Светлана Тихановська, лідерка білоруської опозиції, відвідала Україну з метою зміцнення співпраці між українським та білоруським народами. Під час візиту вона зустрілася з представниками української влади і громадянського суспільства, обговорюючи питання підтримки демократичних процесів у Білорусі. Тихановська наголосила на важливості солідарності між країнами, які стикаються з авторитарними режимами. Вона підкреслила, що Україна є прикладом для Білорусі у боротьбі за свободу
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська називає свій візит до Києва, який розпочала сьогодні, 25 травня, історичним і каже, що хоче обговорити з українським керівництвом проблеми білорусів, які живуть у цій країні і воюють за неї.
Перед приїздом до України під час міжнародної безпекової конференції GLOBSEC у Празі Тихановська поговорила з Білоруською службою Радіо Свобода. Під час цього інтерв’ю вона наголосила, що перемога ЗСУ може відкрити «вікно можливостей» для Білорусі, а також висловилася проти послаблення європейських санкцій проти режиму Олександра Лукашенка.
– Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оголосив про Ваш візит до Києва. Чи можете ви розповісти нам, чого ви хочете досягти цим візитом?
– Перш за все, я вважаю, що це історичний візит, ми дуже довго його чекали. Я дуже вдячна Україні, що відбулася така трансформація їхніх відносин з білоруськими демократичними силами.
Для мене дуже важливо, що, по-перше, я зможу поговорити з керівництвом країни, а по-друге, відвідати місця, де лежать наші загиблі добровольці, які воювали за Україну, а також зустрітися з білоруською діаспорою, зустрітися з нашими солдатами. Бо для мене дуже важливо відчути цю атмосферу, яку відчувають білоруси в Україні.
З політичної точки зору, я їду до України з питанням, чим ми, як білоруси, як суспільство, можемо допомогти Україні.Ми всі розуміємо, що результати війни дуже вплинуть на ситуацію в Білорусі. Маючи дуже обмежені можливості, ми все ж хочемо якось зробити свій внесок у перемогу...
– Але державна пропаганда та ваші критики скажуть, що такі міжнародні візити нічого не приносять. Ви кажете, що хочете щось зробити для України, але що це дасть білорусам усередині Білорусі?
– Якщо Україна переможе, це буде найбільша можливість для білорусів усередині країни звільнити Білорусь. Бо, звичайно, наша доля значною мірою залежить від долі України, і всі білоруси хочуть жити добре, хочуть жити без диктатури, хочуть жити вільно.
Ця нова динаміка може відкрити те відоме вікно можливостей і для Білорусі. Недарма, ви пам'ятаєте, на початку війни білоруси допомагали Україні багатьма способами – і наші «рейковіпартизани», і інформацією, і донатами.
Зараз, звичайно, люди страждають, багато з тих, хто допомагав Україні, сидять у в’язниці. Але це був людський вибір, бо було зрозуміло, що Білорусь використовується як полігон для нападу на Україну.
Також важливо, що під час цього візиту ми спробуємо вирішити проблеми білорусів в Україні. Бо я більш ніж впевнена, що якби білоруси мали легші можливості легалізуватися в Україні, жити там, то було б більше охочих волонтерити, бути в лавах українських Збройних сил, і багато студентів також могли б отримувати освіту в Україні.
Тобто, це має бути «двосторонній» візит – що ми можемо для вас зробити і що там потрібно білорусам.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 25 травняповідомилау своєму телеграм-каналі про прибуття до Києва. За словами Тихановської, вона почала візит до України з вшанування пам’яті білоруської доброволиці Марії Зайцевої, яка загинула у війні з Росією: «Вона символізує не лише наш опір диктатурі, а й українсько-білоруську солідарність. Для мене було дуже важливо розпочати цей візит з вшанування людини, яка віддала своє життя за свободу України та Білорусі».
Тихановська поклала квіти на могилу Зайцевої разом із членами своєї команди – Павлом Латушком та Валерієм Мацкевичем.
24-річна Марія Зайцева, якабрала участь у протестах у Білорусі2020 року,загинула в січні 2025 рокув боях на Покровському напрямку.
Читайте також:«Вона була вся в крові». Історія фото з білорускою Марією Зайцевою, яка загинула на війні з Росією
Як повідомив офіс Тихановської, під час візиту до Києва вона планує обговорити перспективи співпраці між демократичними силами Білорусі та Україною, посилення міжнародної координації проти російської агресії та режиму Лукашенка й присутність білоруських демократичних сил в Україні.
«Серед тем – статус і перспективи білорусів в Україні (передусім білоруських добровольців та членів їхніх родин), відкриття місії демократичних сил Білорусі в Києві, розвиток постійного політичного діалогу та призначення спеціального представника з питань відносин із демократичною Білоруссю», – йдеться в анонсі, який отримало Радіо Свобода.
– Державний департамент СШАрозіславлисти керівництву України, Польщі та Литви з проханням зняти санкції на транзит білоруського калію. Як ви до цього ставитеся і що ви скажете керівництву України з цього приводу?
– ... Я ще не мала можливості детальніше його розглянути та поговорити з американською стороною. Ми повинні розуміти, що цей лист не є інструкцією для ведення політики. Це може бути пропозиція. Але, звичайно, наші американські партнери чудово розуміють, що кожна країна сама вирішує, як спілкуватися чи не спілкуватися з Лукашенком, бо тут на карту поставлено багато інтересів. Це, перш за все, безпека.
