Боець Легіону «Свобода Росії» в інтерв'ю поділився деталями про умови, в яких опинилися полонені російські військовослужбовці, а також розповів про специфіку бойових дій проти армії РФ. За його словами, ситуація на фронті є складною і непередбачуваною. Він зазначив, що серед російських солдатів спостерігається великий рівень деморалізації та страху перед можливістю потрапляння у полон. Важливою темою стало закидання гранат офіцерам Збройних сил Рос
Як розповів боєць Легіону «Свобода Росії» Шаміль «Шмель» Лукожев в ексклюзивному інтерв'ю виданнюГлавком, на початку повномасштабного вторгнення штатна чисельність МВС та Національної гвардії РФ складала до 2 мільйонів та 700 тисяч осіб відповідно. Саме цей репресивний апарат тримає суспільство в тотальному страху. На думку добровольця, підняти російську молодь на протести здатне хіба що повне відключення інтернету, від якого вона зараз критично залежна.
Лукожев підкреслив, що за час служби в Легіоні чітко побачив ментальну прірву між українцями та росіянами.
«Російські полонені — це дерев’яні люди, яким кажуть: "Бери зброю, йди вмирай". І він іде, вмирає. Так, трапляються такі люди, як мої побратими, які прийшли через програму "Хочу жити". Їм сказали: "Ти йдеш завтра штурмувати". Вони відповіли: "Я не піду". Взяли гранату, закинули офіцерам у кімнату і перейшли до нас. Таких людей у РФ один на 100 тисяч», — зазначив військовий.
Згадав боєць і невдалий заколот вагнерівців під керівництвом Євгена Пригожина. За його словами, тоді всередині ЛСР та в Україні дійсно сподівалися на успіх цього маршу, проте фінал виявився схожим на дешевий серіал через відсутність системного військового лідера.
Шаміля Лукожева. Фото: соцмережі Х
Для Шаміля Лукожева остаточна перемога у цій війні складається з двох ключових етапів. Перший — це вихід ЗСУ на державні кордони 1991 року. Водночас боєць визнає наявність делікатного нюансу з місцевим населенням на деокупованих територіях, адже багато людей просто намагалися вижити, зберегти власні домівки та були змушені прийняти правила загарбників, тож після звільнення до них виникне чимало запитань щодо підтримки окупаційного режиму.
Другим і головним етапом перемоги доброволець вважає остаточну дезінтеграцію Російської Федерації.
«Перемога — це розпад Росії, тому що в XXI столітті, я вважаю, не можна володіти такою великою країною. Така велика країна не може бути настільки ж облаштованою, як європейські країни. Кавказ, багатий на мальовничі місця, процвітатиме завдяки туризму. Малі регіони, гадаю, житимуть краще окремо, ніж годувати Москву», — резюмував «Шмель».
Він упевнений, що відокремлення суб'єктів федерації від центру припинить колоніальне висмоктування ресурсів на користь столиці та дозволить регіонам нарешті ефективно розвивати власну економіку.