, точно не будуть виходити з цього ринку. Вони точно докрутять до певної дати механізм ІТ, який у момент покупки українцем з мого улюбленого міста Житомира на Temu або на AliExpress буде стягувати з посилки ще 20% ПДВ", – описала вона перший варіант на круглому столі, які організували в кінці минулого тижня провідні бізнес спільноти України щодо обговорення цього законопроєкту.
За словами Павленко, потім у кінці звітного періоду компанія надсилатиме цей ПДВ посередникам, які везуть ці посилки, щоб вони потім сплатили їх до бюджету.
"Наприклад, Temu возять сьогодні три компанії. І ми зможемо прийняти гроші ПДВ від посилок Temu, який везе "Укрпошта". "Нова пошта" заплатить за свої посилки, а "Міст Експрес" – за свої. Звичайно, можлива така версія, що і Temu відкриють тут якусь компанію і зможуть самостійно оплачувати. Але велика вірогідність в тому, що ми будемо (й надалі) везти, і сплачуватиметься цей ПДВ через саме операторів доставки", – пояснила представниця "Укрпошти".
Вона уточнила, що подібна інтеграція між операторами та представниками e-commerce вже існує, й вона потребуватиме незначного доопрацювання, як і IT-інтеграція, що працює з митницею.
За словами Павленко, я цього також буде використовуватися UCR – унікальний код посилки, що дозволить працювати із консолідованими посилками, яких все більше останнім часом, через що збільшилась вартість однієї посилки.
"AliExpress, Temu почали економити на логістиці: вони беруть 3-4-5 замовленнь, складають в одну посилку і присилають вам важчу посилку. По "Укрпошті" статистика дуже цікава: якщо ми в 2021 році перевозили 4 млн кг, то у минулому році – 12 млн кг. Але кількість штук не зросла не суттєво", – зазначила директорка департаменту.
Вона наголосила, що окрім великих представників e-commerce є також і малі, які не будуть інвестувати гроші на інтеграцію у цю модель сплати ПДВ.
Павленко вважає, що важливо, щоб такі гравці зберегли доставку в Україну, але поділилися даними із поштовими операторами про рух посилок, щоб "Укрпошта" та інші оператори за цей час могли зв’язатися із клієнтом, а той сплатив ПДВ.
"За час, поки вона (посилка) їде декілька днів до України, ми змогли б зібрати ці гроші і по методу одержувача … переказати суму на державний казначейський рахунок", – описала другий варіант сплати ПДВ представниця "Укрпошти".
"Робота, яку зробили з першої редакції законопроєкту і з перших версій, які були у 2023-му, 2019-му, 2018-му роках – це колосальний труд всіх: і Мінфіну, і операторів, і сьогодні цей механізм виглядає дійсно таким, який можна підтримати для того, щоб не навантажити абсолютно всіх, а державний бюджет отримав додаткові кошти", – підсумувала Павленко.
Очільник Держмитслужби Орест Мандзій під час "круглого" столу підтвердив, що служба готова буде з нового року у разі прийняття законопроєкту обробляти всі посилки в автоматичному режимі.
Віце-президент MTI та CEO Intertop Ukraine Сергій Бадрітдінов закликав до швидкого прийняття законопроєкту. За його словами, існуюча ситуація не тільки створює нерівні умови для внутрішнього виробника, але й стимулює інших дистрибуторів створювати склади для електронної торгівлі за межами України. З урахуванням ризиків повітряних ударів тримати склади зараз в Україні стає невигідно, констатував Бадрітдінов.