Прифронтові райони України, які протягом тривалого часу піддаються військовим діям, можуть стати непридатними для життя та роботи на багато років. Експерти відзначають, що руйнування інфраструктури, забруднення територій і небезпека нових обстрілів створюють серйозні виклики для місцевих жителів. Внаслідок бойових дій значна частина житлових будинків зазнала ушкоджень або зовсім зруйнована. Це призводить до масового виїзду населення в безпечні регіони країни. За
Україна може зіткнутися з появою великих територій уздовж лінії фронту, які будуть небезпечними та непридатними для використання протягом десятиліть. Про цезаявивзаступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний.
За його словами, масштаб замінованих і забруднених війною земель змушує переглядати підходи до безпеки та відновлення територій. Частина прикордонних із фронтом регіонів може фактично перетворитися на довготривалі “зони відчуження” – подібні до французької Zone Rouge після Першої світової або територій навколо Чорнобиля:
Окремо заступник міністра згадав досвід із лісовими пожежами, коли через мінування доступ пожежної техніки до осередків займання був обмежений. Це призвело до значних втрат лісових масивів, зокрема у прифронтових регіонах, де навіть залучення авіації було неможливим.
На цьому тлі уряд вирішив переглянути підхід до відновлення територій і відмовитися від жорсткої ієрархії пріоритетів, яка раніше ставила природні екосистеми в кінець черги.
Також Міністерство економіки впроваджує систему GRIT (Ground Rehabilitation Through Innovative Technology) – інструмент, що аналізує дані з різних джерел і допомагає планувати розмінування та відновлення з урахуванням економічних, соціальних та екологічних факторів.
За даними IMSMA (глобальна система управління даними у сфері протимінної діяльності), станом на травень 2026 року постраждалими від війни є близько 133,3 тис. км2територій України. З них майже 58 тис. км2– це сільськогосподарські землі, що перевищує площу цілої Хорватії.
Втрати економіки від замінування та недоступності земель оцінюються приблизно у $9 млрд щороку через недоотриманий експорт і ще $1,1 млрд – через втрати місцевих бюджетів.
Водночас вартість розмінування продовжує зростати: за останні роки вона піднялася приблизно на 30% і нині становить близько $1,36 тис. за гектар. Роботи стають складнішими, оскільки фахівцям доводиться очищати не лише поля, а й окопи та території з касетними боєприпасами.
Безкаравайний підкреслив, що сьогодні розмінування значно складніше, ніж на початкових етапах програми, коли йшлося про відносно прості випадки. Зараз мова йде про масштабні та складні ділянки, що потребують значно більше ресурсів і часу.
Держава також продовжуєпрограму компенсацій для фермеріву межах Ukraine Facility, однак умови доступу до фінансування вже кілька разів змінювалися через складність ситуації та постійне виявлення нових вибухонебезпечних предметів навіть на раніше обстежених територіях.