На нещодавній зустрічі представників країн-членів НАТО обговорювалася проблема надання військової допомоги Україні, однак учасники так і не змогли досягти згоди щодо конкретного відсотка цієї допомоги. Різні держави висловлювали свої позиції та пропозиції, але розбіжності в оцінках потреб України та власних можливостей союзників ускладнили переговорний процес. Країни Альянсу визнають критичну важливість підтримки України в умовах триваючого конфлікту з Росією. Проте деякі члени NATO висловили зан
Процес формування довгострокових оборонних бюджетів у межах Північноатлантичного альянсу зіштовхнувся з серйозними розбіжностями між країнами-учасницями щодо обсягів фінансових зобов’язань. Країни-члени НАТО під час внутрішніх засідань не змогли досягти консенсусу та погодити консолідовану пропозицію стосовно встановлення щорічної обов’язкової військової допомоги Україні у розмірі 0,25 відсотка від валового внутрішнього продукту кожної держави. Про цеповідомляєбританське виданняTheTelegraph.
Головною причиною блокування цієї ініціативи став виступ проти неї низки провідних європейських та північноамериканських держав, серед яких офіційно названіВелика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада.
Оскільки будь-які стратегічні рішення всередині Альянсу ухвалюються виключно за умови абсолютно одностайної підтримки всіх без винятку країн, позиція цих п’яти урядів унеможливила затвердження документа.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте офіційно підтвердив, що зазначений план наразі не отримав достатнього рівня схвалення серед союзників і через це не буде винесений на остаточне голосування у своєму нинішньому вигляді.
Попри загальне відхилення пропозиції, інсайдерські джерела видання зазначають, що щонайменше сім країн-членів Альянсу активно підтримали вказане нововведення. Мова йде про держави, які вже зараз за фактом витрачають на фінансування Збройних сил України понад 0,25 відсотка власного ВВП і прагнули закріпити цей показник як загальнообов’язковий юридичний норматив для всієї коаліції.
Втім, велика частина найбільших економік НАТО висловила категоричну незгоду з ідеєю збільшення жорстких зобов’язальних витрат. Наприклад, Сполучене Королівство стабільно залишається одним із найбільших фінансових донорів та постачальників озброєння для України після США та Німеччини, проте поточний рівень її видатків об’єктивно не досягає планової позначки у чверть відсотка ВВП. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер раніше заявляв про намір уряду щорічно виділяти фіксовані 3 мільярди фунтів стерлінгів на оборонну підтримку України, що у відсотковому еквіваленті становить приблизно 0,1 відсотка від загального британського ВВП.
ВодночасФранція, Іспанія, Італія та Канадаза фактичними обсягами виділених коштів наразі помітно поступаються низці значно менших за розміром союзників по оборонному блоку.
За офіційними даними аналітичного Кільського інституту світової економіки, такі країни якНідерланди, Польща, держави Північної Європи та Балтійського регіонувже тривалий час надають Києву пряму військову допомогу на рівні 0,25 відсотка від свого ВВП або навіть вище.
На тлі цих розбіжностей Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон напередодні міністерського саміту виступив із гострим закликом до колег, наголосивши, що гучні політичні заяви лідерів мають обов’язково супроводжуватися реальними, довгостроковими фінансовими зобами.
Нагадаємо, що автором ініціативи про встановлення фіксованої чверті відсотка ВВП виступив особисто генеральний секретар Марк Рютте. Паралельно з цим на американському треку зафіксовано позитивні зрушення, оскільки Міністр оборони США Піт Гегсет офіційно оголосив про розморожування Пентагоном 400 мільйонів доларів із раніше затверджених пакетів допомоги, які тепер будуть невідкладно спрямовані на покриття нагальних потреб української армії.
👉 Такожнагадаємо, що у Вашингтоні розробили перелік заходів для «покарання» країн НАТО, які відмовилися підтримати військову операцію США проти Ірану.
Погода на найближчий час