У селі на Калущині місцеві жителі об'єдналися для реалізації унікального проекту — створення етнохати в приміщенні старої школи. Ідея виникла як спроба зберегти культурну спадщину та відродити традиції, які є невід'ємною частиною життя громади. Мешканці активно беруть участь у процесі: вони самостійно займаються ремонтом і облаштуванням приміщення, використовуючи матеріали, що відображають автентичний стиль українського побуту. Етнохата стане не лише музеєм народної творчості
У селі Добровляни на Калущині мешканці відновлюють занедбану будівлю колишньої школи, якій близько 80 років. У ній планують облаштувати етнохату з автентичними речами, тематичними кімнатами, діючою піччю та простором для просвітницьких подій.
Будівля колишньої школи розташована в центрі Добровлян. Після закриття навчального закладу приміщення певний час використовували для господарських потреб, однак згодом через занедбаний стан його закрили. Відтоді будівля поступово руйнувалася.
Щоб стара школа не занепала остаточно, місцеві мешканці вирішили створити тут етнохату. Ініціатива передбачає не лише ремонт приміщення, а й перетворення його на культурний простір для села. Тут планують зібрати предмети побуту, одяг, реманент, меблі та інші речі, які показуватимуть, як жили попередні покоління.
«Ми вирішили робити те, на що нам вистачить можливостей. Хотіли створити в нашому селі такий центр, який зможе приваблювати людей і туристів», — розповіла одна з ініціаторок проєкту.
Нині в будівлі тривають ремонтні роботи. За словами ініціаторів, приміщення потребує не косметичного оновлення, а фактично повної відбудови. У старій школі немає належної підлоги, стін, електропроводки та вікон, тому громада почала з базових робіт.
«Важко було почати. Звичайно, важко, бо немає нічого доброго: ні підлоги, ні стін, ні проводки, ні вікон», — зазначила одна з ініціаторок етнохати.
У майбутній етнохаті планують створити кілька тематичних локацій. Одну з кімнат присвятять сільському господарству та речам, якими користувалися у щоденній праці. У коридорі хочуть облаштувати місце для зберігання одягу, щоб відвідувачі могли переодягатися для світлин.
Окрему кімнату планують зробити просвітницькою. Там проводитимуть зустрічі, невеликі заходи, тематичні заняття або розмови про місцеву історію. Найбільше приміщення хочуть оформити як традиційне українське житло.
«Ми плануємо змурувати піч, щоб вона була діючою і щоб ми могли використовувати її і для обігріву, і для приготування їжі. Можливо, будемо тут пекти хліб, паски. Також хочемо експонувати речі — колиску, ліжко та інші предмети побуту», — розповіла одна з ініціаторок.
Мешканці села активно підтримали ініціативу місцевої старости. До робіт долучаються жителі різного віку, зокрема жінки, які допомагають із будівельними процесами: беруться за інструменти, замішують бетон та виконують інші роботи в приміщенні.
«Дівчата молодці. Вони працюють, беруть дриль, болгарку, замішують бетон, допомагають — роблять усе», — розповіла місцева жителька.
Окрім ремонту, жителі Добровлян збирають для етнохати автентичні речі. За кілька місяців їм вдалося сформувати чималу колекцію предметів побуту. Серед них — старі скрині, глечики, мисник, рогач та інші речі, які колись використовували в українських селянських оселях.
Частину предметів приносять самі мешканці села. Деякі речі зберігалися в родинах десятиліттями, а тепер стануть частиною спільного простору. Один із глечиків до майбутньої етнохати передали навіть із Кіровоградщини.
«Ці скрині нам дають люди, в яких вони ще залишилися. Вони досить старовинні. Тут маємо глечики та інші давні речі. Це мисник — його вішали на стіну. А ще хочу показати ось цей глечик: він приїхав до нас аж із Кіровоградщини», — розповіла одна з ініціаторок.
Для мешканців Добровлян майбутній етнопростір має стати місцем, де речі минулого можна буде побачити не в музеї далеко від села, а у власній громаді. Ініціатори хочуть, щоб діти й молодь краще зрозуміли, яким був побут їхніх предків. Етнохату селяни облаштовують власними силами та коштом.