Міністерство закордонних справ Естонії висловило стурбованість щодо намірів президента Росії Володимира Путіна залучити європейські країни до переговорного процесу, що може мати серйозні наслідки для безпеки регіону. У заяві відомства підкреслюється, що такі дії Москви можуть бути спробою розколоти єдність Європи в питаннях підтримки України та протидії російській агресії. Естонське МЗС зазначає, що подібні ініціативи з боку Кремля не слід сприймати легковажно
Міністр закордонних справМаргус Тсахкназаявив, що президентВолодимир Путіннамагається залучити Європу до потенційних переговорів щодо завершення війни протиУкраїна, оскільки це може бути вигідним для Росії з точки зору затягування часу та послаблення санкційного тиску. Про це повідомляєERR.
За словами естонського міністра, нинішня конфігурація міжнародних контактів навколо війни вже суттєво змінилася, а Сполучені Штати більше не відіграють тієї ключової координуючої ролі, яку мали на початкових етапах. На цьому тлі, як вважає Тсахкна, Росія намагається переформатувати переговорний процес і активніше залучити європейські держави.
“По суті, у колишньому вигляді вони (переговори, – ред.) завершилися. Тепер усі розуміють, що бажання Путіна полягає в тому, щоб втягнути Європу в переговори”, – зазначив міністр.
Тсахкна наголосив, що попередні дипломатичні контакти, які тривали тривалий час, фактично дозволяли Росії вигравати час без реального просування до миру. Він вважає, що нині Москва продовжує цю тактику, але вже через спроби розширити коло учасників переговорів за рахунок європейських країн.
На його думку, ключовий інтерес Кремля полягає не в досягненні швидкої мирної угоди, а в перегрупуванні сил і послабленні зовнішнього тиску, зокрема санкційного.
Окремо міністр підкреслив, що санкційна політика Європейського Союзу вже має відчутний вплив на російську економіку. Він назвав чинні обмеження “далекобійними” та такими, що поступово посилюють тиск на ключові сектори, включно з енергетикою, логістикою та фінансовими операціями.
За словами Тсахкни, одним із найбільш чутливих елементів майбутнього санкційного пакета може стати повна заборона морських послуг у межах ЄС. Він зазначив, що саме такі заходи є критично важливими для Росії, яка значною мірою залежить від морської логістики для експорту енергоносіїв.
“Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього Європейського Союзу та цілий ряд інших санкцій”, – заявив він.
Тсахкна також наголосив, що Європа не повинна поспішати брати на себе роль посередника у потенційних переговорах між Україною та Росією. На його думку, функція посередника передбачає нейтральність, тоді як стратегічний інтерес ЄС полягає у формуванні майбутньої архітектури безпеки в Європі та підтримці України.
Він додав, що оптимальним підходом для Європи наразі є збереження стратегічної паузи та подальший тиск на Росію, аби створити умови, за яких Москва буде змушена погодитися на реальні переговори, а не імітацію діалогу.
“Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу. Це не є нашою метою. Наша мета — сформулювати європейську архітектуру безпеки”, – підкреслив міністр.
У Європейському Союзі наразі тривають дискусії щодо можливих форматів майбутньої участі ЄС у потенційних переговорах. Очікується, що це питання буде обговорено на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі 27–28 травня, де також розглядатимуть можливі кандидатури представника Європи.
На цьому тлі у політичних колах ЄС обговорюються різні варіанти можливого уповноваженого для участі в переговорах із Росією. Серед потенційних кандидатів раніше згадувалися колишні високопосадовці європейських країн, зокремаАнгела МеркельтаМаріо Драгі, а також чинні лідери, які мають досвід міжнародної дипломатії.
Паралельно президентАлександр Стуббзаявив про готовність представляти Європу на можливих переговорах із Росією за умови офіційного запиту та наявності режиму припинення вогню.
Аналітики зазначають, що дискусія навколо можливого європейського представника відображає ширшу тенденцію в ЄС — пошук ролі Європи у майбутніх дипломатичних процесах щодо завершення війни. Водночас експерти підкреслюють, що ключовою передумовою будь-яких переговорів залишається реальне припинення бойових дій, без якого дипломатичні ініціативи залишатимуться обмеженими.