Звичайно, наша позиція полягає в тому, що зараз аж ніяк не час послаблювати санкції проти режиму Лукашенка вУкраїні, Литві чи Польщі. Бо якщо в Білорусі все ще тривають репресії, люди все ще ув’язнюються, то не може бути й мови про якісь системні зміни, до яких ми прагнемо.
Безпечна та вільна Білорусь також в інтересах наших сусідів. Вони не наївні, і вони також розуміють, що поки Лукашенко там, повітряні кулі літають над Литвою, Білорусь демонструє «Орешник» та ядерну зброю, проводить навчання. Зняття санкцій – це не підхід.
– Однак США вже зняли санкції саме з «Білоруськалію». І коли представник президента Трампа Джон Коул приїжджає до Білорусі та розмовляє з Лукашенком, він говорить про можливість зняття санкцій в обмін на звільнення політв'язнів. Чи означає це, що ви більше підтримуєте підхід Європейського Союзу, що не варто розмовляти з режимом і що санкції слід зберегти?
– Ми дуже вдячні за зусилля США щодо звільнення людей, тому що людипомирають у в'язницях, люди перебувають у дуже важкому стані. Я впевнена, що Сполучені Штати Америки мають достатньо влади, щоб звільнити всіх людей. Це і особиста влада президента Трампа, і інструменти, які він використовує.
– Але якщо для цього також потрібно буде зняти і транзитні санкції Литви,України та Польщі?
– Гуманітарний шлях звільнення людей – це американський шлях. Ми повинні розуміти, що країна може пропонувати якісь кроки іншим країнам, але вона не повинна чинити тиск. І це також позиція Сполучених Штатів. Ми багато разів говорили про це з Америкою, з Джоном Коулом, з [заступником помічника держсекретаря США] Крісом Смітом. І тому формула, яку ми розробили, має спрацювати, що американські санкції – за звільнення людей, а європейські – за звільнення країни.
Зараз відбувається ще більша ескалація з боку режиму – навіть розглядати таку можливість зняття санкцій неможливо. Наші європейські партнери це добре розуміють. Ми, звичайно, будемо порушувати це питання під час зустрічей в Україні, але я впевнена, що там не буде бажання зняти санкції, бо нові лише нещодавно були запроваджені. А Україна, як ніхто інший, розуміє, що лише систематичний тиск на білоруський режим, на Росію, може зупинити їх у їхніх агресивних діях. Тому кожна країна обирає свій власний шлях. Я вдячна Європі за їхню принциповість, за їхню системність та за їхнє добре розуміння ситуації навколо Білорусі.
Сполучені Штати офіційно звернулися до Литви, Польщі та України з проханням скасувати санкції проти білоруського калію, щоб дозволити транзит цього продукту через їхню територію. Про це свідчить лист спеціального представника США в Білорусі Джона Коула до трьох столиць, з якимознайомиласябілоруська служба Радіо Свобода.
«Тепер, коли Сполучені Штати скасували санкції США проти «Білоруськалію», американські компанії зацікавлені в придбанні та транспортуванні білоруського калію. Це вимагатиме транзиту через країни ЄС, що межують з Білоруссю, або через Україну, щоб уникнути транспортування через Росію», – ідеться в документі.
У листі також зазначається, що «Сполучені Штати зацікавлені у вивченні потенційних транзитних маршрутів для білоруського калію для скорочення світового дефіциту через Польщу, Литву чи Україну та з нетерпінням чекають на майбутні обговорення з вами цієї теми».
Міністерство закордонних справ України підтвердило Радіо Свобода отримання листа. Міністерства закордонних справ Польщі та Литви ще не відповіли на запити Радіо Свобода про коментарі. Але міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис нещодавно визнав, що Вашингтон тисне на країну, щоб дозволити транзит білоруської продукції.
Радіо Свобода також звернулося за коментарем до Джона Коула.
Окрім послаблення обмежувальних заходів проти білоруського калійного гіганта «Білоруськалій» у березні, Вашингтон також виключив зі списку санкцій його маркетинговий підрозділ, «Білоруську калійну компанію», а також «Агророзвиток». Це сталося після угоди про звільнення 250 політичних в’язнів у Білорусі.
Санкції проти «Білоруськалію» діють із 2021 року. У той час режим Олександра Лукашенка змусив пасажирський літак Ryanair, що летів із Греції до Литви, приземлитися в Мінську, щоб затримати опозиційного блогера Романа Протасевича та його партнерку Софію Сапегу.
Європейський Союз цього року одноголосно продовжив економічні санкції проти Білорусі ще на рік. Ці заходи включають заборону на імпорт білоруських калійних добрив та цілеспрямовані санкції проти таких компаній, як «Білоруськалій».
Торік ЄС запровадив додаткові мита у розмірі 40-45 євро за тонну на додаток до 6,5-відсоткового тарифу на такі товари з Білорусі та Росії. Ці мита мають зрости до 60 євро за тонну цього літа, 80 євро наступного року та 350 євро за тонну до 2028 року.
Протягом місяців європейські чиновники публічно та приватно заперечували, що Сполучені Штати тиснуть на Європу, щоб вона послабила санкції проти Білорусі.
Повна версія розмови, яка відбулася 22 травня, насайтіБілоруської редакції Радіо Свобода